Інформаційний пакет

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

підготовки бакалавра 

галузі знань 23 Соціальна робота 

спеціальності 231 Соціальна робота

за освітньою програмою Соціальна робота

 

галузі знань 0101 Педагогічна освіта

за напрямом 6.010106 Соціальна педагогіка

спеціалізацією Соціально-психологічна реабілітація

 

Акмеологічні технології професійного зростання

Опис (анотація): передбачає формування у студентів мотивації до професійного зростання в соціальній сфері. Суттєвою частиною змісту дисципліни виступає обґрунтування специфіки форм і методів діагностики професійної зрілості студентів, розкриття особливостей проведення психодіагностичного дослідження особистісної зрілості, формування прагнення до професійного саморозвитку.

Тип: цикл професійної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  40 год аудиторних: 20 год лекційних, 20 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Дідик Н.М.

Мета курсу: удосконалити особистість майбутнього фахівця, допомогти в досягненні вершини професійного розвитку, ознайомити з технологіями професійного самовдосконалення і зростання. Вивчення даного курсу надає можливість студентам оволодіти системою науково-психологічних знань з акмеології та технологічних основ акмеологічного дослідження, сприятиме формуванню у студентів мотивації до професійного зростання. Вивчення акмеологічних технологій професійного зростання передбачає засвоєння понятійно-категоріального апарату з акмеології, ознайомлення з акмеологічними моделями професійного зростання працівників соціальної сфери, методами діагностики професійної зрілості та технологіями її розвитку.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні акмеологічні поняття в руслі професійного зростання та технологічну основу професійного самовдосконалення;

практичні: сформувати вміння та навики використання психодіагностичних методик визначення особистісної та професійної зрілості та методів і прийомів її розвитку.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: визначення поняття акмеології як науки, її предмет, функції та завдання, підходи і принципи, понятійно-категоріальний апарат акмеології; звʼязок і іншими науками; історію становлення акмеології; акмеологічну модель соціального працівника; діагностичні методи акмеології (акмеологічний та акмеоцентричний підходи, акмеометрія, акмеографічні описи, акмеограма, тести, психобіографічний метод, акмеологічна експертиза) та методи психологічного дослідження в акмеології (опитувальники); акмеологічні технології  (акметектоніка, навчальні технології. технології ігромоделювання, технології психоконсультування, аутопсихологічний тренінг, технології ресурсозбереження, технології роботи з самооцінкою і вольовою саморегуляцією); значення акмеологічної служби.       

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: побудувати власну акмеологічну модель та план професійного зростання; діагностувати рівень особистісної зрілості, визначати його критерії та показники; застосовувати акмеологічні технології для професійного зростання, апробувати відповідні форми і методи;  запропонувати перспективні шляхи для оптимізації професійного самовдосконалення та досягнення особистісного акме; створити методичний інструментарій, який дозволяє виявити об’єктивні і суб’єктивні передумови досягнення професійної зрілості.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, спостереження та аналіз психологічних явищ, конспектування, підготовка виступів та їх обговорення, опрацювання літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних проблемних завдань, захист рефератів та індивідуальних програм розвитку професійної зрілості, написання самостійних і модульних контрольних робіт.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний

контроль

МКР Самостійна робота
40 балів 50 балів 10 балів 100 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Акмеология / А. Деркач, В. Зазыкин. – СПб.: Питер, 2003. – 256 с.
  2. Акмеологический словарь / А. А. Деркач. – М.: РАГС, 2005. – 161 с.
  3. Дідик Н. М. Акмеологія : навчально-методичний посібник / Н. М. Дідик. – Кам՚янець-Подільський : МЕДОБОРИ-2006, 2014. – 164 с.
  4. Кучерявий О.ГКарєрне зростанняособистісний вимір [Текст] : монографія / О.ГКучерявий. – К. : Слово, 2015. – 224 с.
  5. Пальчевський С. С. Акмеологія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. С. Пальчевський. – К. : Кондор, 2008. – 398 с.
  6. ЯмницькийВ. М. Розвиток життєтворчої активності особистості: теорія та експеримент : монографія / В. М. Ямницький. – Одеса : ПНЦ НАПН України – СВД Черкасов М. П. , 2006. – 362 с.

Мова викладання: українська

 

Технології соціальної роботи

Опис (анотація):передбачає надання студентам необхідних знань з основ результативного і раціонального цілеспрямованого соціального впливу на особистість, застосування технологізації як способу оптимізації соціально орієнтованого результату для досягнення успіху соціальної роботи та забезпечення ефективності реалізації завдань соціального захисту населення.Суттєвою частиною змісту дисциплін  виступає обґрунтування специфіки організаційних форм і методів соціальної роботи.

Тип: цикл професійної  підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 8 кредитівECTS: всього 240 год, з них: денна форма навчання –  96 год аудиторних: 36 год лекційних, 60 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: ознайомлення студентів з основними характеристиками  соціальних технологій та технологій соціальної роботи,визначення сутності та особливостей процесу технологізації соціальної діяльності стосується створення певних, розробка алгоритмів професійної діяльності суб’єктів соціальної роботи; усвідомлення та прийняття стратегії соціальної роботи спрямованої на саморозвиток особистості дитини та молодої людини, реалізацію її творчого потенціалу, здібностей, задатків, активізацію зусиль клієнтів (індивідів, груп, спільнот) на вирішення власних проблем.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:оволодіти теоретичними основами соціальних технологій а саме: загальними технологіями соціальної роботи, міждисциплінарними технологіями у соціальній роботі, спеціальними технологіями соціальної роботи;

практичні:набуття основних операційних навичок, оволодіння прийомами та техніками соціальної роботи.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: характеристику  та класифікації загальних технологій соціальної діяльності і технологій організації соціальної роботи з різними групами клієнтів; можливості та умови ефективної реалізації загальнонаукових та специфічних методів в практиці соціальної роботі; види та специфіку основних організаційних форм соціальної роботи; умови ефективності застосування форм та методів соціальної роботи.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:добирати та адаптувати відповідно до мети, особливостей клієнтів і реальної ситуації технології соціальної роботи, методи та прийоми реалізації завдань соціальної роботи; добирати найбільш ефективні організаційні форми соціальної роботи, забезпечувати їх варіативність, структурність, послідовність та інтеграцію; визначати переваги, можливості окремих технологій соціальної роботи стосовно завдань роботи з різними клієнтами та соціальними групами; впроваджувати в практику соціальної роботи повний цикл технологічних операцій: прогнозування, діагностику, планування, організацію, проведення, визначення та оцінка результатів тощо.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовиймодуль 1

(20балів)

Змістовий модуль 2

(20балів)

Змістовиймодуль 3 (20 балів)  

 

40

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР ПК МКР
10

балів

10

балів

10

балів

10

балів

10

балів

10

балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  1. Вайнола Р.Х. Технологізаціясоціально-педагогічноїроботи: теорія та практика. Навчальнийпосібник/ За ред проф. С.О.Сисоєвої − К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. − 134 с.
  2. Вайнола Р.Х. Технологіїсоціально-педагогічноїроботи. Курс лекцій для студентівспеціальності „Соціальнапедагогіка”. − К.: КМПУ імені М.Б.Грінченка, 2008.− 152 с.
  3. Завадська Л.М. Технологіїпрофесійноїдіяльностісоціального педагога: Навчальнийпосібник для ВНЗ. – К.: ВидавничийДім «Слово», 2008. – 240 с.
  4. Енциклопедія для фахівцівсоціальноїсфери: за ред. проф. І.Д. Звєрєвої. –Київ, Симферопіль:Універсум, 2012. –536 с.
  5. Соціальнапедагогіка: Підручник. 5-те вид. виправ. та доп. / За ред. проф. А.Й.Капської. – К.: Слово, 2011. – 488с.
  6. Соціальнапедагогіка: мала енциклопедія/ За заг.ред.проф.І.Д.Звєрєвої. – К.: Центр учбовоїлітератури, 2008. – 336 с.
  7. Соціальна робота в Україні: навч. посіб./ І.Д. Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я. Харченко та ін.: За заг. ред. І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2004. – 256 с.
  8. Тематичназміна у дитячомузакладіоздоровлення та відпочинку : [метод. посіб.] / О. В. Биковська, Р. Х. Вайнола, Ж. В. Петрочко; за заг. ред. Ж. В. Петрочко. – К. – – 324с.
  9. Технологізаціяволонтерськоїроботи в сучаснихумовах. /За ред. проф. А. Й. Капської. – К.: 2001. – 140с.

 

Мова викладання: українська

 

Історія соціальної роботи

Опис (анотація): дисципліна передбачає засвоєння основних історичних форм соціальної підтримки, усвідомлення суспільно-історичної детермінації соціальних ризиків, розуміння об’єктивних умов появи різних форм соціальної підтримки незахищених категорій населення, усвідомлення причин появи соціальної роботи як професійної діяльності, порівняння історичних технологій соціальної роботи у різних країнах світу залежно від суспільно-політичного устрою.

Тип: цикл професійної підготовки (нормативна)

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год. з них: денна форма навчання –  60 год. аудиторних: 26 год. лекційних, 34 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат історичних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: ознайомлення з основними видами практик соціальної опіки у різні історичні епохи; виявити причини становлення соціальної роботи як професійної діяльності; засвоїти досвід форм соціальної підтримки в Україні в різні історичні епохи; окреслити сучасне становище у розвитку соціальної роботи у світі та Україні.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: сформувати усвідомлене уявлення про історію та  про основні засади розкрити причини зародження соціальної опіки та форми її первісного прояву; виявити соціальне спрямування основних світових релігій щодо соціальної опіки одновірців; засвоїти особливості еволюції соціального підтримки населення за кордоном; засвоїти основні форми соціальної взаємодопомоги і підтримки у ранньослов’янський період вітчизняної історії; розкрити роль православної церкви в організації соціальної опіки населення; розкрити роль держави та громадських організацій щодо соціальної опіки незахищеного населення в Україні до початку ХХ ст.; виявити основні риси соціального забезпечення у радянську добу; засвоїти передумови становлення соціальної роботи як професійної діяльності; окреслити основні напрямки розвитку соціальної роботи у ХХ ст.; ознайомити з основними тенденціями розвитку соціальної роботи у сучасну добу;

практичні: вміти визначати суспільно-історичний характер проблем соціальної роботи, характеризувати основні її моделі, аналізувати доцільність соціальних служб з позицій доцільності та ефективності.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: особливості розвитку соціальної підтримки соціально незахищених верств населення  від найдавніших часів  до наших днів; передумови становлення соціальної роботи як професійної діяльності; періодизацію соціальної роботи; основні етапи зародження, становлення та еволюції соціальної роботи від форм благодійництва до професійної діяльності в Україні; основні тенденції розвитку соціальної роботи як професійної діяльності на початку ХХІ ст.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: визначати суб’єктів та об’єктів соціальної роботи в різні історичні епохи; розрізняти благодійну діяльність та соціальну роботу; теоретично обґрунтовувати необхідність та перспективність використання інноваційних методик у роботі з певними групами клієнтів; володіти джерельною та нормативною базою соціальної роботи в Україні

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Іспит Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий

модуль 2

   
Поточний контроль МКР Поточний контроль МКР    
16 15 14 15 40 100

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики: пособие для студ. высш. учебн. заведений. – М.: Изд. центр “Академия”, 2000. – 176 с.
  2. Горілий А.Т. Історія соціальної роботи в Україні (конспект лекцій). – Тернопіль: ТАНГ, 2001. – 68 с.
  3. История социальной работы. В 2 ч. – Ч. I (до начала XX в.) учеб. пособие для студентов высш. учеб. заве­дений / А. Д. Григорьев. – Мн. :Тетра Системс, 2006. — 464 с.
  4. Григорьев А. Д. История социальной работы. В 2 ч. – Ч. ІІ (с начала ХХ века). – Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заве­дений / А. Д. Григорьев. – Мн. :Тетра Системс, 2008. — 512 с.
  5. Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи. Курс лекцій / Поліщук В.А., Янкович О.І. – ТДПУ, Тернопіль, 2009.- 256 c. – режим доступу : http://www.info-library.com.ua/books-book-118.html
  6. Кубіцький С. О. Історія соціальної роботи в зарубіжних країнах: навчальний посібник. – К.: ДАКККіМ, 2008. – 298 с.
  7. Костина Е. Ю. История социальной работы. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного университета, 2004. – 109 с. – режим доступу: http://yourlib.net/content/view/217/15/
  8. Фирсов М.В. История социальной работы в России: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. — М.: Гуманит. изд. центе ВЛАДОС, 1999. – 256 с.
  9. Фурман А.В., Підгурська М.В. Історія соціальної роботи: [навчальний посібник] / Анатолій Васильович Фурман, Марія Василівна Підгурська. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.

 

Мова викладання: українська

 

 

Правове регулювання соціальної сфери

Опис (анотація): дисципліна передбачає опанування нормативно-правовою основою функціонування соціальної сфери, засвоєння базових документів, що визначають соціальні стандарти в державі та заходи щодо їх забезпечення; засвоєння правових засад реалізації основних соціальних прав – на охорону здоров’я, на освіту, на житло; опанування правових основ соціальної з окремими соціальними групами, що потребують соціального захисту: сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з інвалідністю, малозабезпечених, бездомних, безпритульних, ветеранів праці та осіб похилого віку, внутрішньо переміщених осіб, біженців та інших.

Тип: цикл професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год. з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 26 год. лекційних, 34 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: засвоєння нормативної бази соціальної роботи в Україні, забезпечення підготовки майбутніх соціальних працівників до реалізації професійної охоронно-захисної функції..

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: формування розуміння феномену соціальної сфери, її структури та особливостей функціонування; знання видів та правових засад надання соціальних послуг; засвоєння системи правових знань щодо наявної системи соціальних допомог, соціально-правових знан­ь у сфері захисту різних категорій населення; розкрити зміст міжнародних документів, вітчизняних нормативно-правових актів, що стосуються реалізації соціальних прав;

практичні: виробити вміння працювати з нормативними актами, що стосуються соціально-правового захисту; виділяти на основі правових документів суб’єкти та об’єкти соціальної роботи; оволодіти практичними уміннями та навичками організації соціально-правової діяльності у різних соціальних інститутах.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: поняття соціальної держави; базові соціальні державні стандарти і нормативи та механізми їй реалізації; міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти щодо організації соціальної роботи; категорії населення, що потребують соціальної підтримки; нормативні акти щодо захисту окремих соціально вразливих категорій населення; правові засади існування закладів соціального призначення.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: аналізувати нормативно-правові документи у соціальній сфері; оперувати законодавчими і підзаконними актами з метою соціального захисту вразливих категорій населення; надавати необхідну консультативну правову допомогу різним категоріям населення; координувати роботу організацій, установ з метою організації соціально-правового захисту особистості.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Іспит Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий

модуль 2

   
Поточний контроль МКР

 

Поточний контроль МКР    
14 14 16 16 40 100

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Актуальні проблеми соціальної політики України: навч. посібн. / А. О. Ярошенко, Н. Б. Отрешко, С. В. Толстоухова [та ін.]; за ред. А. О. Ярошенко. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – 222 с.
  2. Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. – К.: УДЦСЩ.2001. – 334 с.
  3. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. – К.: Знання, 2005. – 381 с.
  4. Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. – К.: Фенікс, 2001. 288с. – С. 184-189. Електронний ресурс. – Режим доступу: twirpx.com/file/623498/
  5. Довідник з соціальної роботи : навчальний посібник / Колектив авторів, за редакцією Л. М. Дунаєвої. – Одеса : «Одеський нацiональний унiверситет імені І. І. Мечникова», 2015. – 402 с. – Режим доступу:   http://www.uk.x-pdf.ru/5pedagogika/40184-2-dovidnik-socialnoi-roboti-navchalniy-posibnik-prisvyachu-tsya-150-richchyu-onu-imeni-mechnikova-odesa-onu-udk-3766603.php
  6. Макарова О. В. Соціальна політика в Україні: Монографія / О.В. Макарова ; Ін-т демо- графії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. — К., 2015. — 244 с. – – Режим доступу:  http://www.idss.org.ua/monografii/2015_Makarova.pdf
  • Смагін І.І. Соціально-правовий захист дитинства. Навчально-практичний посібник / І.І.Смагін, В.Ю. Арешонков, Т.М. Смагіна. – Житомир: Полісся, 2011. – 344 с.
  1. Синчук С.М., Буряк В.Я. Право соціального забезпечення України: Навч. посіб. / За ред. Синчук С.М. – К.: Т-во “Знання” КОО, 2003. – 306 с.

 

Мова викладання: українська

 

Вступ до спеціальності «Соціальна робота»

 

Опис (анотація): дисципліна покликана висвітлити засади та принципи соціальної роботи. Суттєвою частиною її змісту є  особливості становлення та розвитку в Україні соціальної роботи, професійні та морально-етичні засади фахівців соціальної сфери, відмінності у роботі з різними групами клієнтів, які потребують соціальної підтримки та соціальної допомоги, комунікативна взаємодія соціальних працівників та клієнтів.

Тип: цикл професійної підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  48 год аудиторних: 20 год лекційних, 28 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Л.П.

Мета курсу: оволодіння студентами є ознайомлення студентів із засадами та принципами соціальної роботи, особливостями становлення та розвитку в Україні, професійними та морально-етичними якостями фахівців із соціальної роботи, відмінностями у роботі з різними групами клієнтів, які потребують соціальної підтримки та соціальної допомоги, комунікативної взаємодії соціальних працівників та клієнтів.

Основні завдання дисципліни:є сприяння формуванню у студентів умінь наукової організації навчальної діяльності як підґрунтя оволодіння професійною діяльністю; сприяння формуванню гуманістично-орієнтованого професійного світогляду майбутнього спеціаліста з соціальної роботи, який розуміє потреби та проблеми різних соціальних груп; ознайомлення зі сферами діяльності спеціаліста з соціальної роботи потенційними місцями майбутньої діяльності; формування уявлень про цілісний образ соціального працівника як людини, що володіє характерними гуманістичними духовно-моральними якостями, а також відповідним комплексом знань та умінь;  розвиток навичок критичного мислення та оцінювання існуючих соціальних проблем і пошуку шляхів їх розв’язання.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен  знати: професійне призначення та функції соціального працівника; ролі та обов’язки спеціалістів з соціальної роботи;теоретико-методологічні засади розвитку соціальної роботи як науки, особливості її становлення в Україні; морально-етичні, правові та психолого-педагогічні аспекти діяльності соціального працівника; загальні принципи та методи надання практичної допомоги соціальними працівниками різним верствам населення;різноманіття ролей і функцій соціальних працівників у процесі виконання ними професійних обов’язків на різних рівнях надання соціальної допомоги; об’єктивні тенденції суспільного розвитку та актуального стану вразливих категорій населення;кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності соціального працівника.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти:  аналізувати реальний стан соціальної роботи;формувати особистісне бачення процесу становлення та розвитку спеціаліста з соціальної роботи;виявляти та досліджувати соціальні проблеми у суспільстві, місті, групі чи в окремих клієнтів;застосовувати інтерактивні й аналітичні навички для вирішення  проблем  різних рівнів; правильно обирати методи та технології надання допомоги клієнтам відповідно до їх проблем і потреб;вибудовувати професійну дистанцію при роботі з клієнтами; працювати з людьми різних вікових, професійних, соціальних, груп, а також із людьми, що мають особливі потреби;адекватно застосовувати етичні принципи соціальної роботи;користуватися різноманітними інформаційними ресурсами соціальної роботи з метою підвищення особистого освітньо-кваліфікаційного рівня.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (60балів)  

 

40

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота

 

22 бали 26 балів 12 балів

Форма підсумкового контролю: екзамен

 

Перелік основної літератури:

  1. Вступ до соціальної роботи: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. [За ред. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича]. — К.: Академвидав, 2005. — 304 с.
  2. Карпенко О.Г. Вступ до спеціальності «Соціальна робота». Навчально-методичний посібник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. – 248 с.
  3. Лукашевич М.П., Семигіна Т.В. Соціальна робота (теорія і практика): Підручник. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.
  4. Соціальна робота: технологічний аспект. [За ред..А.Й.Капської]. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 352 с.
  5. Теорії і методи соціальної роботи. [За ред. Т.В.Семигіної, І.І.Миговича]. – К.: Академвидав, 2005. – 328 с.
  6. Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посіб. – К.: ВМУРОЛ «Україна», 2004. – 590 с.

Мова викладання: українська

 

Соціалізація особистості

Опис (анотація): дисципліна передбачає опанування загальними положеннями, віковими, соціальними особливостями соціалізації особистості в сучасному соціумі. Розглядаються складові, фактори, механізми соціалізації, її проблеми. Вивчаються особливості формування соціальної поведінки людини, засвоєння соціальних ролей, характерні риси гендерної, політичної, культурної, економічної соціалізації. Аналізується вплив типу поселення, груп однолітків, виховних організацій, контркультурних об’єднань, засобів масової комунікації, етнізації на соціалізаційні процеси.

Тип: цикл професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год. з них: денна форма навчання –  60 год. аудиторних: 30 год. лекційних, 30 год. практичних занять.

Викладацький склад: доктор педагогічних наук, професор Чобітько М.Г., кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: усвідомлення студентами важливості організованої соціалізації особистості як двостороннього взаємообумовленого процесу взаємодії людини і соціального середовища, який передбачає її включення в систему суспільних відносин шляхом засвоєння як соціального досвіду, так і самостійного відтворення цих відносин, у ході яких формується унікальна,неповторна особистість..

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: ознайомити студентів з основними теоріями соціалізації особистості; вивчити, проаналізувати та узагальнити фактори, механізми, засоби соціалізації; забезпечити усвідомлення соціалізації як стадійного процесу; вивчити вплив типу поселення, найближчого оточення (сім’я, сусіди, однолітки, навчально-виховні заклади, контркультурні організації тощо) індивіда на його соціалізацію; показати особливості засвоєння соціальних ролей та вплив національних традиції виховання на становлення особистості у сучасному світі.

практичні: вміти визначати суспільно-історичний характер соціалізації особистості, формувати проекти, програми побудови соціалізуючого середовища для дітей за місцем проживання; виконання функцій соціального працівника з попередження негативних впливів на соціалізацію дитини у навчальних закладах та за його межами.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: основні підходи до розуміння сутності соціалізації; механізми, засоби, фактори соціалізації; основні стадії соціалізації; умови перетворення людину у жертву соціалізації; особливості соціалізації в умовах різних населених пунктів; особливості соціалізації у середовищі різних мікрогруп; традиції соціалізації в народній педагогіці.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: використовуючи запропоновану літературу, вміти добирати та аналізувати інформацію про моделі та стадії соціалізації; конкретизувати та систематизувати механізми соціалізації; шляхом виявлення впливу різних умов на становлення особистості, з метою класифікації досліджуваних понять вміти визначати і аналізувати фактори та складові соціалізації; шляхом визначення місця та ролі важливих та критичних моментів розвитку особистості у процесі соціалізації відповідно вікової періодизації використовуючи метод вирішення проблемної ситуації та дидактичні матеріали, вміти виявляти фази соціалізації; у ході навчальних занять шляхом усвідомлення різних поглядів на поведінку людини, опираючись на дослідження педагогічних, природничих та соціальних наук виявляти умови, що детермінують поведінку людини; вміти визначати роль надбання культури у перетворювальних процесах та формуванні особистості; у ході практичних занять та соціально-педагогічної практичної діяльності вміти відтворювати приклади проявів духовності з метою усвідомлення варіантів закріплення у індивіда певного соціального досвіду; вміти визначати елементи традиційності та етнізації, що впливають на процес соціалізації особистості; на основі аналізу чинників та специфіки соціально-економічних, культурних та політичних змін у суспільстві вміти приймати професійні рішення щодо корегування впливу змін на поведінку людини за допомогою моделювання соціально-педагогічної роботи.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Іспит Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий

модуль 2

   
Поточний контроль МКР

 

 

Поточний контроль МКР    
16 15 14 15 40 100

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Краснова Н. П. Соціалізація особистості : навч-метод. посіб. до семінарських занять і самост. роботи для студ. спец. „Соціальна робота” / Н. П. Краснова, Л. П. Харченко, В. М. Пігіда ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. – 178 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ltsu.org/jspui/bitstream/123456789/2075/1/Np.pd
  2. Лавриченко Н. М. Педагогіка соціалізації: європейські обриси / Н. Лавриченко. – К. : Віра ІНСАЙТ, 2000. – 444с.
  3. Любарська О. М. Основи соціалізації особистості: навч. посіб./ О. М. Любарська. – К. : Ленвіт, 2012. – 238 с.
  4. Москаленко В.В. Соціалізація особистості: монографія / В. Москаленко. К. : Фенікс, 2013. – 540 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: lib.iitta.gov.ua/5319/1/Соціалізація_особистості.pdf
  5. Сербалюк Ю. В. Соціалізація особистості: навч.-метод. посібник / Ю. В. Сербалюк // – Кам’янець-Подільський : ПП «Медобори – 2006», 2015. – 220 с.
  6. Сушик Н.С. Основи соціалізації особистості : навч.-метод. посіб. / Н. С. Сушик; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк : Вежа-Друк, 2014. – 187 c.

 

Мова викладання: українська

Організація волонтерської діяльності

Опис (анотація): Дисципліна передбачає викладання лекцій, а також проведення соціально-педагогічних тренінгів, які презентують сучасний погляд на здоровий спосіб життя; профілактику негативних явищ серед дітей та молоді; соціальну роботу з дітьми-сиротами, дітьми-інвалідами; на усвідомлене батьківство; дозвіллєву сферу волонтерської роботи тощо.

Тип: навчальна дисципліна належить до нормативих навчальних дисциплін, дисципліни професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ЄКТС: всього 150 год., з них:

денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 26 год. лекційних, 34 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: сформувати системні знання як з дисципліни, так і з кожної теми зокрема; розвинути навички індивідуальної та групової роботи при засвоєнні навчального матеріалу.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: визначення базових понять: “волонтерство”,  “благодійність”, “філантропія”, “добровільництво”, „супервізія”, „моніторинг”; розкриття особливостей міжнародного волонтерського руху; розкриття особливостей розвитку дитини на різних вікових етапах;

практичні: аналіз різних управлінських технологій, що використовуються волонтерами; визначення суті основних послуг, що надають волонтери.

Результати навчання: студенти мають знати загальні та специфічні характеристики волонтерської діяльності на сучасному етапі розвитку держави; особливості філантропічного підходу до волонтерської діяльності; історію розвитку благодійницької діяльності та волонтерства в Україні та за кордоном; вікові, індивідуальні особливості дітей, що залишилися без батьківської опіки; вікові, індивідуальні особливості дітей з особливими потребами; цілі, завдання, зміст, форми та методи соціально-педагогічної роботи з дітьми та підлітками; законодавчу базу охорони та захисту прав дитини; основні напрямки соціальної політики стосовно дітей-сиріт, дітей-інвалідів; соціально-педагогічні технології; основи педагогічного менеджменту у волонтерській роботі; види соціальних послуг, що використовують волонтери у своїй роботі; досвід зарубіжних країн у розробці та реалізації державної та недержавної волонтерської політики, створенню систем благодійної допомоги дітям, які цього потребують.

Студенти мають уміти аналізувати та оцінювати складні життєві ситуації, в яких опинилися діти групи ризику та діти-сироти; вибирати доцільні форми, методи та засоби  волонтерської роботи з різними категоріями дітей; застосовувати на практиці індивідуальний та диференційний підходи до роботи з вихованцями дитячих будинків та притулку для неповнолітніх; професійно взаємодіяти з працівниками інших закладів, які надають допомогу дітям, що потрапили у складну життєву ситуацію (юристи, психологи, медичні працівники та ін.) для забезпечення координації успішної соціальної (соціально-педагогічної) роботи; планувати та організовувати роботу з дітьми та підлітками,які цього потребують; розробляти соціально-педагогічні тренінги за різною тематикою та проводити їх; застосовувати знання етики соціального педагога/працівника в обслуговуванні та волонтерській роботі з різними категоріями дітей; використовувати психо-  та  соціотерапевтичні методи у вирішенні   життєвих проблем дітей та молоді; спілкуватися з клієнтами різного віку (уміння встановлювати контакт, слухати, вести та завершувати бесіду).

Методи викладання дисципліни: словесні (лекція, бесіди, дискусії, інструктажі); наочні (демонстрація, ілюстрація); практичні (самостійна робота, індивідуальна робота); проблемні  (проблемне викладання, частково-пошукове, дослідне);  інтерактивні (евристична бесіда, проблемна лекція, лекція-презентація, ділова гра, мозковий штурм, сензитивний та комунікативний тренінг, методи з використанням мультимедійних технологій та ін.)

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

40

 

100

25 балів 30 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Безпалько О.В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді: теоретико-методологічні основи : монографія / О.В. Безпалько; М-во освіти і науки України; Ін-т проблем виховання Академії педагогічних наук. – К. : Наук. світ, 2006. – 363 с.
  2. Безпалько О.В. Підготовка волонтерів до роботи з дітьми обмежених функціональних можливостей: метод. реком. до проведення тренінгових занять / О.В. Безпалько, С.В. Едель. – К. : Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2001. – 32 с.
  3. Бондаренко З.П. Опорний конспект лекцій до спецкурсу “Соціально-педагогічні основи волонтерської роботи” / З.П. Бондаренко. – Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2010. – 64 с.
  4. Вайнола Р.Х. Технології соціально-педагогічної роботи: курс лекцій [для вищ. навч. закл.] / Р.Х. Вайнола. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2008. – 152 с.
  5. Волонтерський менеджмент: помічник / [упор. Ю. Мартинова]. – К. : Центр волонтеріату “Добра воля”, 2010. – 110 с.
  6. Волонтери: сила добра / під ред.: Т.П. Булата, М.В. Нестребчука, В.Д. Ритенко. – К. : Кур’єр ЮНЕСКО, 2001. – Вип. 7-8. – 163 с.
  7. Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: сучасний стан і перспективи розвитку : [монографія] / [С.В. Толстоухова, В.В. Багай, О.В. Вакуленко та ін.]. – К. : Академпрес, 1999. – 112 с.
  8. Лях Т.Л. Методика  організації  волонтерських  груп  :  Навч.  посіб.  / Т.Л. Лях. –  К. : Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. – 160 с.
  9. Методика організації волонтерських груп : навч. програма для студ. спец. 7.010105 “Соціальна педагогіка” / [уклад. Т.Л. Лях]. – К. : КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2008. – 58 с.

Мова викладання: українська.

                             

Людина в сучасному соціумі

Опис (анотація): Функціонування суспільства за доби переходу до демократично-правової держави передбачає становлення та реалізації людини в сучасному соціумі, що виступають необхідною передумовою оптимізації взаємовідносин людини та суспільства зага­лом і в соціальній сфері зокрема. Адже, пошуки людиною свого місця в світі, осмислення власного “Я”, прагнення поліпшити, удосконалити себе і світ – споконвічна проблема кожної людини. Шлях до самопізнання, самовдосконалення, світорозуміння, і самовизначення кожна людина знаходить самостійно, спираючись на історичну спадщину людства.

Тому і професійне становлення працівників соціальної сфери повинно ґрунтуватись на розумінні ролі соціуму в особистому ста­новленні людини та впливі людини на розвиток соціума. Важливими компонентами особистості працівника соціальної сфери є такі, як його світогляд, культура, гуманістична й етична спрямованості особистості. Істотно впливають на особистісні і професійні якості спеціаліста простір соціальних відносин у суспільстві, становлення нового типу взаємодії спеціаліста соціальної сфери і клієнта.

Враховуючи актуальність проблеми та необхідність духовного розвитку майбутніх працівників соціальної сфери є необхідним вивченням ними курсу “Людина в сучасному соціумі”.

Тип: навчальна дисципліна належить до дисциплін вільного вибору студентів.

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ЄКТС: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 20 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: ознайомити студентів з місцем людини в сучасному суспільстві, впливом різних сфер діяльності на стано­влення людини, розвитком людини як повноправного члена правового суспільства, впливом внутрішнього світу людини на культуру взаємин з оточуючими.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: ознайомити студентів з вченнями мислителів минулого і сучасності, на основі соціальної практики розкрити взаємовідносини між людиною, природою   і світом; виховувати у студентів здатність до самостійного, відповідного осмислення суспільно-соціальних проблем, залучати студентів до філософського аналізу і осмислення життєвих проблем, розуміння потреб сучасності.

практичні: показати, що вивчення історичного досвіду минулих років і проблем сучасності допомагає формувати світоглядну культуру у молоді і орієнтує на перспективу розвитку особистого життєвого шляху; усвідомити, що сучасна освіта і наука – це глибоко інтегроване і водночас диференційоване явище, яке стає продуктивною силою суспільства.

Результати навчання: студенти мають знати сутність, походження, становлення людини та суспільства, особливості її функціонування в різних сферах життя; основні умови повноцінного фізичного, духовного та культурного життя людини; особливості соціально-економічної сфери соціального життя.

Студенти мають уміти володіти формами, методами та прийомами спілкування з різними категоріями людей; поясненнями про сутнісне значення поняття  “людина” та “суспільство”; визначеннями важливості та актуальності людинознавства; розмежуваннями біологічних та соціальних вимірів людського існування; характеристикою складності та багатовимірності людської істоти; уявленнями про власне ставлення до проблем сутності та призначення людини; регуляцією власної поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях; осмисленням мети та сенсу власного існування.

Методи викладання дисципліни: словесні (лекція, бесіди, дискусії, інструктажі); наочні (демонстрація, ілюстрація); практичні (самостійна робота, індивідуальна робота); проблемні  (проблемне викладання, частково-пошукове, дослідне);  інтерактивні (евристична бесіда, проблемна лекція, лекція-презентація, ділова гра, мозковий штурм, сензитивний та комунікативний тренінг, методи з використанням мультимедійних технологій та ін.)

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

40

 

100

25 балів 30 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Вилков В.Ю. Человек и мир / В.Ю. Вилков. – К. : Ретіпа, 1995. – 191 с.
  2. Вілков В.Ю. Людина і світ / В.Ю. Вілков. – Харків, 2001. – 260 с.
  3. Вілков В.Ю. Людина і світ: навч. посібник: Для абітурієнтів вищих навч. закл. гуманіт. спец. – 3 вид., випр. та доп. / В.Ю. Вілков, О.І. Салтановский. – К. : Кондор, 2001. – 205 с.
  4. Вишняцкий Л.Б. Человек в лабиринте зволюци / Л.Б. Вишняцкий. – М. : Весь мир, 2004. – 154 с.
  5. Діденко В.Ф. Людина і світ: Навч. посіб. / В.Ф. Діденко. – К.: Вища школа, 2001. – 29 с.
  6. Дитина і навколишній світ. Людина і суспільство. Середня група: [навч. посіб.] / Н.В. Жир (упоряд ). – Т. : Навчальна книга – Богдан, 2008. – 48 с.
  7. Ільїн В.В. Людина і світ: Навч. посіб. / В.В. Ільїн, Ю.І. Кулагін // Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К. : КНТЕУ, 2003. – 302 с.

Мова викладання: українська.

 

 

Практична психологія в системі соціальної роботи

Опис (анотація): “Практична психологія в системі соціальної роботи” займає ключове місце у навчальному процесі вузу при підготовці фахівців спеціальності 231 Соціальна робота за освітньою програмою Соціальна робота, спеціальності 232 Соціальне забезпечення за освітньою програмою Соціальна допомога, сприяє оволодінню майбутніми фахівцями соціальної сфери професійними знаннями, уміннями та навичками, що можуть бути застосовані в різних контекстах індивідуальної та групової психосоціальної роботи: психологічної допомоги, психологічного сприяння, психологічної підтримки, соціально-психологічного супроводу, а також застосовувати основні напрямки практичної психології в соціальній роботі: просвітницьку роботу, психопрофілактику, психодіагностику, психологічний розвиток, психокорекцію, психологічне консультування та немедичну психотерапію з різними категоріями клієнтів.

Тип: навчальна дисципліна належить до нормативих навчальних дисциплін, дисципліни професійної підготовки.

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 8 кредитів ЄКТС: всього 240 год., з них: денна форма навчання – 80 год. аудиторних: 30 год. лекційних, 50 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: засвоєння студентами основних теоретичних напрямків і практичних навичок практичної психології в соціальній роботі.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: вивчення функцій та завдань практичної психології в соціальній роботі; засвоєння вимог до особистості та професійної компетентності фахівця соціальної сфери в системі соціальної роботи.

практичні: оволодіння основними напрямками діяльності фахівця соціальної сфери в системі соціальної роботи; основними сферами діяльності фахівця соціальної сфери в соціальній роботі.

Результати навчання: студенти мають знати філософсько-методологічні та теоретичні засади і принципи практичної психології в соціальній роботі; психологічні основи та завдання практичної психології в соціальній роботі; історію становлення та розвитку практичної психології в соціальній роботі; психологічну проблематику в основних сферах соціальної роботи; основи організації роботи фахівця соціальної сфери; професійно важливі риси та професійного важливі якості фахівця соціальної сфери в соціальній роботі.

Студенти мають уміти застосовувати моделі соціальної роботи згідно різних парадигм психологічної практики; використовувати різні формати індивідуальної та групової психосоціальної роботи; здійснювати різні підходи психологічної практики в соціальній роботі: психологічна допомога, психологічне сприяння, психологічна підтримка і соціально-психологічний супровід; застосовувати основні функціональні напрями практичної психології в системі соціальної роботи: просвітницьку роботу, психопрофілактику, психодіагностику, психологічний розвиток і психокорекцію, психологічне консультування та немедичну психотерапію з різними видами клієнтів; здійснювати професійну діагностику та самодіагностику професійної придатності та корекційні заходи щодо виправлення професійних девіацій соціального працівника.

Методи викладання дисципліни: словесні (лекція, бесіди, дискусії, інструктажі); наочні (демонстрація, ілюстрація); практичні (самостійна робота, індивідуальна робота); проблемні  (проблемне викладання, частково-пошукове, дослідне);  інтерактивні (евристична бесіда, проблемна лекція, лекція-презентація, ділова гра, мозковий штурм, сензитивний та комунікативний тренінг, методи з використанням мультимедійних технологій та ін.)

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (20 балів)    
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

 

 

40

 

 

 

100

5 балів 10 балів 5 балів
Змістовий модуль 2 (40 балів)
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
15 балів 20 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Абрамова Г.С. Практическая психология / Г.С. Абрамова. – М., 2000. – 512 с.
  2. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб) / Л.Ф. Бурлачук, Е.П. Савченко. – К.: А.Л.Д., 1995. – 100 с.
  3. Основи практичної психології: Підручник / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва. – 2-е вид., стер. – К. : Либідь, 2001. – 536 с.
  4. Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д. Павленок. – 2-е изд. испр. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2004. – 395 с.
  5. Практическая психология / Под ред. М.К. Тутушкиной. – 3-е изд., перераб., доп. – СПб. : Изд-во “Дидактика Плюс”, 2000. – 336 с.
  6. 6. Практическая психология образования: Учебное пособие 4-е издание / Под ред. И.В. Дубровиной – СПб. : Питер, 2004. – 592 с.
  7. 7. Практична психологія та психодіагностика: посібник для лабораторних занять / Укл. Карагодіна О.Г., Шинкаренко О.Д. – К., 2002. – 123 с.
  8. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч. посіб. – К. : Либідь, 2002. – 255 с.
  9. 9. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко. – К. : Рута, 2001. – 320 с.

Мова викладання: українська.

 

Психологічні основи соціальної роботи

Опис (анотація): Вплив сучасної соціальної парадигми на загальний стан молоді у суспільстві. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Модель діяльності особистості соціального працівника. Професійна компетентність соціального працівника як умова ефективної діяльності. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Роль мотивації у структурі діяльності соціального працівника. Методи професійної підготовки соціального працівника. Оволодіння професійно-значущими якостями в умовах практичної діяльності. Практичне навчання і професійне становлення майбутнього соціального працівника – взаємообумовлені компоненти. Оволодіння комунікативними професійними якостями соціального працівника як умова його успішної діяльності. Освітнє соціальне середовище в структурі життєдіяльності людини. Педагогічний вплив на процес становлення особистості. Вплив сучасної соціальної парадигми на загальний стан молоді у суспільстві. Модель діяльності й особистості соціального працівника. Професійна компетентність соціального працівника як умова ефективної діяльності.

Тип: навчальна дисципліна належить до вибіркових навчальних дисциплін, дисципліни самостійного вибору навчального закладу, дисципліни професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1, 2 семестр).

Кількість кредитів: 8,5 кредитів ЄКТС: всього 255 год., з них:

денна форма навчання – 86 год. аудиторних: 36 год. лекційних, 50 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: ознайомити студентів з генезою виникнення та розвитку соціальної роботи як особливої сфери дія­льності людини, наукової галузі, навчальної дисципліни, використовуючи системний підхід.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для формування професійного уміння допомагати клієнтам обирати перспективні для них життєві цілі та шляхи й засоби досягнення їх, самоорганізовувати та саморегулювати ефективне використання цих засобів та рух цими шляхами; розвиток мислення майбутніх фахівців;

практичні: формування практичних навиків майбутнього професіоналізму.

Результати навчання: студенти мають знати зміст основних понять курсу; історичні витоки появи та розвитку соціальної роботи в Україні; сутність соціальної роботи як відображення соціальної політики в державі; основні теоретичні моделі, закономірності, чинники та механізми розвитку складних життєвих обставин, соціального виключення, соціальної дезадаптації та формування девіантної поведінки людини; нормативно-правові засади здійснення соціальної роботи в процесі реалізації професійних обов’язків; зміст основних напрямів соціальної роботи з представниками різних соціально вразливих, незахищених, виключених і дезадаптованих груп;

Студенти мають уміти застосовувати основні підходи до аналізу чинників складних життєвих обставин, соціальної вразливості та незахищеності, особливих потреб та обмежених можливостей, соціального виключення, соціальної дезадаптації, девіантної поведінки та їх причин; визначати правовий статус, чинники соціальної дезадаптації, проблеми та потреби представників окремих категорій осіб; розробляти програми профілактики різних форм соціальної дезадаптації, соціального виключення та девіантної поведінки, запропонувати відповідний зміст, форми і методи профілактичного втручання; розробляти програму індивідуальної профілактичної роботи з представниками окремих категорій осіб, які потрапили до складних життєвих обставин, обирати та застосовувати відповідні форми та методи соціальної роботи.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури тощо.

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (40 балів) Змістовий модуль 2 (20 балів)    
Поточний

контроль

МКР Самостійна

робота

Поточний

контроль

МКР Самостійна

робота

40 100
15

балів

20

балів

5

балів

5

балів

10

балів

5

балів

   

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Капська А.Й. Соціальна робота / А.Й. Капської // Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.
  2. Карпенко О.Г. Професійне становлення соціального працівника / О.Г. Карпенко // Навчально-методичний посібник. – К. : ДЦССМ, 2004.  – 164 с.
  3. Технологізація волонтерської роботи в сучасних умовах  / за ред. проф. А.Й. Капської. – К. , 2001. – 140 с.

Мова викладання: українська.

 

Соціально-психологічна реабілітація

Опис (анотація): Професійна  діяльність  майбутніх  фахівців соціальної сфери   передбачає знання  та  вміння  щодо  психологічного  супроводу  реабілітаційного  процесу. Становленню  відповідних  фахових  навичок  і  умінь  студентів,  формуванню  їхньої професійної  компетентності  сприяє  оволодіння  основами  знань  та  практичних елементів  психологічної  допомоги  при  вивченні  курсу “Соціально-психологічна реабілітація”.

Тип: 2 курс (3 семестр) спеціальність 231 Соціальна робота за освітньою програмою Соціальна робота – навчальна дисципліна належить до дисциплін вільного вибору студентів, дисципліни професійної підготовки;

4 курс (7 семестр) напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” – навчальна дисципліна належить до вибіркових навчальних дисциплін, дисципліни професійної та практичної підготовки;

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр), 4 курс (8 семестр).

Кількість кредитів: 2 курс (3 семестр) спеціальність 231 Соціальна робота за освітньою програмою Соціальна робота5 кредитів ЄКТС: всього 150 год., з них:

денна форма спеціальність 231 Соціальна робота за освітньою програмою Соціальна робота –  50 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 30 год. практичних занять;

4 курс (7 семестр) напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” 1,8 кредити ЄКТС: всього 162 год., з них:

денна форма навчання напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” –  48 год. аудиторних: 18 год. лекційних, 30 год. практичних занять;

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Співак В.І., кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: розкрити  теоретичні  і практичні  аспекти  процесу  реабілітації  людини,  види  реабілітації,  досягти  рівня наукової  і  професійної  підготовки  в  цій  галузі відповідно  до  державних  та європейських  стандартів;  сформувати  практичні  навики використання  психологічних методів та технологій в системі соціально-психологічної реабілітації  людини крізь призму здійснення зв’язків з громадськістю.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: аналіз  розвитку  поглядів  на  реабілітацію  людини  в  медицині,  психології  та

педагогіці; ознайомлення з сучасними принципами та підходами в реабілітаційному процесі; орієнтування  в  основних  принципах  та  методах  психології  реабілітаційного процесу;

практичні: вивчення,  аналіз  та  узагальнення  практики,  досвіду  застосування  методів психологічного супроводу соціально-психологічної реабілітації людини.

Результати навчання: студенти мають знати теоретичні засади соціально-психологічної реабілітації; основні риси професійного надання послуг із соціально-психологічної реабілітації; національні нормативні акти, що стосуються гарантій такої діяльності та забезпечення певних стандартів виконання; соціально-психологічні умови успішної реабілітації; характеристику складних життєвих обставин;  особливості соціально-психологічної реабілітації осіб, які опинилися у різних складних життєвих обставинах; рівні соціально-психологічної реабілітації;  напрями і завдання соціально-психологічної реабілітації; специфіку роботи, засоби, форми і методи реалізації завдань соціально-психологічної реабілітації різних категорій осіб (осіб з психофізичними порушеннями, підлітків з девіантною поведінкою, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб в пенітенціарних закладах, сімей, які опинились у складних життєвих обставинах та ін.); значення соціально-психологічної реабілітації для оптимізації соціально-психологічного розвитку людини; професійні і особистісні вимоги до соціального працівника, який здійснює реабілітацію.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: надавати практичну допомогу особам, які потребують соціально-психологічної реабілітації; ефективно застосовувати форми і методи соціально-психологічної реабілітації; здійснювати підбір технологій відповідно до об’єкту соціально-психологічної реабілітації; надавати соціально-психологічну допомогу кризовим групам населення; складати індивідуальну програму соціально-психологічної реабілітації залежно від особливостей об’єкта професійної діяльності; самостійно розробляти методики соціально-психологічного відновлення, узагальнюючи досвід психологів, соціальних працівників, лікарів, педагогів та інших спеціалістів; створювати умови для оптимізації соціально-психологічної адаптації людини; проводити соціально-психологічні консультації; здійснювати соціально-психологічну діагностику; аналізувати проблемні ситуації, що виникають під час здійснення соціально-психологічної реабілітації; ставити близькі та віддалені цілі по вирішенню завдань соціально-психологічної реабілітації; самостійно робити узагальнюючі висновки щодо результатів своєї діяльності; прогнозувати та передбачати наслідки своєї діяльності; налагоджувати зв’язки з усіма суб’єктами соціально-психологічної реабілітації.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури тощо.

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

100

45 балів 50 балів 5 балів

 

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

40

 

100

25 балів 30 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік, екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Войцях Т.В. Запобігання дитячій жорстокості / Тетяна Войцях. – К. : Ред. загальнопед. Газет, 2013. – 120 с.
  2. Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога / Л.М. Завацька. – К. : Слово, 2008. – 240 с.
  3. Законодавчі, адміністративні, соціальні і просвітні заходи щодо захисту дітей від жорстокого поводження з ними // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського нац. ун-ту імені Івана Огієнка : серія соціально-педагогічна / Л.П. Мельник, В.І. Співака. – Вип. ХІІІ. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А., 2009. – 248 с.
  4. Звєрєва І.Д. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах / І.Д. Звєрєва. – К. : Держсоцслужба, 2006. – 104 с.
  5. Капська А.Й. Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник. / А.Й. Капська. – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 352 с.

Мова викладання: українська.

 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

підготовки бакалавра

галузі знань 0101 Педагогічна освіта

за напрямом 6.010106 Соціальна педагогіка

спеціалізацією Соціально-психологічна реабілітація

 

Клініка інтелектуальних порушень

 

Опис (анотація): курс клініка інтелектуальних порушень розкриває особливості психічної діяльності дітей з порушенням інтелекту, дає уявлення про етіологію, патогенез, психічні порушення залежно від міри важкості інтелектуального дефекту; показує клінічні форми, їх перебіг, шляхи компенсації, профілактики; визначає роль і значення корекційного педагога і спеціального психолога в системі медико-психолого-педагогічної реабілітації.

Тип: цикл професійної  підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 4,5 кредити ECTS: всього 135 год., з них: денна форма навчання – 54 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 34 год. практичних занять; – год. лабораторних занять.

Викладацький склад: кандидат медичних наук, доцент кафедри психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи Михальський А.В.

Мета курсу: сформувати у студентів систему знань про причини вроджених і набутих інтелектуальних порушень, їх етіологію, патогенез, терапію.

Основні завдання дисципліни: отримання студентами необхідного мінімуму знань про норму і патологію в інтелектуальному розвитку, сучасні підходи класифікації інтелектуальних порушень, особливості структури інтелекту і особистості при різних формах розумової відсталості, диференціальну діагностику між загальним інтелектуальним недорозвиненням і деменцією,  основні методи діагностики, профілактики і лікування інтелектуальних порушень.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати етіологію та основні їх прояви інтелектуальних порушень;

практичні: сформувати вміння та навики диференціювати розумову відсталість із схожими з нею станами.

Результати навчання: студенти мають знати історію розвитку і сучасний стан вчення про інтелектуальні порушення, класифікацію розумової відсталості, причини виникнення розумової відсталості, основні симптоми олігофренії, критерії відмежування олігофренії від деменції.

Студенти мають уміти діагностувати розумову відсталість, опираючись на симптоми,  відмежовувати деменцію від олігофренії, відмежовувати олігофренію від межуючої інтелектуальної недостатності.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури, дискусії, моделювання навчальної ситуації в аудиторії, виготовлення моделей таблиць і стендів тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Іспит
20

балів

10

балів

30

балів

40

балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

 

  1. Исаев Д.Н. Умственная отсталость у детей и подростков. Руководство. – СПб.: Речь, 2003. – 391 с.
  2. Селецкий А. И. Психопатология детского возраста. – К.: Вища шк., 1987. – 295с.
  3. Шалимов В.Ф.Клиника интеллектуальных нарушений: Уч. пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений. – М.: «Академия», 2003. – 160 с.

 

Мова викладання: українська.

 

 

Спеціальна теорія і методика виховання (Методи соціально-виховної роботи).

 

Опис (анотація): передбачає формування у студентів розуміння основних етапів та напрямків виховання молодших і старших школярів з порушеннями психофізичного розвитку.

Суттєвою частиною змісту дисципліни виступає засвоєння студентами структури, змісту та напрямків організації та проведення методик вивчення і формування особистості дітей з порушеннями психофізичного розвитку в позакласній виховній роботі спеціальної школи

Тип: цикл дисциплін професійної та практичної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 4 курс (7 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредитів ECTS: всього 108 год., з них: денна форма навчання –  54 год. аудиторних: 30 год. лекційних, 24 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи О.М. Вержиховська.

Мета курсу: дати  студентам теоретичні та практичні знання про основні етапи та напрямки виховання молодших і старших школярів з з порушеннями психофізичного розвитку; розкрити організацію та зміст методик вивчення та формування особистості дітей з порушеннями психофізичного розвитку в позакласній виховній роботі спеціальної школи.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: визначити головні теоретичні основи та практичні положення методики виховання учнів з порушеннями психофізичного розвитку молодшого та старшого шкільного віку; розкрити сутність, зміст та напрямки виховання у спеціальній школі.

практичні: показати особливості та специфіку проведення різних методик вивчення та формування особистості дітей з порушеннями психофізичного розвитку в позакласній виховній роботі  спеціальної школи , враховуючи форми, методи і засоби виховного впливу; розкрити специфіку та особливості міжособистісної  взаємодії педагога, батьків та вихованців, показати умови їх ефективності; виділити вирішальну роль особистості вихователя в розвитку кожної окремої дитини.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: корекційну спрямованість виховної роботи в спеціальній школі; основні завдання, форми, методи, засоби, методичне забезпечення виховного впливу на дітей з тяжкими порушеннями мовлення; напрямки педагогічної діагностики особистості, планування виховної роботи в спеціальній школі; основні положення методик переконання,  педагогічного та емоційного стимулювання дітей з порушеннями психофізичного розвитку, особливості їх впровадження; сутність і специфіку організації та проведення корекційно-виховної позакласного роботи в спеціальній школі.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: аналізувати і доводити основні положення Концепції громадянського і національного виховання, основні завдання виховання учнів спеціальної школи; організовувати, проводити і аналізувати корекційно-виховні заходи; виявляти рівень вихованості учнів з порушеннями психофізичного розвитку, розробляти її показники і критерії оцінки, застосовувати результати діагностики при плануванні і проведенні корекційно-виховної роботи; втілювати основні методи морального переконання, проводити і складати етичну бесіду і різні види дискусії; розрізняти види вимог, перспектив, визначати типові помилки при застосуванні заохочень і покарань; аналізувати основні методи педагогічного стимулювання в спеціальній школі; формувати моральну готовність до праці; складати і проводити заходи, спрямовані на профорієнтацію учнів спеціальної школи; розробляти плани роботи гуртка (секцій), позакласних заходів; давати критичний аналіз виховного значення самопідготовки; складати план самопідготовки різних вікових груп; порівнювати динаміку працездатності учнів під час уроків і під час самопідготовки; диференційовано та індивідуально працювати з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди, створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри, дискусії, моделювання навчальних ситуацій тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (100 балів)
Поточний

Контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Сума
40

Балів

10

балів

50

Балів

100

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

 

Перелік основної літератури:

  1. Белкин А. С.Нравственное воспитание учащихся вспомогательной школы: учеб.пособие для пед. ин-тов / А.С. Белкин. – М.: Просвещение, 1977. – 112 с.
  2. Вержиховська О. М. Формування моральних якостей у розумово відсталих молодших школярів у позакласній виховній роботі: монографія. / О.М. Вержиховська. – Кам’янець-Подільський: видавець Зволейко Д. Г. 2009. – 228 с.
  3. Вержиховська О. М. Теорія і методика виховання дітей в спеціальній школі: навчально-методичний посібник / О.М. Вержиховська, І.Л. Рудзевич. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2016. – 292с.
  4. Вержиховська О. М. Спеціальна методика виховання дітей з тяжкими порушеннями мовлення: навчально-методичний посібник / О.М. Вержиховська, Н.М. Гончарук, І.Л. Рудзевич. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2017. – 272с.
  5. Вержиховська О. М. Теорія і спеціальна методика виховання дітей з вадами мовлення: Навчально-методичний посібник / О.М. Вержиховська, О.М.Бонецька, А.В.Козак. – Кам’янець-Подільський:ТОВ «Друкарня Рута» , 2013. – 384 с.
  6. Висоцька А.М. Основні напрямки виховної роботи з формування спеціальної поведінки учнів спеціальних шкіл-інтернатів: методичний посібник / А.М. Висоцька, І.І. Івашина. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2003. – 31 с.
  7. Воспитание и обучение детей во вспомогательной школе : Кн. для учителя / под ред. В.В. Воронковой. – М.: Школа-Пресс, 1994. – 416 с.
  8. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: навч. посіб. / С.Г. Карпенчук. – К.: Вища школа, 1997. – 304 с.
  9. Липа В. А. Основы коррекционной педагогики: учеб. пособ. / В. А. Липа. – Донецк : Лебидь, 2002. – 327 с.
  10. Липа В. А. Психологические основы педагогической коррекции / В. А. Липа. – Донецк: Лебідь, 2000. – 319 с.

 

Мова викладання: українська

 

 

Соціальна молодіжна політика

Опис (анотація): дисципліна передбачає опанування загальними віковими та соціальними особливостями молоді, її проблемами та місцем у соціумі. Визначається соціальних характер молодіжних рухів та молодіжних субкультур. Розглядаються передумови виникнення молодіжної політики, її основні напрямки та принципи. Аналізуються політичні плани та практичні дії держави стосовно вирішення найголовніших проблем молоді: сімейне життя, здоров’я, житло, працевлаштування, патріотичне виховання.

Тип: цикл природничо-наукової (фундаментальної) підготовки.

Термін вивчення: 3 курс (6 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 90 год. з них: денна форма навчання –  30 год. аудиторних: 14 год. лекційних, 16 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: усвідомлення студентами молоді як особливою соціально-демографічної групи, її ролі у суспільстві, ознайомлення з основними складовими політики держави стосовно соціальної підтримки та захисту молоді та вивчення її нормативно-правової бази.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: визначити сутність соціальної політики в цілому та молодіжної соціальної політики зокрема; визначити основні напрямки і принципи соціальної молодіжної політики; виявити соціально-демографічні характеристики молоді та окреслити її місце та роль у суспільстві; ознайомити з формами молодіжної соціальної активності та особливостями молодіжної субкультури; виявити складові соціальної молодіжної політики у різних сферах життєдіяльності молоді; окреслити державну інфраструктуру державної молодіжної політики.

практичні: вміти визначати головні проблеми молоді; створювати та реалізовувати проекти щодо формування молодіжної політики на місцевому, регіональному рівнях; реалізовувати програми з вирішення молодіжних проблем.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: концепцію державної молодіжної політики; сутність та основні завдання молодіжної політики в Україні;  шляхи реалізації державної молодіжної політики в Україні; стислий історичний огляд молодіжного руху в колишньому СРСР і в сучасній Україні; механізм державної підтримки молоді; місце проблем молоді в сучасну добу соціально-економічного й політичного розвитку суспільства; характеристику молоді як особливої групи суспільства, її властивості; основні моделі молодіжної політики; шляхи реалізації державної молодіжної політики в сфері зайнятості, охорони здоров’я молоді, підтримки молодих сімей, вирішення житлової проблеми; нормативно-правову базу молодіжної політики.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: аналізувати нормативно-правові документи у сфері молодіжної політики; організовувати нові форми і методи роботи з підлітками і молоддю використовуючи нормативні документи державних установ; осмисленого ставлення до труднощів у реалізації державної молодіжної політики в Україні; реалізовувати програми та проекти соціальної молодіжної політики на місцях; створювати умови соціального захисту молоді; планувати і організувати роботу з молоддю та молодими сім’ями для захисту їх прав.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Сума
Змістовий модуль

 

 
Поточний контроль

 

МКР  
50 50 100

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Можливості для молоді / Упор. А. Коновалов, М. Шишкова, Д. Таран. – Х.: ХМЦДМ, 2007. – 76 с.
  2. Бородін Є. І. Історія формування державної молодіжної політики в Україні (1991 – 2004 рр.): Монографія. – Д.: Герда, 2006. – 472 с.
  3. Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. – К. : Наук. думка, 1993. – 325 с.
  4. Коваль Г. В. Розвиток державної молодіжної політики: теорія, методолгія, механізми реалізації [монографія] / Г. В. Коваль. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. – 432 с.
  5. Нечипоренко Молодіжна сімейна політика в Україні. / Ничипоренко С.В. – Умань : Видавець «Сочінський», 2011. – 217 с.
  6. Павловський В.В. Основи ювенології. Наукова монографія. – К.: Дакор, КНТ, 2007. – 238 с.
  7. Перепелиця М.П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). – Київ, Український інститут соціальних досліджень, Український центр політичного менеджменту, 2001. – 242 с.
  8. Сучасна молодіжна політика і соціальна робота в Україні / За ред. Якименко В.І. – К., 2001.

 

Мова викладання: українська

 

Cоціальний супровід сім’ї

Опис (анотація): передбачає формування у студентів знань та умінь щодо соціальної роботи, спрямованої на подолання складних життєвих обставин у сім’ї, а також на адаптацію її до нового середовища, створення у сім’ї оптимальних умов життя дітей та батьків шляхом надання їм комплексу соціальних послуг. Суттєвою частиною змісту дисципліни виступає обґрунтування специфіки форм і методів соціального супроводу, який орієнтовано на здійснення соціальної опіки, патронажу сімей з метою подолання у них життєвих труднощів, збереження та підвищення їх соціального статусу.

Тип: цикл нормативних дисциплін професійно-практичної підготовки.  

Термін вивчення: 4 курс (8 семестр).

Кількість кредитів: 2,5 кредити ECTS: всього 90 год, з них: денна форма навчання –  44 год аудиторних: 18 год лекційних, 26 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Дідик Н.М.

Мета курсу: сформувати у студентів наукові поняття про технологію соціального супроводу сім’ї, її цілі та завдання, допомогти в оволодінні основними теоретичними знаннями та практичними вміннями щодо соціального супроводу сімей різних типів. Вивчення даного курсу надає можливість студентам оволодіти понятійно-категоріальним апаратом з соціального супроводу сім’ї, оволодіти формами і методами соціальної допомоги різним типам сімей.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати визначення поняття «соціальний супровід», його етапи, принципи та форми реалізації, теоретичні засади здійснення соціального супроводу сімей в складних життєвих обставинах, складові моделі «ведення випадку» та алгоритм технології соціального супроводу; основи державної політики в галузі соціального захисту сім’ї, материнства й дитинства та її нормативно-правового забезпечення,

практичні: сформувати вміння та навики використання методик соціального супроводу сімей різних типів; практичної реалізації політики України щодо охорони сім’ї та створення умов для її зміцнення та повноцінного функціонування, а також розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;  розвивати здатність творчо інтерпретувати свої знання в конкретних ситуаціях спілкування з сім’ями дітей; вміння проводити традиційні та  нетрадиційних форми вдосконалення педагогічної культури батьків; застосовувати інноваційні технології соціального супроводу сім’ї; навички здійснення індивідуальної роботи з батьками (бесіди, консультації).

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: причини та наслідки проблем сучасної сім’ї; сутність, особливості, основні напрями соціально-педагогічної роботи з сім’ями; моделі соціальної роботи з різними типами сімей; форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;  особливості соціально-педагогічної роботи з дітьми цієї категорії; етапи створення та розвитку прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу (ДБСТ); методи, форми, основні принципи й порядок здійснення соціального супроводу прийомної сімей / ДБСТ;  механізми оцінювання ефективності їх функціонування; вимоги до спеціалістів, які здійснюють соціальний супровід; зміст діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з підтримки сімей; етичні та психологічні аспекти соціальної підтримки родин; документацію, яка застосовується в процесі супроводу сімей різних типів; нормативні документи, що стосуються супроводу сімей різних типів.   

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: добирати та обґрунтовувати форми і методи соціального супроводу сімей;  організовувати діагностичну, соціально-профілактичну, реабілітаційну та інші види роботи з сім’ями різних типів; організувати роботу щодо створення та забезпечення функціонування прийомних сімей / ДБСТ, використовувати нормативно-правові акти, які регламентують цей процес; здійснювати соціальний супровід прийомних сімей / ДБСТ; налагоджувати співпрацю між спеціалістами, які захищають права дітей; створювати сприятливі умови для успішного спілкування з батьками, (доброзичлива атмосфера, уміння бачити бар’єри у спілкуванні, розуміння їх причин тощо); впроваджувати у практичну діяльність інноваційні технології соціального супроводу сім’ї.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, спостереження та аналіз сімейних ситуацій, конспектування, підготовка виступів та їх обговорення, опрацювання літератури, рольові ігри, дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних проблемних завдань, захист рефератів, написання самостійних і модульних контрольних робіт.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний

контроль

МКР Самостійна робота
40 балів 50 балів 10 балів 100 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Звєрєва І. Д. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 104 с.
  2. Капська А.Й. Соціальний супровід різних категорій сімей та дітей / А.Й. Капська, І.В. Пєша . – К., 2012. – 232 с.
  3. Капська А.Й. Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями / А.Й. Капська, І.В. Пєша, О.Ю. Міхеєва, М.Г. Соляник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2015. – 328 с.
  4. Комарова Н.М., Пєша І.В. Посібник для соціальних працівників щодо підготовки та соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. – К .: Держсоцслужба, 2012. – Кн. 1. – 118 с.
  5. Кукуруза Г.В., Кравцова А.М., Близнюк О.О. Психологічна допомога та соціальний супровід батьків, у яких народилися діти з вадами психічного та фізичного розвитку : методичні рекомендації. – К.: Держсоцслужба, 2008. – 28 с.
  6. Лемко Г., Ласяк Н. Соціальний супровід прийомної сім’ї // Materialy VІІІ Mezinarodni vedecko-prakticka konference „Dny vedy – 2012” (27 brezen – 05 dubna 2012 roku). – Dil 18. – Pedagogika. – Praha: Publishing House “Education and Science” s.r.o., 2012. – S. 85–89.
  7. Основи соціального супроводу сімей, що виховують ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей (навчальний посібник для тренерів) / М.Ю. Варбан, І.М. Пінчук, Н.Л. Пукас, Л.П. Крисов, Дорошенко І.В. – Київ, 2007. – 68 с.
  8. Прийомна сім’я: методика створення і соціального супроводу : наук.-метод. посіб. / Г. М. Бевз, В. О. Кузьмінський, О. І. Нескучаєва та ін. – К.: Центр стратегічної підтримки, 2008. – 92 с.
  9. Старков Д. Ю. Особливості соціального супроводу сімей з алкогольною залежністю / Старков Д. Ю., Іванов В. О., Забава С. М. // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, том VII (екологічна психологія – соціальний вимір). – 2014. − №. 35. − С. 274-281.
  10. Створення та соціальний супровід прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу / [за заг. ред. Г.М.Лактіонової, Ж.В.Петрочко]. — К.: Науковий світ, 2006. — 270 с.
  11. Трубавіна І.М. Соціальний супровід неблагополучної сім’ї. Науково-методичні матеріали. – К.: ДЦССМ, 2003. – 86 с.

Мова викладання: українська

 

  1. Основи профорієнтаційної роботи

Опис (анотація): передбачає формування у студентів умінь визначати схильність молоді до конкретного типу професій. Суттєвою частиною змісту дисципліни виступає орієнтування у формах і методах професійної  діагностики, знання особливостей проведення професійної бесіди та професійного консультування, вміння сформувати в учнів прагнення до професійного саморозвитку.

Тип: цикл професійної і практичної підготовки (нормативна).  

Термін вивчення: 4-й курс (8 семестр).

Кількість кредитів: 2,5 кредити ECTS: всього 90 год., з них: денна форма навчання – 44 год. аудиторних: 14 год. лекційних, 30 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Дідик Н.М.

Мета курсу: ознайомити зі змістом, видами та формами профорієнтації у загальноосвітньому закладі та сформувати уміння проводити профорієнтаційну роботу з учнями.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: дати уявлення про мету, зміст і форми профорієнтаційної роботи у загальноосвітньому закладі; ознайомити зі складовими елементами профорієнтаційної роботи (професійна інформація, професійна консультація, професійна адаптація, професійний відбір); засвоїти закономірності врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів у процесі профорієнтаційної роботи з ними;

практичні: сформувати у студентів уміння застосовувати відповідні профорієнтаційні методи, психодіагностичні методики для визначення схильності до певного типу професій;  практичні навички проведення профорієнтаційної бесіди та професійної консультації; закріпити вміння проводити індивідуальну і групову форми профорієнтаційної роботи з учнями.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: теоретичні основи професійної орієнтації, її мету, завдання, предмет та зміст; компоненти та етапи профорієнтаційної роботи, їх характеристику; соціально-психологічні закономірності професійного самовизначення особистості; систему діагностичних методів, які застосовуються у профорієнтаційній роботі з учнями; особливості профорієнтаційної роботи з різновіковими групами учнів; типові помилки при виборі професії; традиційні та інноваційні форми профорієнтаційної роботи.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: визначати професійну спрямованість оптанта, здійснювати психолого-педагогічну діагностику його професійних інтересів та нахилів; здійснювати підбір оптимальних форм профорієнтаційної роботи відповідно до вікових особливостей учнів; організовувати позакласні й позашкільні заняття з професійної орієнтації; проводити індивідуальну і групову роботу з учнями та їх батьками з питань професійного спрямування і свідомого вибору професії; складати орієнтовні програми з допрофесійної підготовки школярів; класифікувати ті елементи та характеристики в технічному забезпеченні, організації, умовах, оплаті праці, практиці працевлаштування, профадаптації, які впливають на престиж різних професій та їх вибір; організовувати управління професійним самовизначенням; сприяти  реалізації професійних намірів молоді.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, опрацювання методичної літератури, профорієнтаційні ігри, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний

контроль

МКР Самостійна робота
40 балів 50 балів 10 балів 100 балів

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Вірна Ж. П. Основи професійної орієнтації / Ж. П Вірна. – Луцьк : Вежа, 2009.– 156 с.
  2. Вітковська О.І. Професійне самовизначення особистості і практичні аспекти професійної консультації / О. І. Вітковська. – К. : Наук. Світ, 2006. – С. 64-74.
  3. Гладкова В. М. Профорієнтаційна робота: навч. посіб. / В. М. Гладкова. − Львів: Новий світ, 2007. – 160 с.
  4. Гончарова Н. О. Основи професійної орієнтації / За ред. В.Ф. Моргуна. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. – 168 с.
  5. Корольчук М. С., Крайнюк В. М. Теорія і практика професійноого психологічного відбору: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк. – К. : Ніка-Центр, 2010. – 536 с.
  6. Кожан Т. О. Професійна орієнтація : навч. посіб. / Т. О. Кожан ; Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2009. – 214 с.
  7. Пряжніков М. Особиста професійна перспектива. Професійна діагностика: метод. посіб. / Упоряд. Л. Шелестова. – К.: Шк. світ, 2006. –128 с.
  8. Синявський В. В. Психологічні основи профорієнтаційної професіографії: навч. посіб./ В. В. Синявський. – К. : ІПК ДСЗУ, 2010. – 89 с.
  9. Соловйова Л. Система профорієнтаційної роботи в школі. Професійна діагностика: метод. посіб. / Упоряд. Л. Шелестова. – К.: Шк. світ, 2006. – 128 с.
  10. Чорна І. М. Класифікація етапів профорієнтаційної роботи у школі / І. М. Чорна// Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки. – 2014. – Вип. 45. – С. 225-231.
  11. Методи психодіагностики в системі професійного відбору. Методичний посібник / Автор-укладач: В. В. Синявський; укладачі: Скульська В. Є., Міропольська М. А., Ортікова Н. В./ Під загальною редакцією В. В. Синявського. – К. : ДЦЗ, 2006. – 241 с.

Мова викладання: українська

 

Основи професійної творчості в соціальній сфері

 

Опис (анотація):передбачає надання студентам необхідних знань з основ професійної творчості фахівця соціальної сфери, допомагає з’ясувати сутність та визначити основні напрями професійної творчості соціального педагога та соціального працівника як невід’ємної складової його діяльності в сучасних соціокультурних умовах.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(вибіркова).

Термін вивчення: 4 курс (7 семестр).

Кількість кредитів: 1,5 кредитиECTS: всього 54 год, з них: денна форма навчання –  18 год аудиторних: 8 год лекційних, 10 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: створити умови для активізації процесу становлення культури професійної праці майбутнього працівника соціальної сфери на основі творчої самореалізації у фаховій діяльності.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:розуміння рівнів професійної творчості соціального працівника та вимог до акмеологічної моделі його діяльності;

практичні:володіння інноваційними творчими технологіями професійної діяльності.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: сучасних психолого-педагогічних засад творчої діяльності; складових професійної творчості у соціальній сфері; професійно-важливих якостей та основних цінностей соціального працівника; комунікативної майстерної вербальної, невербальної поведінки та культури мовлення фахівця; засобів професійно-фахового вдосконалення; такту та етики професійної діяльності у соціальній сфері; способів конструктивного розв’язання міжособистісних конфліктів; специфіку внутрішньої психотехніки та самоконтролю соціального працівника;особливостей гуманної організації соціальної  взаємодії.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:діагностувати свій рівень професійної творчості;об’єктивно оцінювати власні професійні можливості та цілеспрямовано їх розвивати;створювати оптимальні умови для професійного спілкування з клієнтами та колегами; ефективно аналізувати міжособистісні конфлікти, обирати доцільний спосіб конструктивного їх розв’язання; проводити переговори, фасилітацію, медіацію та арбітрацію для розв’язання конфлікту; продуктивно здійснювати професійно-фахове самовдосконалення; впроваджувати інноваційні технології у професійну діяльність.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Залік
Змістовиймодуль 1

(100балів)

 

 

100

ПК МКР

 

 

50

балів

50

балів

 

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Андрущенко В. П. Педагогічна творчість: методологія, теорія, технології / В. П. Андрущенко, С. О. Сисоєва, Н. В. Гузій, Н. В. Кінчук, В. Ф. Хомич; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. Ін-т історії та філос. пед. освіти. – К., 2005. – 183 c.
  2. Біла І. М. До вершин педагогічноїмайстерності / І. М. Біла. – К. :Фенікс, 2014. – 200 с.
  3. Гузій Н. В. Основипедагогічногопрофесіоналізму :навч. посіб. / Н. В. Гузій; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2004. – 156 c.
  4. Гузій Н. В. Сутність і змістпедагогічноїтворчості та майстерності : метод. рек. / Н. В. Гузій; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2007. – 24 c.
  5. Дідик Н. М. Акмеологія :навч.-метод. посіб. / Н. М. Дідик. – Кам՚янець-Подільський : МЕДОБОРИ-2006, 2014. – 164 с.
  6. Дідик Н. М. Етикасоціально-педагогічноїдіяльності :навч.-метод. посіб. / Н. М. Дідик. – Кам՚янець-Подільський : МЕДОБОРИ-2006, 2014. – 104 с.
  7. Ничкало Н. Педагогічнамайстерність: проблеми, пошуки, перспективи :Моногр. / Н. Ничкало, І. Зязюн, Л. Пуховська, Н. Гузій, Л. Задорожна; АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. – К.; Глухів : РВВ ГДПУ, 2005. – 233 c.
  8. Педагогічнамайстерність: Підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.; За ред. І. А. Зязюна. — 2-ге вид. допов. і переробл. — К.: Вищашк., 2004. — 422 с.
  9. Сисоєва С.О. Основипедагогічноїтворчості: підручник. – К.: Міленіум, 2006. – 344 с.
  10. Ямницький В. М. Розвиток життєтворчої активності особистості: теорія та експеримент : монографія / В. М. Ямницький. – Одеса : ПНЦ НАПН України – СВД Черкасов М. П. , 2006. – 362 с.

 

Мова викладання: українська

 

Основи професійної творчості в соціальній сфері

Опис (анотація):передбачає надання студентам необхідних знань з основ професійної творчості соціального педагога, допомагає з’ясувати сутність та визначити основні напрями професійної творчості соціального педагога як невід’ємної складової його діяльності в сучасних соціокультурних умовах.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(вибіркова).

Термін вивчення: 3 курс (5 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредитиECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  40 год аудиторних: 18 год лекційних, 22 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: створити умови для активізації процесу становлення культури професійної праці майбутнього працівника соціальної сфери на основі творчої самореалізації у фаховій діяльності.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:розуміння рівнів професійної творчості соціального працівника та вимог до акмеологічної моделі його діяльності;

практичні:володіння інноваційними творчими технологіями професійної діяльності.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: сучасні психолого-педагогічні засади творчої діяльності; складові професійної творчості у соціальній сфері; професійно-важливі якості та основні цінності соціального працівника; комунікативну майстерність вербальної, невербальної поведінки та культури мовлення фахівця; засобипрофесійно-фахового вдосконалення; такту та етики професійної діяльності у соціальній сфері; способи конструктивного розв’язання міжособистісних конфліктів; специфіку внутрішньої психотехніки та самоконтролю соціального працівника;особливостей гуманної організації соціальної  взаємодії.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:діагностувати свій рівень професійної творчості;об’єктивно оцінювати власні професійні можливості та цілеспрямовано їх розвивати;створювати оптимальні умови для професійного спілкування з клієнтами та колегами; ефективно аналізувати міжособистісні конфлікти, обирати доцільний спосіб конструктивного їх розв’язання; проводити переговори, фасилітацію, медіацію та арбітрацію для розв’язання конфлікту; продуктивно здійснювати професійно-фахове самовдосконалення; впроваджувати інноваційні технології у професійну діяльність.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовиймодуль 1

(30балів)

Змістовий модуль 2

(30балів)

 

 

40

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР
15

балів

15

балів

15

балів

15

балів

 

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  1. Андрущенко В. П. Педагогічна творчість: методологія, теорія, технології / В. П. Андрущенко, С. О. Сисоєва, Н. В. Гузій, Н. В. Кінчук, В. Ф. Хомич; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. Ін-т історії та філос. пед. освіти. – К., 2005. – 183 c.
  2. Біла І. М. До вершин педагогічноїмайстерності / І. М. Біла. – К. :Фенікс, 2014. – 200 с.
  3. Гузій Н. В. Основипедагогічногопрофесіоналізму :навч. посіб. / Н. В. Гузій; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2004. – 156 c.
  4. Гузій Н. В. Сутність і змістпедагогічноїтворчості та майстерності : метод. рек. / Н. В. Гузій; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2007. – 24 c.
  5. Дідик Н. М. Акмеологія :навч.-метод. посіб. / Н. М. Дідик. – Кам՚янець-Подільський : МЕДОБОРИ-2006, 2014. – 164 с.
  6. Дідик Н. М. Етикасоціально-педагогічноїдіяльності :навч.-метод. посіб. / Н. М. Дідик. – Кам՚янець-Подільський : МЕДОБОРИ-2006, 2014. – 104 с.
  7. Ничкало Н. Педагогічнамайстерність: проблеми, пошуки, перспективи :Моногр. / Н. Ничкало, І. Зязюн, Л. Пуховська, Н. Гузій, Л. Задорожна; АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. – К.; Глухів : РВВ ГДПУ, 2005. – 233 c.
  8. Педагогічнамайстерність: Підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.; За ред. І. А. Зязюна. — 2-ге вид. допов. і переробл. — К.: Вищашк., 2004. — 422 с.
  9. Сисоєва С.О. Основипедагогічноїтворчості: підручник. – К.: Міленіум, 2006. – 344 с.
  10. Ямницький В. М. Розвитокжиттєтворчоїактивностіособистості: теорія та експеримент :монографія / В. М. Ямницький. – Одеса : ПНЦ НАПН України – СВД Черкасов М. П. , 2006. – 362 с.

 

Мова викладання: українська

 

Методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями

Опис (анотація):оволодіння студентами плануванням діяльності організації, складання проектів програм;координувати діяльність дитячих та молодіжних організацій в школі, місті, районі тощо, застосовувати різноманітні форми і методи роботи дитячихгромадських об’єднань.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(нормативна).

Термін вивчення: 4 курс (8 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредитиECTS: всього 108 год, з них: денна форма навчання – 42 год аудиторних: 20 год лекційних, 22 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: оволодіння студентами основами соціально-педагогічної роботи з молодіжними та дитячими організаціями, формування практичних навичок використання їх потенціалу для розв’язання соціально-педагогічних проблем дітей та молоді.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:ознайомити з історією виникнення та розвитку молодіжного і дитячого руху в Україні та за кордоном; ознайомити з нормативно-правовою базою щодо створення та функціонування дитячих та молодіжних громадських організацій.

практичні:ознайомити з практичними засадами діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій в Україні; напрямами та формами роботи соціального педагога з дитячими та молодіжними об’єднаннями.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: правові та організаційні основи створення дитячих та молодіжних громадських організацій, тенденції і закономірності розвитку, особливості формування дитячих та молодіжних організацій на території України;мету, завдання, зміст, принципи діяльності дитячих та молодіжних організацій, їх структуру, традиції, символи та ритуали;соціально-педагогічні аспекти діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій: соціалізуючий потенціал, основні напрями і форми соціальної роботи в дитячих та молодіжних організаціях, зміст діяльності в них соціального педагога.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:аналізувати статутні документидитячих та молодіжнихгромадських організацій;надавати допомогу по створенню та організації життєдіяльності організацій на основі співробітництва, співтворчості, спільної діяльності;проводити соціально-педагогічну роботу по організації спілкування і змістовного дозвілля, спільної діяльності дітей, молоді, дорослих безпосередньо в організації чи в об’єднаннях за інтересами в мікрорайоні, у сімейно-сусідських спільнотах, в умовах неформального та відкритого соціального середовища;планувати діяльність організації, складати проекти програм;координувати діяльність дитячих та молодіжних організацій в школі, місті, районі тощо, застосовувати різноманітні форми і методи роботи дитячихгромадських об’єднань.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовиймодуль 1

(30балів)

Змістовий модуль 2

(30балів)

 

 

40

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР
15

балів

15

балів

15

балів

15

балів

 

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  1. Алєксєєнко Т. Ф. Виховання особистості у Пласті : монографія / Т. Ф. Алєксєєнко, Ю. М. Жданович. – К. : ПП «Проспект-А», 2006. – 262 с.
  2. Громадські об’єднання в Україні. Навч. посіб./за ред. В.М. Бесчастного. – К., Знання, 2007. – 415 с.
  3. Дитячі об’єднання України у вимірах минулого та сучасного: довідник-посібник/ Р.М. Охрімчук, Л.В. Шелестова, О.В. Кравченко та ін. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – 256 с.
  4. Лісовець О.В. Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України: Навчальний посібник, 2011. – 256 с.
  5. Молодіжна державна політика України – хто є хто: інформаційний довідник – К.: Міністерство молоді та спорту України, 2013. – 184 с.
  6. Формування світоглядної позиції підлітків у дитячих об’єднаннях: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / – К.: Ін-т проблем виховання, НАПН України, 2011. – 158 с.
  7. Як сформувати світоглядну позицію особистості в дитячому об’єднанні: методичний посібник/ О.В. Пащенко, Н.В. Чиренко, К.І. Чорна; наук. ред.Т.К. Окушко. – Кіровоград: «Імекс-ЛТД». – 300 с.

 

Мова викладання: українська

 

Технології соціально-педагогічної роботи

Опис (анотація):передбачає надання студентам необхідних знань з основ результативного і раціонального цілеспрямованого соціального впливу на особистість, застосування технологізації як способу оптимізації соціально орієнтованого результату для досягнення успіху соціально-педагогічної роботи та забезпечення ефективності реалізації завдань соціального захисту населення.Суттєвою частиною змісту дисциплін  виступає обґрунтування специфіки організаційних форм і методів соціально-педагогічної роботи.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(нормативна).

Термін вивчення: 3 курс (5-6 семестр).

Кількість кредитів: 8 кредитівECTS: всього 240 год, з них: денна форма навчання –  80 год аудиторних: 32 год лекційних, 36 год практичних занять, 12 год лабораторних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: ознайомлення студентів з основними характеристиками  соціальних технологій та технологій соціально-педагогічної роботи,визначення сутності та особливостей процесу технологізації соціальної діяльності стосується створення певних, розробка алгоритмів професійної діяльності суб’єктів соціально-педагогічної роботи; усвідомлення та прийняття стратегії соціально-педагогічної роботи спрямованої на саморозвиток особистості дитини та молодої людини, реалізацію її творчого потенціалу, здібностей, задатків, активізацію зусиль клієнтів (індивідів, груп, спільнот) на вирішення власних проблем.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:оволодіти теоретичними основамисоціально-педагогічних технологій а саме: загальними технологіямисоціально-педагогічноїроботи, міждисциплінарними технологіями у соціально-педагогічнійроботі, спеціальними технологіями соціально-педагогічної роботи;

практичні:набуття основних операційних навичок, оволодіння прийомами та техніками соціально-педагогічної роботи.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: характеристику  та класифікації загальних технологій соціально-педагогічної діяльності і технологій організації соціально-педагогічної роботи з різними групами клієнтів; можливості та умови ефективної реалізації загальнонаукових та специфічних методів в практиці соціально-педагогічної роботі; види та специфіку основних організаційних форм соціально-педагогічної роботи; умови ефективності застосування форм та методів соціально-педагогічної роботи.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:добирати та адаптувати відповідно до мети, особливостей клієнтів і реальної ситуації технології соціально-педагогічної роботи, методи та прийоми реалізації завдань соціально-педагогічної роботи; добирати найбільш ефективні організаційні форми соціально-педагогічної роботи, забезпечувати їх варіативність, структурність, послідовність та інтеграцію; визначати переваги, можливості окремих технологій соціально-педагогічної роботи стосовно завдань роботи з різними клієнтами та соціальними групами; впроваджувати в практику соціально-педагогічної роботи повний цикл технологічних операцій: прогнозування, діагностику, планування, організацію, проведення, визначення та оцінка результатів тощо.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовиймодуль 1

(20балів)

Змістовий модуль 2

(20балів)

Змістовиймодуль 3 (20 балів)  

 

40

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР ПК МКР
10

балів

10

балів

10

балів

10

балів

10

балів

10

балів

 

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  1. Вайнола Р.Х. Технологізаціясоціально-педагогічноїроботи: теорія та практика. Навчальнийпосібник/ За ред проф. С.О.Сисоєвої − К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. − 134 с.
  2. Вайнола Р.Х. Технологіїсоціально-педагогічноїроботи. Курс лекцій для студентівспеціальності „Соціальнапедагогіка”. − К.: КМПУ імені М.Б.Грінченка, 2008.− 152 с.
  3. Завадська Л.М. Технологіїпрофесійноїдіяльностісоціального педагога: Навчальнийпосібник для ВНЗ. – К.: ВидавничийДім «Слово», 2008. – 240 с.
  4. Енциклопедія для фахівцівсоціальноїсфери: за ред. проф. І.Д. Звєрєвої. –Київ, Симферопіль:Універсум, 2012. –536 с.
  5. Соціальнапедагогіка: Підручник. 5-те вид. виправ. та доп. / За ред. проф. А.Й.Капської. – К.: Слово, 2011. – 488с.
  6. Соціальнапедагогіка: мала енциклопедія/ За заг.ред.проф.І.Д.Звєрєвої. – К.: Центр учбовоїлітератури, 2008. – 336 с.
  7. Соціальна робота в Україні: навч. посіб./ І.Д. Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я. Харченко та ін.: За заг. ред. І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2004. – 256 с.
  8. Тематичназміна у дитячомузакладіоздоровлення та відпочинку : [метод. посіб.] / О. В. Биковська, Р. Х. Вайнола, Ж. В. Петрочко; за заг. ред. Ж. В. Петрочко. – К. – – 324с.
  9. Технологізаціяволонтерськоїроботи в сучаснихумовах. /За ред. проф. А. Й. Капської. – К.: 2001. – 140с.

 

Мова викладання: українська

 

Менеджмент соціально-педагогічної роботи

Опис (анотація): Менеджмент соціально-педагогічної роботи сьогодні виступає як вирішальний організаційний чинник здійснення соціальної політики в Україні. Особливої уваги потребують питання концептуальної еволюції, сутності та змісту цього суспільного явища, характеристики закономірностей, принципів і методів менеджменту соціальної роботи, його типології, а також аналіз управлінських відносини на макро- і мікрорівнях системи управління соціальною роботою, процесу менеджменту соціальної роботи, його основних функції та технологічних засад стосовно реалізації стратегічних напрямків соціальної політики в Україні.

Тип: 4 курс (7 семестр) напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” – навчальна дисципліна належить до нормативних навчальних дисциплін, дисциплін математичної, природничо-наукової підготовки.

Термін вивчення: 4 курс (8 семестр).

Кількість кредитів:

4 курс (7 семестр) напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” 4 кредити ЄКТС: всього 144 год., з них:

денна форма навчання напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” –  72 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 48 год. практичних занять;

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: ознайомити студентів з основами менеджменту, підкреслити важливу роль шкіл менеджменту, теорій соціального управління, знати різноманітні типи організаційних структур служб соціально-педагогічної роботи, розглянути функції управління соціальною роботою на різних рівнях.

Вивчення дисципліни ґрунтується на засвоєнні блоку економічних, гуманітарних дисциплін та дисциплін професійно-практичної підготовки, зокрема: “Економічна теорія”, “Історія української культури”, “Загальна психологія”, “Спеціалізовані служби у соціальній сфері”, “Соціальне проектування”, “Технології соціальної роботи”, “Соціальна робота у сфері дозвілля”.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: оволодіти теорією менеджменту соціальної роботи, що дозволить майбутнім працівникам соціальної сфери вести організаційно-управлінську й адміністративну роботу в різних соціальних закладах.

практичні: володіти технологіями менеджменту соціальної роботи, що дозволить майбутнім працівникам соціальної сфери вести організаційно-управлінську й адміністративну роботу в різних соціальних закладах.

Результати навчання: студенти мають знати функції менеджменту соціальної роботи; відрізняти такі поняття як “менеджмент соціальної роботи”, “управління соціальною роботою”, “керування соціальною роботою” й володіти схемами і механізмами реалізації на практиці.

Студенти мають уміти управляти трудовими ресурсами, знати мотиваційні теорії трудової діяльності; керувати майбутньою проектною діяльністю; застосовувати різноманітні стилі керівництва у відповідній ситуації, методи вирішення конфліктів.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури тощо.

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (20 балів)    
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

 

 

40

 

 

 

100

10 балів 15 балів 5 балів
Змістовий модуль 2 (40 балів)
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
10 балів 15 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Білорус О.Г. Менеджмент: конкурентоздатність і ефективність / О.Г. Білорус, Є.Г. Панченко. – К. : Т-во “Знання” України, 1992. – 40 с.
  2. Главацька О.Л. Менеджмент соціальної роботи / [курс лекцій] / О.Л. Главацька. – Тернопіль, ТДПУ, 2009. – 65 c.
  3. Головатий М.Ф. Політично-правові засади соціального менеджменту в Україні : [курс лекцій] / М.Ф. Головатий, М.П. Лукашевич, Г.А. Дмитренко // Управлінські аспекти соціальної роботи. – К. : МАУП, 2002. – 376 с.
  4. Звєрєва І.Д. Соціальна політика та менеджмент у соціальній роботі / І.Д. Звєрєва, Г.В. Лактіонова та ін. – К. : Наук. світ, 2001. – 53 с.
  5. Іванова О.Л. Менеджмент в соціальній роботі : метод. рекомендації до навч. курсу [для магістеріуму] / О.Л. Іванова – К. – Ужгород, 2000. – 42 с.

Мова викладання: українська.

 

Соціально-педагогічна робота у сфері дозвілля

Опис (анотація): Соціально-педагогічна робота у сфері дозвілля базується  на  сучасних  концептуальних  підходах  до  організації  і  проведення дозвілля  дітей,  молоді  у  соціумі.  Її  вивчення  передбачає  розв’язання  низки завдань  фундаментальної  професійної  підготовки  майбутніх  соціальних педагогів,  зокрема:  опанування  системою  знань  про  сутність  дозвілля,

структуру,  принципи,  види  і  форми  дозвіллєвої  діяльності,  культурно-історичні витоки  організації  дозвілля  в  Україні  і  за  рубежем,  соціально-педагогічні аспекти  дозвіллєвої  діяльності,  функції  соціального  педагога  як  організатора дозвілля,  особливості  соціокультурної  анімації  як  виду  діяльності  соціального педагога;  опанування  системою  вмінь  організовувати  і  проводити  дозвіллєві заходи.

Тип: 4 курс (8 семестр) напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” – навчальна дисципліна належить до нормативних навчальних дисциплін, дисциплін професійної і практичної підготовки.

Термін вивчення: 4 курс (8 семестр).

Кількість кредитів:

4 курс (8 семестр) напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” 4 кредити ЄКТС: всього 144 год., з них:

денна форма навчання напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” –  72 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 44 год. практичних занять, 6 год. лабораторних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: озброїти майбутніх соціальних педагогів знаннями та вміннями в багатогалузевих напрямах дозвіллєвої діяльності.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: ознайомити  студентів  з  теоретичною  основою  дозвіллєвої  діяльності (поняття, складові, принципи, напрями, функції, моделі, форми та методи); ознайомити  студентів  з  історією  та  сучасним  станом  організації  дозвілля  в Україні і за рубежем.

практичні: забезпечити  засвоєння  студентами  умінь  застосування методичних  засад  соціально-педагогічної  діяльності  в  контексті  організації  дозвілля  з  дітьми  та  учнівською молоддю.

Результати навчання: студенти мають знати теоретичні  засади,  сучасний  стан  і  тенденції  розвитку  соціально-культурної  дозвіллєвої  діяльності;  нормативно-правове  забезпечення організації  дозвілля;  різноманітність  форм  і  зміст  культурно-дозвіллєвої діяльності;  змістовні  напрямки  та  принципи  організації  соціально-педагогічної діяльності  в  сфері  дозвілля;  механізми  керування  культурно-дозвіллєвою сферою; специфіку потреб, інтересів, установок, мотивів дозвіллєвої  активності дітей,  молоді  та  дорослих;  сучасний  стан  і  тенденції  розвитку  дитячих,  підліткових  та  молодіжних  рухів,  товариств,  організацій  та  їх  роль  в  організації  змістовного дозвілля.

Студенти мають уміти виявляти  інтереси  і  потреби  населення  в  різних  видах  культурно-дозвіллєвої  діяльності  з  урахуванням  специфіки,  віку,  статі,  освіти;  залучати дітей,  підлітків,  дорослих  до  активної  культурно-дозвіллєвої  діяльності;  моделювати ситуації організації соціально-педагогічної дозвіллєвої діяльності в умовах відкритого  соціального  середовища;  застосовувати  на  практиці  методи культурно-дозвіллєвої  діяльності;  розробляти  та  впроваджувати  програми  та сценарії  дозвіллєвих  тематичних заходів.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури тощо.

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

40

 

100

25 балів 30 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Бойчелюк В.Й. Дозвіллєзнавство: навч. посіб. / В.Й. Бойчелюк, В.В. Бойчелюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с.
  2. Василькова Т.А. Социальная  педагогика:  учеб.  пособ. /  Т.А. Василькова, Ю.В. Василькова. – М. : КНОРУС, 2010. – 240 с.
  3. Дозвілля школярів: ігри, конкурси,  розваги [Текст] / [упоряд.:  Л.  Шелестова,  Н. Чиренко, Н. Чернякова]. – К. : Шкільний світ, 2012. – 126 с.
  4. Завацька Л. М. Технології професійної діяльності соціального педагога: навч. посіб. [для вищ.  навч.  закл.] /  Завацька Л.М. –  К. :  Видавничий  Дім “Слово”, 2008. –  С. 215-233.
  5. Киселева Т.Г. Теория  досуга  за  рубежом:  лекции  по  курсу “Культурно-досуговая  деятельность” /  Т.Г. Киселева;  Моск.  гос.  ин-т  культуры. –  М. : МГУК, 1992. – 50 с.
  6. 7. Клід І. Цікаве  й  корисне дозвілля.  Організація  літнього  відпочинку: [посібник] / Ірина Клід, Марія Женчук. – Т. : Підручники і посібники, 2011. – 64 с.
  7. 8. Немежанська О. А.  Зростаємо  разом:  практикум  сімейного дозвілля /  Олена

Немежанська;  Міжнар.  благод.  орг.  партнерство “Кожній  дитині”. –  К. :  Книга, 2013. – 106 с.

Мова викладання: українська.

 

Рекламно-інформаційні технології

Опис (анотація): Рекламно-інформаційні технології у діяльності соціальної роботи. Теоретико-методологічні аспекти зв’язків з громадськістю та організації рекламно- інформаційної діяльності. Паблік рилейшнз як сфера практично-прикладної діяльності. Структурна та функціональна характеристика паблік рилейшнз. Напрями та методи зв’язків з громадськістю. Методи впливу на громадськість. Вербальні комунікації: поняття, функції, види. Невербальні комунікації: поняття, функції, види. Подієва комунікація: поняття, сутність, специфіка.

Тип:  цикл дисциплін математичної, природничо-наукової підготовки (вибіркова).

Кількість кредитів:

4 курс (8 семестр) напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” 2 кредити ЄКТС: всього 72 год., з них:

денна форма навчання напрям підготовки 6.010106 “Соціальна педагогіка” –  36 год. аудиторних: 12 год. лекційних, 24 год. практичних занять;

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: полягає у наданні студентам загальних уявлень щодо рекламно-інформаційних технологій та формування практичних навичок, які б забезпечували їх професійну діяльність у даному напрямку через призму здійснення зв’язків з громадськістю.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: надати знання про основи ПР, сутність та принципи ПР – діяльності та основи рекламно-інформаційної діяльності, методику роботи з різними групами громадськості та використання різноманітних інструментів комунікації;

практичні: сформувати у студентів практичні навички проведення досліджень громадської думки, потенційної рекламної аудиторії, обробки результатів дослідження аудиторії; навички організації зв’язків з громадськістю та використання елементарних операцій з рекламними цілями; сприяти формуванню вмінь управляти аудиторією, впливати на громадську думку, використовуючи різні засоби та прийоми.

Результати навчання: студенти мають знати сутність, принципи, структурну та функціональну характеристику ПР – діяльності; особливості організації рекламно- інформаційної діяльності; різновиди ПР – заходів.

Студенти мають уміти практично застосовувати здобуті знання у майбутній професійній діяльності; проводити дослідження громадської думки та потенційної рекламної аудиторії; вивчати документальні джерела та використовувати результати вивчення в практиці роботи; управляти аудиторією, впливати на громадську думку, використовуючи різні засоби та прийоми; використовувати подієву комунікацію (презентації, прийоми, виставки, проведення у ЗМІ тощо).

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури тощо.

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

100

45 балів 50 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Адлер А. Очерки по индивидуальной психологии / А. Адлер. – М. : Когнито-Центр, 2002. – 220 с.
  2. Булюбаш И.Д. Руководство по гештальт-терапии / И.Д. Булюбаш. – М. : Изд-во Института психотерапии, 2004. – 768 с. (Сер. : Золотой фонд психотерапии).
  3. Гулдинг М.Психотерапия нового решения. Теория и практика / М. Гулдінг, Р.Гулдинг. – М. : Класс, 1997. – 288 с.
  4. Лазарус А. Мысленным взором: Образы как средство психотерапии / А.Лазарус. – М. : Независимая фирма “Класс”, 2000. – 144 с.
  5. Ялом И. Теория и практика групповой психотерапии / И. Ялом. – СПб. : Питер, 2000. – 640 с.

Мова викладання: українська.

 

Педагогіка сімейного виховання

 

Опис (анотація): курс передбачає формування у студентів розуміння психолого – педагогічних особли­востей сучасної сім’ї, об’єктивні і суб’єктивні умови її розвитку, роль сім’ї в соціалізації індивіда,  формує у студентів системне  уявлення про сім’ю як соціальне середовище; формує професійні вмінь соціального педагога використовувати знання педагогіки сім’ї для аналізу її функції, стратегій розвитку та планування і організації соціально-педагогічної роботи, формує наукові знання тео­рії і практики соціального виховання і соціальної підтримки.

Тип: цикл дисциплін професійної  та практичної підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 3 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  40 год аудиторних: 14 год лекційних, 26 год практичних занять,  0 год. лабораторних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Опалюк О.М.

Мета курсу: оволодіння студентами психолого – педагогічних особли­востей сучасної сім’ї, об’єктивні і суб’єктивні умови її розвитку, роль сім’ї в соціалізації індивіда, озброїти соціальних педагогів знаннями про педагогіку сімейного виховання, психологію сім’ї і шляхи надання сім’ї психологічної допомоги та засвоєння теоретичних основ педагогіка сімейного виховання як інтегрованої галузі знання, формування наукових знань тео­рії і практики соціального виховання і соціальної підтримки.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: поглибити професійні знання студентів про педагогіку сімейного виховання як наукову галузь педагогічної науки; навчити студентів визначати місце індивідуального виховання в сім’ї в сучасній освітній системі, розуміти його специфічні особливості.

практичні: формування вміння аналізувати та оцінювати виховний потенціал сімї, діагностувати психолого-педагогічні основи сімейного виховання; формувати вміння розробляти власні технології індивідуального виховання на основі знань про психолого-педагогічні особливості дітей молодшого шкільного віку; формувати вміння реалізовувати індивідуально-персонізовану модель педагогічної взаємодії з батьками з метою цілісного педагогічного впливу на дитину.

        Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати:  педагогіку сімейного виховання як наукову галузь педагогічної науки;  принципи та стратегії сучасного сімейного виховання; специфічні особливості індивідуального виховання в сім’ї;  значення застосування діагностичних методик для оцінки виховного потенціалу сім’ї.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти:  аналізувати та оцінювати виховний потенціал сім’ї;  розробляти власні технології індивідуального виховання на основі знань про психолого-педагогічні особливості дітей молодшого шкільного віку; реалізувати індивідуально-персонізовану модель педагогічної взаємодії з батьками з метою цілісного педагогічного впливу на дитину; застосовувати методи діагностики сімей вихованців; створювати та застосовувати на практиці стратегії виховного впливу на дитину;  застосовувати ефективні форми співпраці ДНЗ і родин вихованців; здійснювати просвітницьку роботу серед батьків, що забезпечують формування компетенцій.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, виконання різноманітних методик, конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (60 балів)

 

 

60

Поточний контроль МКР Самостійна робота
20 балів 30 балів 10 балів

Форма підсумкового контролю:екзамен.

Перелік основної літератури:

1.Опалюк О.М., Лісовий О.І., Опалюк Т.Л., Педагогіка сімейного виховання: навчально-методичний посібник.- – Кам’янець – Подільський.: ТОВ «Друк-Сервіс», 2012.- 172с.

  1. Психологія сімейних взаємин: навч.посіб./М.С.Корольчук, П.П. Криворучко, В. І. Осьодлов та ін.;за заг. ред. М. С.Корольчука. – К.: Ніка-Центр, 2010.-296 с .

Додаткова

1.Бондарчук О. І. Психологія сім’ї: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2001. — 96 с.

2.Постовий В.Г. Сучасна сім’я і її педагогіка / Ін-т системних досліджень освіти АПН України. Ін-т педагогіки. – К.: Освіта, 1994. – 64с.

3.Маценко Л. М. Педагогіка сімейного виховання: навчальний посібник. Вид. 2- ге, доп., перероб. – К. : НАКККіМ, 2011. – 293 с.

Мова викладання: українська

 

Прикладні методики в соціальній роботі

 

Опис (анотація): передбачає формування у студентів розуміння особливостей оволодіння студентами основами знань, умінь, навичок  прикладних методик й методів в соціальній роботі та їх практичне використання.

Тип: цикл дисциплін професійної та практичної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 3 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 8 кредити ECTS: всього 240 год, з них: денна форма навчання –  80 год аудиторних: 20 год лекційних, 60 год практичних занять,  0 год. лабораторних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Опалюк О.М.

Мета курсу: оволодіння студентами основами знань, умінь, навичок  прикладних методик й методів в соціальній роботі та їх практичне використання.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для формування професійного уміння допомагати клієнтам обирати перспективні для них життєві цілі та шляхи й засоби досягнення їх, самоорганізовувати та саморегулювати ефективне використання цих засобів та рух цими шляхами; розвиток мислення майбутніх фахівців соціальної допомоги; формування практичних навиків майбутнього професіоналізму з клієнтами.

практичні: сформувати вміння та навики використання прикладних методик в соціальній роботі.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: місце і роль прикладних методик соціальної роботи в системі наукових знань; особливості застосування тих чи інших методів та методик у вирішенні соціальних проблем населення; особливості діагностичного матеріалу; особливості методів діагностики мотиваційної сфери та спрямованості особистості; особливості методів діагностики психічних станів і властивостей особистості; особливості методів діагностики типу темпераменту і характеру; особливості методів діагностики пам’яті та уваги; особливості методів діагностики здібностей; особливості методів діагностики особливостей розвитку особистості.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: застосовувати набуті знання в процесі самостійного опрацювання наукової літератури, у якій висвітлюється суміжна проблематика; використовувати сучасні методи та прийоми в соціальній роботі; доцільно підбирати методи та методики в соціальній роботі з відповідною категорією клієнтів;  аналізувати доцільність використання методів в соціальній роботі.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, виконання різноманітних методик образотворчого та декоративно – прикладного мистецтва, конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (60 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (30 балів)

Змістовий

модуль 2 (30 балів)

 

 

60

Поточний контроль МКР Самостійна робота Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
10 балів 15 балів 5 балів 10 балів 15 балів 5 балів
             

Форма підсумкового контролю:екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Опалюк О.М.,Опалюк Т.Л., Лісова Л.І. Прикладні методики в соціальній роботі» (Частина №1). Електроний навчальний посібник.  Кам’янець – Подільський.: ТОВ «Друк-Сервіс», 2014.-158с.
  2. Опалюк О.М. Опалюк Т.Л., Лісова Л.І. Прикладні методики в соціальній роботі (Частина №2). Електроний навчальний посібник. Кам’янець – Подільський.: ТОВ «Друк-Сервіс», 2014.-202с.

3.Опалюк О.М., Опалюк Т.Л., Лісовий О.І. Навчально – методичний посібник. Декоративно-ужиткова робота. Кам’янець – Подільський.: ТОВ«Друк-Сервіс», 2011.-196с.

  1. Опалюк О.М., Опалюк Т.Л., Лісовий О.І. Образотворче мистецтво зі спеціальною методикою викладання. Навчально – методичний посібник. Кам’янець-Подільський Медобори-2006,ПП Мошак М.І., 2009.- 224с.

Мова викладання: українська

 

Тренінг професійної стресостійкості

Опис (анотація): передбачає озброєння майбутніх фахівців знаннями

про особливості моделювання поведінки в конфліктних та стресових ситуаціях.  Суттєвою частиною змісту дисципліни  виступає розвиток і вдосконалення у студентів якостей, необхідних для професійної діяльності соціального педагога,  окреслення шляхів осо­бистісного зростання, розвиток емоційної стійкості у складних життєвих ситуаціях, формування професійно-значущих якостей та умінь у майбутній соціальній роботі.

Тип: блок дисциплін професійної  підготовки.

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год,  з них: денна форма навчання –  50 год. аудиторних:  50 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, старший викладач  кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи  Чайковська О.М.

Мета курсу: ознайомлення студентів з загальними методичними прийомами групової роботи, етапами  самопізнання та рівнями розвитку групи; формування у студентів гуманістичної спрямованості особистості, діалогічності як центрального її компонента; актуалізація потреби особистості у самопізнанні та саморозумінні.  Вивчення даного курсу передбачає розвиток емоційної компетентності майбутніх фахівців шляхом оволодіння навичками ефективного подолання стресу та саморегуляції емоційного стану в професійній діяльності.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні  прийоми подолання стресових ситуацій; засоби профілактики порушень психічної діяльності, психічної корекції та психічної саморегуляції.

практичні: сформувати вміння та навики переборювати життєві труднощі; сформувати професійно-значущі якості та уміння соціального педагога (рефлексія, сенситивність, відповідальність, емпатія тощо); засвоїти практичні поведінкові навички подолання наслідків стресових ситуацій;

        Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: етапи, цілі, завдання тренінгу;  загальні методичні  прийоми групової роботи;  алгоритми конструктивного управління конфліктами; основні прийоми подолання стресових ситуацій; засоби профілактики порушень психічної діяльності, психічної корекції та психічної саморегуляції; професійно значущі характеристики соціального педагога.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: використовувати психологічні прийоми подолання наслідків стресових ситуацій; виявляти причини непорозумінь з іншими людьми, а також із самим собою; розуміти емоції та контролювати поведінку у ситуації конфлікту; застосовувати засоби профілактики порушень психічної діяльності, психічної корекції та психічної саморегуляції; покращувати психічне самопочуття; корегувати, формувати й розвивати установки, необхідні для самопізнання; пізнавати і розвивати професійно значущі характеристики соціального педагога; моделювати поведінку в конфліктних і стресових ситуаціях.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий

модуль 1 (30 балів)

Змістовий

модуль 2 (30 балів)

Поточний контроль МКР

 

 

Самостійна робота Поточний контроль МКР

 

 

Самостійна робота  

40

 

100

10

балів

15

балів

5

балів

10

балів

15

балів

5

балів

 

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  1. Комунікативна професійна компетентність як умова взаємодії соціального працівника з клієнтом / За ред. А.Й. Капської. – К., 2003. – 87 с.
  2. Лебідь Н.К. Стресостійкість як особистісна властивість керівників-лідерів закладів середньої освіти: навч. посібник / Н.К. Лебідь.−К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2016. – 36 с.
  3. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу: навч. посіб. / К.Л. Мілютіна.− К.: МАУП, 2004. − 192 с.
  4. Смид Р. Групповая работа с детьми и подростками / Пер. с англ. 2-е изд., исправленное / Р.Смид.– М.: Генезис, 2000. – 272 с.
  5. Технологія проведення тренінгів з формування здорового способу життя молоді / Г.М.Бевз, О.П.Главник. − К., 2005. – 146 с.
  6. Тренерська валіза. – Упоряд: О.Главник, Р. Безпальча, О.Попова – К.: Главник, 2006. – 144 с.
  7. Практикум по социально-психологическому тренингу / под. ред. Б.Д. Парыгина.− СПб.: Изд-во Михайлова,2000.− 352 с.
  8. Розов В.І. Адаптивні антистресові психотехнології: навч. посібн./ В.І. Розов.−К.: Кондор, 2005.−278 с.
  9. Федорчук В.М. Соціально-психологічний тренінг “Розвиток комунікативної компетентності викладача” / В.М. Федорчук. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – 240с.
  10. Фопель К. Технология ведения тренинга. Теория и практика / Пер. с нем / К.Фопель. − М.: Генезис, 2005. – 267 с.

Мова викладання: українська

  1. Тренінг професійної стресостійкості

 

Опис (анотація): передбачає озброєння майбутніх фахівців знаннями

про особливості моделювання поведінки в конфліктних та стресових ситуаціях.  Суттєвою частиною змісту дисципліни  виступає розвиток і вдосконалення у студентів якостей, необхідних для професійної діяльності соціального педагога,  окреслення шляхів осо­бистісного зростання, розвиток емоційної стійкості у складних життєвих ситуаціях, формування професійно-значущих якостей та умінь у майбутній соціальній роботі.

Тип: блок дисциплін професійної  підготовки.

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год,  з них: денна форма навчання –  50 год. аудиторних:  50 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, старший викладач  кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи  Чайковська О.М.

Мета курсу: ознайомлення студентів з загальними методичними прийомами групової роботи, етапами  самопізнання та рівнями розвитку групи; формування у студентів гуманістичної спрямованості особистості, діалогічності як центрального її компонента; актуалізація потреби особистості у самопізнанні та саморозумінні.  Вивчення даного курсу передбачає розвиток емоційної компетентності майбутніх фахівців шляхом оволодіння навичками ефективного подолання стресу та саморегуляції емоційного стану в професійній діяльності.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні  прийоми подолання стресових ситуацій; засоби профілактики порушень психічної діяльності, психічної корекції та психічної саморегуляції.

практичні: сформувати вміння та навики переборювати життєві труднощі; сформувати професійно-значущі якості та уміння соціального педагога (рефлексія, сенситивність, відповідальність, емпатія тощо); засвоїти практичні поведінкові навички подолання наслідків стресових ситуацій;

        Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: етапи, цілі, завдання тренінгу;  загальні методичні  прийоми групової роботи;  алгоритми конструктивного управління конфліктами; основні прийоми подолання стресових ситуацій; засоби профілактики порушень психічної діяльності, психічної корекції та психічної саморегуляції; професійно значущі характеристики соціального педагога.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: використовувати психологічні прийоми подолання наслідків стресових ситуацій; виявляти причини непорозумінь з іншими людьми, а також із самим собою; розуміти емоції та контролювати поведінку у ситуації конфлікту; застосовувати засоби профілактики порушень психічної діяльності, психічної корекції та психічної саморегуляції; покращувати психічне самопочуття; корегувати, формувати й розвивати установки, необхідні для самопізнання; пізнавати і розвивати професійно значущі характеристики соціального педагога; моделювати поведінку в конфліктних і стресових ситуаціях.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий

модуль 1 (30 балів)

Змістовий

модуль 2 (30 балів)

Поточний контроль МКР

 

 

Самостійна робота Поточний контроль МКР

 

 

Самостійна робота  

40

 

100

10

балів

15

балів

5

балів

10

балів

15

балів

5

балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  1. Комунікативна професійна компетентність як умова взаємодії соціального працівника з клієнтом / За ред. А.Й. Капської. – К., 2003. – 87 с.
  2. Лебідь Н.К. Стресостійкість як особистісна властивість керівників-лідерів закладів середньої освіти: навч. посібник / Н.К. Лебідь.−К.: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2016. – 36 с.
  3. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу: навч. посіб. / К.Л. Мілютіна.− К.: МАУП, 2004. − 192 с.
  4. Смид Р. Групповая работа с детьми и подростками / Пер. с англ. 2-е изд., исправленное / Р.Смид.– М.: Генезис, 2000. – 272 с.
  5. Технологія проведення тренінгів з формування здорового способу життя молоді / Г.М.Бевз, О.П.Главник. − К., 2005. – 146 с.
  6. Тренерська валіза. – Упоряд: О.Главник, Р. Безпальча, О.Попова – К.: Главник, 2006. – 144 с.
  7. Практикум по социально-психологическому тренингу / под. ред. Б.Д. Парыгина.− СПб.: Изд-во Михайлова,2000.− 352 с.
  8. Розов В.І. Адаптивні антистресові психотехнології: навч. посібн./ В.І. Розов.−К.: Кондор, 2005.−278 с.
  9. Федорчук В.М. Соціально-психологічний тренінг “Розвиток комунікативної компетентності викладача” / В.М. Федорчук. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2003. – 240с.
  10. Фопель К. Технология ведения тренинга. Теория и практика / Пер. с нем / К.Фопель. − М.: Генезис, 2005. – 267 с.

 

Мова викладання: українська

 

Педагогічна геронтологія

Опис (анотація): передбачає озброєння майбутніх фахівців знаннями про основні закономірності розвитку людей похилого віку. Суттєвою частиною змісту дисципліни виступає обґрунтування біосоціальних аспектів старіння та старості, соціальних наслідків демографічних процесів, зумовлених старінням населення, формування  теоретичних знань і практичних навичок професійної роботи,  спрямованих на виявлення особливостей психічного та особистісного розвитку людини похилого віку.

Тип: блок дисциплін математичної, природничо-наукової підготовки.

          Термін вивчення: 4 курс (7 семестр).

Кількість кредитів: 1,5 кредити ECTS: всього 54 год,  з них: денна форма навчання –  18 год. аудиторних: 8 год. лекційних, 10 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, старший викладач  кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи  Чайковська О.М.

Мета курсу: озброїти майбутніх фахівців  знаннями про основні закономірності розвитку людини похилого віку; із соціальними наслідками демографічних процесів, зумовлених старінням населення; із особливостями психосоматичних, матеріально-побутових, законодавчо-правових, соціокультурних та інших проблем людей похилого віку; із дискусійними питаннями та проблемами соціальної політики і пенсійного забезпечення у контексті різних характеристик процесу старіння.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні закономірності розвитку людей похилого віку.

практичні: сформувати вміння та навики, спрямовані на виявлення особливостей психічного та особистісного розвитку людини похилого віку, особливостей соціальної роботи з людьми похилого віку в різному оточенні.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: основні поняття геронтології; основні теорії старіння та їх значення для забезпечення процесу якісної опіки літніх людей; соціально-гігієнічні та психофізіологічні прояви старіння; особливості адаптації до пенсійного періоду життя; особливості соціальної роботи з людьми похилого віку вдома; особливості та організація догляду за літніми хворими людьми.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: виявляти основні проблеми людей похилого віку і, виходячи із цього, планувати індивідуальну роботу з клієнтами геронтологічної групи; застосовувати психотерапевтичні методи до розв’язання сімейно-побутових проблем людей похилого віку; аналізувати особливості спільної та індивідуальної професійної діяльності, що впливають на ефективність функціонування психічних процесів  і властивостей їх окремих виконавців; аналізувати необхідність проведення природоохоронних заходів, збереження психологічного здоров’я людей; проводити соціально-психологічну діагностику і профілактику поведінки людини; проводити консультування з різних питань для людей похилого віку.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий модуль 1 (100 балів)  

100

Поточний контроль Самостійна робота МКР

 

30 20 50

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Бочелюк В.Й. Геронтопсихологія: навчальний посібник / В.Й. Бочелюк. − Київ: КНТ, 2014.−436 с.
  2. Гамильтон Ян Стюарт. Психология старения / Я.С. Гамильтон. СПб.: Питер, 2002.− 256 с.
  3. Геронтопсихологія: навчальний посібник / Р.Т. Сімко. − Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2011. −  167 c.
  4. Герасимова Е. М. Соціальна робота зі спеціальними групами клієнтів: навчальний посібник / Е.М. Герасимович, Н.Є. Доній, О.В. Тополь. −Чернігів: ЧНТУ, 2015. −  153 с.
  5. Долинська Л.В., Співак Л.М. Геронтопсихологія. Практикум. Хрестоматія: навчальний посібник / Л.В. Долинська, Л.М. Співак.−К.:Каравела, 2012. −240 с.
  6. Кубіцький С.О. Сучасні технології соціальної роботи: світовий досвід та тенденції розвитку в Україні: монографія / С.О. Кубіцький. − Київ: Міленіум, 2015. −  320 с.
  7. Малахова Ж. Д. Соціальна геронтологія: курс лекцій / Ж.Д. Малахова. Класичний приватний університет. − Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2010. − 179 с.
  8. Мацкевіч Ю. Р. Соціальна робота з людьми похилого віку:

навчальний посібник/ Ю. Р. Мацкевіч. − Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2014. −  339 с.

  1. Основи геронтології: конспект лекцій: навчальний посібник / О.В. Усова; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Інститут фізичної культури та здоров’я. – Луцьк, 2013. –112 с.
  2. Ушакова І.М. Геронтопсихологія: підручник / І.М. Ушакова. − Харків: ХНАДУ, 2014. −  234 с.

 

Мова викладання: українська

 

 

 

 

Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах

 

Опис (анотація): Вивчення даного курсу має допомогти студентам у поповненні знань щодо актуальних проблем соціальної роботи у світовому культурно-освітньому середовищі. Курс знайомить студентів з історією і сучасними тенденціями розвитку соціальної роботи та соціальної педагогіки, концептуально-організаційними моделями соціально-педагогічної роботи з окремими категоріями клієнтів у зарубіжних країнах.

Тип: цикл професійної  та практичної підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 3 курс ( 6 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год, з них: денна форма навчання –  50 год аудиторних: 24 год лекційних, 26 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Л.П.

Мета курсу: є  розкриття теоретичних та практичних ос­нов соціальної роботи з представниками різ­нихс оціальних груп в зарубіжних країнах.

Основні завдання дисципліни: є сприяння формуванню у студентів умінь інтеграції основних технологій соціальної роботи, які актуальні в світовій практиці у власну професійну соціальну сферу

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: історію розвитку соціальної роботи в зарубіжних країнах, зарубіжний досвід підготовки соціального працівника, основні аспекти підтримки дітей та молоді за рубежем та сучасний стан соціальної  роботи у США, Англії, Німеччині, Нідерландах, Ізраїлі, Польщі, Китаї.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: давати об’єктивну оцінку зарубіжній соціальній політиці й уміти обґрунтовувати альтернативні її варіанти, аналізувати соціальні явища, використовувати зарубіжний досвід наданні соціальної допомоги у своїй професійній діяльності.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (60балів)  

 

40

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота

 

22 бали 26 балів 12 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен

 

Перелік основної літератури:

  1. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери. – 2-ге видання / За заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої. – Київ, Сімферополь: Універсум, 2013. – 536 с.
  2. Ковчина І.М. Сучасні технології соціальної роботи за рубежем. Навчально- методичний посібник / За заг. ред. А. Й. Капської. – К.: Логос, 2001. – 96с.
  3. Євтух М.Б. Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах : навч. посіб. / М.Б. Євтух, С.В. Грищенко, Г.Й. Михайлишин. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. – 388 с.
  4. Капська А.Й. Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах: навч. посіб. / А.Й. Капська, Л.М. Завацька, С.В. Грищенко. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2011. – 248 с.
  5. Кубіцький С.О. Технології соціально-педагогічної роботи в зарубіжних країнах: Навч. посіб. / С.О. Кубіцький. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2013. – 278 с.
  6. Кубіцький С.О. Історія соціальної роботи в зарубіжних країнах: навчальний посібник / С.О. Кубіцький. – К.: ДАКККіМ, 2009. – 228с.

 

Мова викладання: українська

 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

підготовки бакалавра

галузі знань   23 Соціальна робота

спеціальності 232 Соціальне забезпечення

за освітньою програмою Соціальна допомога

 

галузі знань 1301 Соціальне забезпечення

напряму підготовки 6.130101 Соціальна допомога

 

Вступ до спеціальності «Соціальне забезпечення»

Опис (анотація):Дисципліна передбачає прискорення адаптації студентів до умов вузівського життя, ознайомленні їх з організацією навчального процесу і методикою навчання в вузі, профілем спеціальності, перспективами та шляхами оволодіння майбутньою професійною діяльністю. Суспільно-економічні зміни, що відбулися в нашій державі сприяли утвердженню соціально-педагогічної роботи як масового суспільного явища. Основна мета якої – надання компетентної соціальної допомоги людям, гуманізація та педагогізація соціокультурного середовища, соціальне формування особистості, розширення сфери соціальної взаємодії людей.

Тип: дисципліна професійної підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  48 год аудиторних: 20 год лекційних, 28 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, асистент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботиОпалюкТ.Л.

Мета курсу: ознайомлення студентів із засадами та принципами соціальної допомоги, особливостями становлення та розвитку в Україні, професійними та морально-етичними якостями фахівців із соціальної роботи, відмінностями у роботі з різними групами клієнтів, які потребують соціальної підтримки та соціальної допомоги, комунікативної взаємодії соціальних працівників та клієнтів.

Вивчення даного курсу надає можливість студентам оволодіти системою соціально-педагогічних знань та методів, сприятиме формуванню у студентів системи основних понять соціальної допомоги, оволодінню теорією та практикою в системі освіти та соціального захисту. Теоретичні знання та практичні вміння, засвоєні в процесі вивчення дисципліни Вступ до спеціальності «Соціальне забезпечення» сприяють формуванню у студентів професійно важливих якостей особистості соціального працівника.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:знати основні поняття та методи соціальної допомоги;

практичні:формування умінь студентів визначати відмінності між соціальною роботою та соціальною допомогою; обирати форми і методи соціальної роботи з різними групами населення; працювати на основі сучасних інформаційних технологій соціальної допомоги.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: предмет і завдання соціальної допомоги; самоорганізацію навчальної діяльності, яка є підґрунтям ефективного оволодіння наступною професійною діяльністю; призначення та функції соціального працівника; цінності, принципи, ролі та обов’язки спеціалістів з соціальної роботи; кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності соціального працівника.

вміти: аналізувати питання реального стану соціального розвитку та соціальної роботи; розрізняти та застосовувати критерії професійності соціального працівника, формувати особисте бачення процесу становлення та розвитку спеціаліста з соціальної роботи; формувати оціночні характеристики компонентів соціальної допомоги та характеристики використання спеціальних рис спеціалістів з соціальної роботи.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, щоприсвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1

Теоретичні та практичні засади соціальної допомоги

 

   
Поточний контроль Самостійна робота МКР

 

40 100
20 балів 10 30 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  1. Дубич К.В. Вступ до соціальноїдопомоги. Навчальнийпосібник для студентіввищихнавчальнихзакладів / Навчально-методичнийпосібник. – К.: ВидавничийДім «Слово», 2015 г.
  2. Карпенко О. Г. Вступ до спеціальності «Соціальна робота». Навчально-методичнийпосібник. – К.: ВидавничийДім «Слово», 2011. – 248 с.
  3. Вступ до соціальної роботи : навч. посіб. для студ. вищ. навч. Закладів / за ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. 2–е вид. – К. : Академвидав, 2010. – 304 с.
  4. Карпенко О. Г. Вступ до спеціальності «Соціальна робота» : навч.- метод. посіб. / Карпенко О. Г. – К. : Слово, 2011. – 248 с.
  5. Навч.-метод. матеріали для підготовки бакалаврів соціальної педагогіки / П. М. Гусак [та ін.] ; за заг. ред. П.Гусака, Л.Грицюк. – Луцьк : Вежа-Друк, 2012. –668 с. – С. 475 – 488. (ІSBN 978-966-2276-54-1).
  6. Соціальна педагогіка: теорія, технології та історія : навч.-метод. Посібник для підгот. до держ. атест. студ. за освіт.-кваліф.рівнем «бакалавр» /за ред. П. М. Гусака, І. Є. Остапйовського – Луцьк. : Вежа – Друк, 2013. –324с.

Мова викладання: українська

 

Основи наукових досліджень

Опис (анотація): передбачає формування у студентів розуміння основних положень про роль і місце науки у розвитку суспільства, про її закономірності, про організацію та шляхи забезпечення наукових досліджень в соціальній роботі, спрямованих на підвищення рівня фахової підготовки майбутніх фахівців, розвиток у них творчого потенціалу, розширення наукового кругозору, що набуває особливого значення в умовах інтенсифікації навчально-виховного процесу.

Тип: цикл дисциплін самостійного вибору навчального закладу, дисципліни загальної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 90 год, з них: денна форма навчання –  30 год аудиторних: 14 год лекційних, 16 год практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри  психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи Рудзевич І.Л.

Мета курсу: полягає у підготовці студентів до організації та проведення самостійного наукового дослідження.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: окреслити предмет і завдання, визначити специфіку, обґрунтувати етапи, виокремити перспективні напрями соціально-педагогічних досліджень;

практичні: навчитися формулювати завдання, добирати й аналізувати необхідну інформацію по темі наукового дослідження; узагальнювати та інтерпретувати результати досліджень, формулювати висновки; оформляти наукову роботу.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: класифікацію науково-дослідних робіт; види та напрямки наукових досліджень; інформаційні основи науково-дослідної роботи, методи пошуку наукової інформації; алгоритм побудови наукового дослідження; поняття про об’єкт і предмет наукових досліджень; методологію наукових досліджень, характеристики і можливості використання педагогічних і супутніх методів наукового дослідження; етапи, види, структуру і тривалість педагогічного експерименту; особливості і алгоритм оформлення наукової роботи. вимоги до оформлення результатів дослідження.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: виокремити проблему та на цій підставі визначити об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; скласти план наукового дослідження; обирати методи дослідження відповідно встановлених завдань; використовувати методи математичної статистики для обробки первинного дослідного матеріалу; використовувати набуті знання під час спостережень за уроками; правильно інтерпретувати отримані результати; комплексно використовувати набуті знання і вміння під час написання курсових, бакалаврських робіт.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (55 балів)

Змістовий

модуль 2 (45 балів)

 

 

100

Поточний контроль МКР Самостійна робота Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
20 балів 25 балів 10 балів 10 балів 25 балів 10 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Архипова С.П. Основи соціально-педагогічних досліджень: Навч. посібник. / С.П. Архипова ‒ Черкаси, 2011. ‒ 24 с.
  2. Атаманчук П.С., Гнатюк Ю.В., Криськов Ц.А., Щирба В.С. Виконання курсових, дипломних та магістерських робіт / Атаманчук П.С., Гнатюк Ю.В., Криськов Ц.А., Щирба В.С. ‒ Кам’янець-Подільський: Вид-во К-ПДУ, 2001. ‒ 24 с.
  3. Артемчук Г. Л., Курило В. М., Кочерган М. П. Методика організації науково-дослідної роботи: Навч. посібник для студентів та викладачів вищ. навч. закладів / Артемчук Г. Л., Курило В. М., Кочерган М. П. – К.: Форум, 2000. – 276 с.
  4. Вержиховська О.М. Науково-дослідна діяльність в галузі освіти: навчально-методичний посібник / А.І.Босенко,., О.В.Гаврилов, В.А.Гурський; за ред. П.Д.Плахтія. – Камянець-Подільський: ПП «Медобори-2006». 2014. – 160 с.
  5. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник / Крушельницька О. В. – К.: Кондор, 2003. – 192 с.
  6. Основи наукових досліджень у соціальній роботі: Навч. посіб. / М.М. Букач, Т.С. Попова, Н.В. Клименюк; за ред. М.М. Букача. – Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 284 с.
  7. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження \ С.Д. Максименко.. – К.: Кондор, – 123 с.

Мова викладання: українська

 

Державне регулювання системи соціального захисту

 

Опис (анотація):система соціального забезпечення та соціального захисту є важливою складовою реалізації державної соціальної політики, передусім стосовно малозаможних і непрацездатних і забезпечує соціальну стабільність у суспільстві. Складовимисоціальногозабезпечення є пенсійнезабезпечення, грошовадопомога, соціальнеобслуговування. Пільги і компенсаціїпронизуютьці три компоненти. Соціальнезабезпеченнятісновзаємодіє і переплітаєтьсяізсамозабезпеченнямгромадян на випадокнастанняскладнихжиттєвихобставин. До соціальногозабезпечення належать всіматеріальні блага, якілюдинаотримуєбезплатночи на пільговихумовахвідсуспільства в разівтратиджерел до існуванняабонесеннядодатковихвитрат.

Дисципліна «Державне регулювання системи соціального захисту» посідає важливе місце у навчальному процесі, оскільки надає методологічні, методичні знання, допомагає сформувати практичне вміння щодо аналізу, оцінки і розробки заходів щодо реалізації економічної політики в Україні. Вивчення дисципліни «Державне регулювання системи соціального захисту» сприятиме підвищенню рівня загальноекономічної підготовки студентів, формуванню у них навичок науково-аналітичного опрацювання проблем з позицій державних інтересів.

Тип: дисциплінапрофесійної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитівECTS: всього 150 год, з них: денна форма навчання –  50 год аудиторних: 20 год лекційних, 30 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, асистент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботиОпалюкТ.Л.

Мета курсу: сприяти засвоєнню фундаментальних знань щодо соціального забезпечення та державного регулювання системи соціального захисту, формуванню вмінь і навичок застосування здобутих знань на практиці; підвищити методологічну культуру, сприяти інтенсифікації творчих зусиль студентства, розвитку їхньої пізнавальної діяльності, актуалізації знань; формувати у студента науковий світогляд, креативність (спроможність творчо реалізувати своє фахове та культурницьке покликання), правосвідомість, моральні та інші якості фахівця соціальної сфери.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:знати основні поняття та положення державного регулювання системи соціального захисту;

практичні: сформувати вміння та навики орієнтуватися в системі джерел соціального законодавства України та міжнародно-правового регулювання соціального забезпечення та соціального захисту; застосовувати на практиці норми правових актів щодо соціаль­ного забезпечення та соціального захисту.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинензнати: коло суспільних відносин, що становлять предмет соціального забезпечення та соціального захисту; чинне законодавство про соціальне забезпечення та соціальну підтримку населення; концептуальні засади системи соціального забезпечення та соціального захисту; основні можливі як безпосередні, так і потенційні проблеми та питання системи соціального забезпечення та соціального захисту; головні механізми реалізації соціального забезпечення та соціального захисту в Україні; основні функції та пріоритети державної соціальної політики, передусім у сфері соціального забезпечення та соціального захисту.

За підсумками вивчення дисципліни студент повиненвміти: орієнтуватися в системі джерел соціального законодавства України та міжнародно-правового регулювання соціального забезпечення та соціального захисту; аналізувати, узагальнювати і правильно застосовувати норми права соціального забезпечення та соціальної підтримки у практичній діяльності, роз’яснювати їх зміст; застосовувати на практиці норми правових актів щодо соціаль­ного забезпечення та соціального захисту; добирати літературу з теми заняття, складати конспекти й тези виступів; здійснювати пошук необхідних фактографічних і документальних матеріалів, систематизовувати та узагальнювати їх; застосовувати методи дослідження суспільних процесів; прогнозувати тенденції розвитку системи соціального забезпечення та соціального захисту і знаходити правильні управлінські рішення; формувати власні погляди на події, процеси та явища в системі соціального забезпечення, державного регулювання та соціального захисту.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1    
Поточний контроль Самостійна робота МКР

 

40 100
20 балів 10 30 балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  1. Пилипенко П.Д., Бурак В. Я. та ін.. Право соціальногозабезпеченняУкраїни: академічний курс: Підручник.– К.: Видавничийдім “Ін Юре”, 2008.
  2. Ільчук Л. І. Державне управління соціальною сферою: навчальний посібник / Л.І. Ільчук. – К.: Національна академія державного управління при Президентові України, 2008. – 125 с.
  3. Соціальні гарантії і механізм їхньої реалізації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kursmf.com.ua

 

Мова викладання: українська

 

Технології соціальної допомоги

 

Опис (анотація):передбачає надання студентам необхідних знань з основ результативного і раціонального цілеспрямованого соціального впливу на особистість, застосування технологізації як способу оптимізації соціально орієнтованого результату для досягнення успіху соціальної допомоги та забезпечення ефективності реалізації завдань соціального захисту населення.Суттєвою частиною змісту дисциплін  виступає обґрунтування специфіки організаційних форм і методів соціальної допомоги.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 8 кредитівECTS: всього 240 год, з них: денна форма навчання –  96 год аудиторних: 36 год лекційних, 60 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: ознайомлення студентів з основними характеристиками  соціальних технологій та технологій соціальної допомоги,визначення сутності та особливостей процесу технологізації соціальної діяльності стосується створення певних, розробка алгоритмів професійної діяльності суб’єктів соціальної допомоги; усвідомлення та прийняття стратегії соціальної допомоги спрямованої на саморозвиток особистості дитини та молодої людини, реалізацію її творчого потенціалу, здібностей, задатків, активізацію зусиль клієнтів (індивідів, груп, спільнот) на вирішення власних проблем.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:оволодіти теоретичними основами соціальних технологій а саме: загальними технологіями соціальної допомоги, міждисциплінарними технологіями у соціальній допомозі, спеціальними технологіями соціальної допомоги;

практичні:набуття основних операційних навичок, оволодіння прийомами та техніками соціальної роботи.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: характеристику  та класифікації загальних технологій соціальної допомоги і технологій організації соціальної допомоги з різними групами клієнтів; можливості та умови ефективної реалізації загальнонаукових та специфічних методів в практиці соціальної допомоги види та специфіку основних організаційних форм соціальної допомоги; умови ефективності застосування форм та методів соціальної допомоги.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:добирати та адаптувати відповідно до мети, особливостей клієнтів і реальної ситуації технологій соціальної допомоги, методи та прийоми реалізації завдань соціальної допомоги; добирати найбільш ефективні організаційні форми соціальної допомоги, забезпечувати їх варіативність, структурність, послідовність та інтеграцію; визначати переваги, можливості окремих технологій соціальноїдопомоги стосовно завдань роботи з різними клієнтами та соціальними групами; впроваджувати в практику соціальноїдопомоги повний цикл технологічних операцій: прогнозування, діагностику, планування, організацію, проведення, визначення та оцінка результатів тощо.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовиймодуль 1

(20балів)

Змістовий модуль 2

(20балів)

Змістовиймодуль 3 (20 балів)  

 

40

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР ПК МКР
10

балів

10

балів

10

балів

10

балів

10

балів

10

балів

 

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  1. Капська А. Й. Соціальна робота: навчальний посібник.– Київ: Центр навчальної літератури, 2015. – 328 с.
  2. Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи : навч. посіб. / М. П. Лукашевич, І. І. Мигович. – 2–е вид., доп. та перероб. – К. : МАУП, 2003. – 168 с.
  3. Науковий супровід, моніторинг та оцінка ефективності соціальних проектів / О. О. Яременко, О. Р. Артюх, О. М. Балакірєва та інш. – К. Державний центр соціальних служб для молоді, Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2012. – 124 с.
  4. Соціальна робота в Україні: теорія та практика. /За заг. ред. А. Я. Ходорчук. – К.: ДЦССМ. – 2012. – 177с.
  5. Соціальна робота: технологічний аспект: навчальнийпосібник / За ред. проф. А. Й. Капської. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2014. – 352 с.
  6. Соціальна робота: актуальніпитаннятеорії та практики. Навч.-метод. посіб. / А. Й. Капська (кер. авт. кол.), О. В. Безпалько, Р. Х. Вайнола та ін. – К.: Держ. Ін-т пробл. сім’ї та молоді, 2010. – 326 с.
  7. Технологии социальной работы: учебн. под общ. ред. проф. Е. И. Холостовой. – М.: ИНФРА, – М.: 2011. – 400с.
  8. Технологіїсоціально-педагогічноїроботи: навч. посіб. / За заг. ред. проф. Капської А.Й. – К. – – 372 с.
  9. Технологіяроботи з різнимикатегоріямиклієнтівцентрівсоціальних служб для молоді (методичнийпосібник) / С. В. Толстоухова, О. О. Яременко, О. В. Вакуленко та ін. – К.: Державний центр соціальних служб для молоді, Державнийін-т проблем сім’ї та молоді, 2013. – 88 с.
  10. Технологии социальной работы: Учебник / Под общ. ред. Е.И. Холостовой. – М. : ИНФРА-М. – 2012. – 376 с.
  11. Технологіїпрофесійноїдіяльностісоціального педагога: навчальнийпосібник для ВНЗ / Л.М. Завацька. – К. :Видавничийдім «Слово». – – 240 с.
  12. Шахрай В.М. Технологіїсоціалноїроботи. Навч. посібник. – К. : Центр навч. літ-ри. – 2006. – 464с.

 

Мова викладання: українська

 

Теорія і практика зв’язків з громадськістю

 

Опис (анотація):оволодіння студентами системою теоретичних та практичних знань і вмінь у галузі зв’язків з громадськістю, особливістю застосування технології зв’язків з громадськістю у суспільстві, використанню інструментарію PR в соціально-економічній, фінансовій та політичній сфері; надання знань з теоретичних основ комунікативної науки, вивчення основних моделей комунікації, а також вивчення методики, методології та інструментарію паблікрілейшнз (PR), вивчення PR, як однієї з функцій менеджменту та елемента комплексу маркетингових комунікацій, що надасть змогу сформувати практичні навички багатоаспектного застосування прийомів паблікрілейшнз в різних комунікативних ситуаціях пов’язаних з діяльністю в суспільній, міжнародній та економічній сферах.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитівECTS: всього 150 год, з них: денна форма навчання –  50 год аудиторних: 20 год лекційних, 30 год практичних занять.

Викладацький склад: доктор педагогічних наук, професор Чобітько М.Г., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: забезпечення успішного засвоєння студентами професійних принципів PR; надання майбутнім фахівцям комплексних знань та умінь щодо визначення і використання основних елементів PR-технологій; теоретичне обґрунтування і практична апробація основних методів і прийомів PR у сфері політики та міжнародних відносин з їх адаптацією до ситуації в сучасному суспільно-політичному та міжнародному становищі України.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:оволодіння знаннями для формуванні цілеспрямованих комунікацій з різними групами громадськості – органами влади, політичними партіями, фінансовими структурами, акціонерами, партнерами, засобами масової інформації, структурами міжнародного життя тощо, а також із власними співробітниками;

практичні:розробляти медіа-план PR-кампанії підприємства/організації; визначати стратегічні цілі та мету кампанії зв’язків з громадськістю (в залежності від мети кампанії) у різних економічних, виробничих та політичних ситуаціях; аналізувати результати проведених PR-акцій.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: основні теоретичні засади, понятійно-категоріальний апарат науки PR; особливості історичного розвитку зв’язків з громадськістю;типології громадськості у сфері PR;основні принципи створення іміджу в системі PR;роль та значення PR у кризових ситуаціях;основи політичного PR; специфіку PR у міжнародних відносинах.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:орієнтуватися в теоретично-практичних аспектах науки PR; аналізувати головні принципи, проблеми, особливості, сучасні тенденції PR-діяльності; визначати та прогнозувати специфіку розвитку української PR-сфери в зовнішній політиці держави.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовиймодуль 1

(30балів)

Змістовий модуль 2

(30балів)

 

 

40

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР
15

балів

15

балів

15

балів

15

балів

 

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

  • Бианки В. А. Убрать конкурента: PR-атака / В. А. Бианки, А. И. Сера­вин. — СПб.: Питер, 2007. — 240 с. — (Маркетинг для профессио­налов).
  • Білоус В. С. Зв’язки з громадськістю (паблікрилейшнз) в економіч­ній діяльності: Навчальний посібник / В. С. Білоус. — К.: КНЕУ, 2005. — 275 с.
  • Вахрамєєва Н. Ю. Політичні Інтернет-технології як сучасний засіб зв’язків із громадськістю [Електронний ресурс] / Н. Ю. Вахрамєєва // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. — К.: ВІР УАН, 2010. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_GumGileya/2010_36/ Gileya36/P8_doc.pdf
  • Владимирська Г. О. Реклама: Навчальний посібник/ Г. О. Владимир­ська, П. О. Владимирський. — К.: Кондор, 2006. — 334 с.
  • Діброва Т. Г. Маркетингова політика комунікацій: стратегії, вітчиз­няна практика: навчальний посібник / Т. Г. Діброва. — К.: ВД “Про­фесіонал”, 2009. — 320 с.
  • Костина А. В. Основырекламы: Учебноепособие / А. В. Костина, Э. Ф. Макаревич, О. И. Карпухин. — М.: КНОРУС, 2006. — 352 с.
  • Кузнецова О. Д. Засоби масової комунікації: посібник / О. Д. Кузне­цова. — Львів: ПАІС, 2005. — 200 с.
  • Марущак А. І. Інформаційне право України : підручник / А. І. Мару­щак. — К.: Дакор, 2011. — 456 с.
  • Медведчук М. М. Інтернет-ЗМІ як арена політичної боротьби під час виборчих кампаній в сучасній Україні [Електронний ресурс] / Ми­кола Миколайович Медведчук. — Режим доступу: http://intkonf.org/ medvedchuk-mm-internet-zmi-yak-arena-politichnoyi-borotbi-pid-chas-viborchih-kampaniy-v-suchasniy-ukrayini/
  • Пасмуров А. Я. Какэффективноподготовить и провести конферен­цию, семинар, выставку / А. Я. Пасмуров. — СПб.: Питер, 2006. — 272 с.
  • Ротовский А. А. Системный PR / А. А. Ротовский. — Днепропет­ровск: Баланс Бизнес Букс, 2006. — 256 с.
  • Сэмпсон Э. Бизнес-презентация: Творческиеидеи для блестящеговыступления / Э. Сэмпсон. — М.: АльпинаБизнес Букс, 2004. — 202 с.
  • Терещук В. І. Електронний PR: навчально-методичний комплекс дисцип­лін для студентів напряму підготовки “Міжнародна інформація” денної та заочної форми навчання / В. І. Терещук, М. І. Тере­щук. — К.: Університет економіки та права “КРОК”, 2011. — 33 с.
  • Тихомирова Є. Б. Пабликрилейшнз у глобалізованому світі / Є. Б. Тихо­мирова. — К.: Науково-видавничий центр “Наша наука і культура”, 2006. — 489 с.
  • Уотсон Т. Методыоценкидеятельности PR-подразделениякомпа­нии: Лучшеепрактическоеруководство по планированию, исследо­ваниям и оценкесвязей с общественностью / Том Уотсон. — Днеп­ропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2006. — 272 с.
  • Чічановський А. А. Інформаційні процеси в структурі світових кому­нікаційних систем: підручник / А. А. Чічановський, О. Г. Старіш. — К.: Грамота, 2010. — 568 с.
  • Чумиков А. Н. Связи с общественностью: теория и практика: Учеб­ноепособие / А. Н. Чумиков. — М.: Дело, 2006. — 552 с.
  • Шарков Ф. И. Современныемаркетинговыекоммуникации: Сло­варь-справочник / Ф. И. Шарков. — М.: Альфа-пресс, 2006. — 352 с.
  • Шаян Л. П. PRo суспільні комунікації / Л. П. Шаян. — К.: ТОВ “Група компаній “Динаміка”, 2008. — 180 с.

 

Мова викладання: українська

 

Життєтворчість особистості

Опис (анотація): передбачає формування у студентів мотивації до розвитку власної життєтворчості. Суттєвою частиною змісту дисципліни виступає обґрунтування специфіки форм і методів діагностики життєтворчої активності особистості, обґрунтування технологій  її розвитку.

Тип: цикл професійної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 3 курс (6 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  40 год аудиторних: 18 год лекційних, 22 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Дідик Н.М.

Мета курсу: ознайомити студентів із феноменом життєтворчої активності особистості та сформувати мотивацію щодо розвитку власної життєтворчості.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: дати уявлення про життєтворчість як соціально-психологічну категорію, її характеристики і показники; розкрити суб’єктність як системоутворювальний параметр жи­ттєтворчості; вікові й психологічні закономірності реалізації життєтворчої активності в дорослому віці; сформувати уявлення про життєтворчість та духовність; ознайомити з понятійно-категоріальним апаратом технологій життєтворчості.

практичні: сформувати у студентів уміння визначати власний рівень життєтворчості; застосовувати технології та методи соціально-психологічного впливу для розвитку життєтворчості; проводити тренінг, який спрямований на розвиток життєтворчої активності особистості;  використовувати творчий холістичний психотренінг.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: теоретичні основи життєтворчості як соціально-психологічної категорії, її характеристики та показники; соціально-психологічні закономірності її розвитку; систему діагностичних методів, які застосовуються для визначення рівня життєтворчості; технології розвитку життєтворчої активності особистості.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: визначати рівень життєтворчої активності особистості; застосовувати технології розвитку життєтворчої активності особистості; проводити та аналізувати результати творчого холістичного психотренінгу.

 

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, спостереження та аналіз психологічних явищ, конспектування, підготовка виступів та їх обговорення, опрацювання літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних проблемних завдань, захист рефератів та індивідуальних програм розвитку життєтворчості, написання самостійних і модульних контрольних робіт.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний

контроль

МКР Самостійна робота
40 балів 50 балів 10 балів 100 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Антонюк В. М. Педагогіка життєтворчості особистості / В. М. Антонюк // Виховна робота в школі. – 2006. – №9. – С. 22–24.
  2. Бурно М. Е. Терапия творческим самовыражением / М. Е. Бурно. – М., Екатеринбург, 1999. – 364 с.
  3. Єрмаков І. Г. Виховання життєтворчості: моделі виховних систем : Метод. матеріал / І. Г. Єрмаков. – Х. : Видавнича група “Основа”, 2006. – 224 с.
  4. Єрмаков І. Г. Життєтворчі виміри виховного простору / І. Г. Єрмаков // Виховна робота в школі. – – № 5. – С. 7–14.
  5. Життєтворчість особистості: концепція, досвід, проблеми: Наук.-метод. зб. / За ред. І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен. – Запоріжжя: Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2006.
  6. Калошин В. Позитивне мислення – важливий фактор забезпечення життєтворчості особистості / В. Калошин // Директор школи, ліцею, гімназії : Науково-практичний журнал. – – №4. – С. 44–48.
  7. Левченко О. А., Деревянко К. В., Левченко А. Е. Творчество и креатотерапия: Монография. – Луганск: Издательство Восточноукраинского госуниверситета, 1998. – 307 с.
  8. Мистецтво життєтворчості особистостінауковометодичний посібник. / Ред. Доній. В. М. – К., 1997. – 392 с.
  9. Роменець В. А. Психологія творчості: Навч. посібник. 2-ге вид., доп. / В. А. Роменець. – К.: Либідь, 2001. – 288 с.
  10. Терпиловська Г. О.    Виховні системи у контексті життєтворчості особистості: Педагогіка життєтворчості як концептуальна основа виховання в районі / Г.О. Терпиловська // Виховна робота в школі. – – № 5. – С. 2–7.
  11. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності / Т. М. Титаренко. – К.: Либідь, 2003. – 376 с.
  12. Школа життєтворчості особистості. Наук. метод. зб. – Київ: Ін-т сист. доел, освіти, 1995.
  13. Ямницький В. М.Життєві перспективи особистості в контексті психології життєтворчості / В. М. Ямницький, С. А. Литвиненко // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. пр. : наук. зап. РДГУ / РДГУ ; [редкол.: І. Д. Бех, В. В. Вербець, А. М. Воробйов та ін.]. – Рівне : РДГУ, 2007. – Вип. 37. – С. 4–6.
  14. Ямницький В. М. Професійний розвиток особистості в контексті психології життєтворчості // Освіта регіону. – Психологія, політологія, комунікації. – Університет «Україна». – Київ, 2010. – С. 94–
  15. ЯмницькийВ. М. Розвиток життєтворчої активності особистості: теорія та експеримент : монографія / В. М. Ямницький. – Одеса : ПНЦ НАПН України – СВД Черкасов М. П. , 2006. – 362 с.
  16. ЯмницькийВ. М. Розвиток життєтворчої активності особистості: практикум / В. М. Ямницький. – Одеса : ПНЦ НАПН України – СВД Черкасов М. П. , 2008. – 249 с.
  17. Ямницький В. М.Системний аналіз феномена життєтворчості особистості : психологія особистості / В. М. Ямницький // Психологія і суспільство. – 2009. – № 4. – С. 145–153.

Мова викладання: українська

 

Соціально-психологічна реабілітація

Опис (анотація): передбачає формування у студентів знань щодо соціальних і психологічних заходів, спрямованих на відновлення психічної сфери особистості, умінь підвищувати рівень її соціальної адаптації та соціального статусу, здатність до життєдіяльності в соціальному середовищі, соціально-психологічної стійкості до травматичних ситуацій.

Тип: цикл професійної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 3 курс (6 семестр) (денна форма), 4 курс (заочна форма).

Кількість кредитів: 3,5 кредити ECTS: всього 105 год, з них: денна форма навчання –  36 год аудиторних: 16 год лекційних, 20 год практичних занять; заочна форма навчання –  34 год аудиторних: 18 год лекційних, 16 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Дідик Н.М.

Мета курсу: сформувати знання про особливості здійснення соціально-психологічної реабілітації різних категорій осіб, дати поняття про соціально-психологічну реабілітацію, відмінності її проведення залежно від об’єкту соціально-психологічної реабілітації, сформувати уявлення про значення соціально-психологічної реабілітації для оптимізації соціального і психічного розвитку людини. ознайомити з технологіями реабілітації і абілітації груп населення, які перебувають у складних життєвих обставинах, тобто в обставинах, що об’єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати понятійно-категоріальний соціально-психологічної реабілітації, мету, завдання, напрями реабілітації залежно від об’єкту надання допомоги;

практичні: сформувати вміння та навики застосування відповідних форм, методів та прийомів залежно від об’єкту соціально-психологічної реабілітації.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: теоретичні засади соціально-психологічної реабілітації; основні риси професійного надання послуг із соціально-психологічної реабілітації; національні нормативні акти, що стосуються гарантій такої діяльності та забезпечення певних стандартів виконання; соціально-психологічні умови успішної реабілітації; характеристику складних життєвих обставин;  особливості соціально-психологічної реабілітації осіб, які опинилися у різних складних життєвих обставинах; рівні соціально-психологічної реабілітації;  напрями і завдання соціально-психологічної реабілітації; специфіку роботи, засоби, форми і методи реалізації завдань соціально-психологічної реабілітації різних категорій осіб (осіб з психофізичними порушеннями, підлітків з девіантною поведінкою, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб в пенітенціарних закладах, сімей, які опинились у складних життєвих обставинах та ін.); значення соціально-психологічної реабілітації для оптимізації соціально-психологічного розвитку людини; професійні і особистісні вимоги до соціального працівника, який здійснює реабілітацію.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: надавати практичну допомогу особам, які потребують соціально-психологічної реабілітації; ефективно застосовувати форми і методи соціально-психологічної реабілітації; здійснювати підбір технологій відповідно до об’єкту соціально-психологічної реабілітації; надавати соціально-психологічну допомогу кризовим групам населення; складати індивідуальну програму соціально-психологічної реабілітації залежно від особливостей об’єкта професійної діяльності; самостійно розробляти методики соціально-психологічного відновлення, узагальнюючи досвід психологів, соціальних працівників, лікарів, педагогів та інших спеціалістів; створювати умови для оптимізації соціально-психологічної адаптації людини; проводити соціально-психологічні консультації; здійснювати соціально-психологічну діагностику; аналізувати проблемні ситуації, що виникають під час здійснення соціально-психологічної реабілітації; ставити близькі та віддалені цілі по вирішенню завдань соціально-психологічної реабілітації; самостійно робити узагальнюючі висновки щодо результатів своєї діяльності; прогнозувати та передбачати наслідки своєї діяльності; налагоджувати зв’язки з усіма суб’єктами соціально-психологічної реабілітації.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, спостереження та аналіз психологічних явищ, конспектування, підготовка виступів та їх обговорення, опрацювання літератури, рольові ігри, дискусії, моделювання навчальних ситуацій тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних проблемних завдань, захист рефератів та програм соціально-психологічної реабілітації, написання самостійних і модульних контрольних робіт.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний

контроль

МКР Самостійна робота
40 балів 50 балів 10 балів 100 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Аршава І. Ф. Посібник до вивчення курсу «Медико-соціальна і психологічна реабілітація хворих та інвалідів» / І. Ф. Аршава, М. І. Черненко, В. В. корнієнко. – Дніпропетровськ, РВВ ДНУ, 2008. – 24 с.
  2. Бочелюк, В. Й. Психологія людини з обмеженими можливостями: навч. посіб. [Електронний ресурс] / В. Й. Бочелюк, А. В. Турубарова. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 264 с.
  3. Дідик Н. М. Соціально-психологічна реабілітація : загальні аспекти. Навчально-методичний посібник / Н. М. Дідик. – Кам՚янець-Подільський : МЕДОБОРИ-2006, 2015. – 172 с.
  4. Звєрєва І. Д. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах / І. Д. Звєрєва. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 104 с.
  5. Зимівець Н. В. Соціальна адаптація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / Н. В. Зимівець. – К.: Держсоцслужба, 2008. – 212 с.
  6. Змановская Е. В., Рыбников В. Ю. Девиантное поведение личности и группы: учеб. пособие / Е. В. Змановская, В. Ю. Рыбников. – СПб.: Питер, 2010. – 352 с.
  7. Кукуруза Г. В., Кравцова А. М., Близнюк О. О. Психологічна допомога та соціальний супровід батьків, у яких народилися діти з вадами психічного та фізичного розвитку : методичні рекомендації / Г. В. Кукуруза, А. М. Кравцова, О.О. Близнюк. – К.: Держсоцслужба, 2008. – 28 с.
  8. Луговський А., Сварник М., Падалка О. Реабілітаційний супровід неповносправних дітей / А. Луговський, М. Сварник, О. Падалка. – Львів : Колесо, – 144 с.
  9. Пилипенко О. І. Методичні рекомендації для працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо роботи з молоддю, яка звільнилася з місць позбавлення волі / О. І. Пилипенко. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 112 с.
  10. Реалізація індивідуальної програми реабілітації інваліда в умовах центру професійної реабілітації інвалідів / В. В. Марунич, М. Л. Авраменко. – Відділ розвитку медико-соціальної експертизи та проблем інвалідності Департаменту медичної допомоги населенню МОЗ України, Всеукраїнський центр реабілітації інвалідів. – Лютіж, 2008. – 116 с.
  11. Романовська Л. І., Джигун Л.М., Синюк Н.В. Теорія та практика реабілітаційної роботи / Л. І. Романовська, Л.М. Джигун, Н.В. Синюк. – Хмельницький: ХНУ, 2009. – 222 с.
  12. Соціальна адаптація дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа : посібник для тренінгового курсу з підготовки спеціалістів центрів соціальних служб для сімʾї, дітей та молоді у трьох частинах / Н. В. Зимівець, В. В. Молочний. – Частина друга. – К.: Держсоцслужба, 2008. – 212 с.

Мова викладання: українська

 

Історія соціальної допомоги

Опис (анотація): дисципліна передбачає засвоєння основних історичних форм соціальної допомоги, усвідомлення суспільно-історичної детермінації соціальних ризиків, розуміння об’єктивних умов появи різних форм соціальної допомоги незахищених категорій населення, усвідомлення причин появи соціальної допомоги як умови соціальної стабільності і благополуччя суспільства, порівняння історичних моделей соціальної допомоги соціально незахищених категорій населення.

Тип: цикл професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год. з них: денна форма навчання –  60 год. аудиторних: 26 год. лекційних, 34 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат історичних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: ознайомлення з основними видами практик соціальної опіки у різні історичні епохи; виявити причини становлення соціальної роботи як професійної діяльності; засвоїти досвід форм соціальної підтримки в Україні в різні історичні епохи; окреслити сучасне становище у розвитку соціальної роботи у світі та Україні.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: сформувати усвідомлене уявлення про історію та про основні засади соціальної допомоги; розкрити причини зародження соціальної опіки та форми її первісного прояву; виявити соціальне спрямування основних світових релігій щодо соціальної допомоги нужденним одновірцям; засвоїти особливості еволюції соціальної допомоги населенню за кордоном; засвоїти основні форми соціальної взаємодопомоги і підтримки у ранньослов’янський період вітчизняної історії; розкрити роль православної церкви в організації соціальної опіки населення; розкрити роль держави та громадських організацій щодо соціальної опіки незахищеного населення в Україні до початку ХХ ст.; виявити основні риси соціального забезпечення у радянську добу; засвоїти передумови становлення соціальної роботи як професійної діяльності; окреслити основні напрямки розвитку соціальної допомоги у ХХ ст.; ознайомити з основними тенденціями розвитку соціальної допомоги у сучасну добу;

практичні: вміти визначати суспільно-історичний характер проблем соціальної допомоги, характеризувати основні її моделі, аналізувати доцільність соціальних служб з надання соціальної допомоги з позицій доцільності та ефективності.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: особливості розвитку соціальної підтримки соціально незахищених верств населення  від найдавніших часів  до наших днів; передумови становлення соціальної роботи як професійної діяльності; періодизацію соціальної роботи; основні етапи зародження, становлення та еволюції соціальної роботи від форм благодійництва до професійної діяльності в Україні; основні тенденції розвитку соціальної роботи як професійної діяльності на початку ХХІ ст.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: визначати суб’єктів та об’єктів соціальної допомоги в різні історичні епохи; розрізняти благодійну діяльність та соціальну допомогу; теоретично обґрунтовувати необхідність та перспективність використання інноваційних методик у роботі з певними групами клієнтів; володіти джерельною та нормативною базою соціальної допомоги та соціального забезпечення в Україні

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Іспит Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий

модуль 2

   
Поточний контроль МКР Поточний контроль МКР    
16 15 14 15 40 100

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики: пособие для студ. высш. учебн. заведений. – М.: Изд. центр “Академия”, 2000. – 176 с.
  2. Горілий А.Т. Історія соціальної роботи в Україні (конспект лекцій). – Тернопіль: ТАНГ, 2001. – 68 с.
  3. История социальной работы. В 2 ч. – Ч. I (до начала XX в.) учеб. пособие для студентов высш. учеб. заве­дений / А. Д. Григорьев. – Мн. :Тетра Системс, 2006. — 464 с.
  4. Григорьев А. Д. История социальной работы. В 2 ч. – Ч. ІІ (с начала ХХ века). – Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заве­дений / А. Д. Григорьев. – Мн. :Тетра Системс, 2008. — 512 с.
  5. Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи. Курс лекцій / Поліщук В.А., Янкович О.І. – ТДПУ, Тернопіль, 2009.- 256 c. – режим доступу : http://www.info-library.com.ua/books-book-118.html
  6. Кубіцький С. О. Історія соціальної роботи в зарубіжних країнах: навчальний посібник. – К.: ДАКККіМ, 2008. – 298 с.
  7. Костина Е. Ю. История социальной работы. – Владивосток : Изд-во Дальневосточного университета, 2004. – 109 с. – режим доступу: http://yourlib.net/content/view/217/15/
  8. Фирсов М.В. История социальной работы в России: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. — М.: Гуманит. изд. центе ВЛАДОС, 1999. – 256 с.
  9. Фурман А.В., Підгурська М.В. Історія соціальної роботи: [навчальний посібник] / Анатолій Васильович Фурман, Марія Василівна Підгурська. – Тернопіль: ТНЕУ, 2014. – 174 с.

 

Мова викладання: українська

 

Правове забезпечення системи соціального захисту

Опис (анотація): дисципліна передбачає опанування нормативно-правовою основою функціонування соціальної сфери, засвоєння базових документів, що визначають соціальні стандарти в державі та заходи щодо їх забезпечення; організація надання соціальних послуг та їх види та способи отримання; здійснюється розкриття організаційно-правових основ загальнообов’язкового державного соціального страхування та характеристика його основних видів та реалізації права на медичну допомогу; визначаються державні соціальні допомоги, порядок їх отримання; подається нормативно-правова база соціального захисту різних категорій населення.

Тип: цикл професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год. з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 26 год. лекційних, 34 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: засвоєння нормативної бази соціальної здійснення соціального захисту в Україні, підготовка майбутніх соціальних працівників до реалізації функції соціально-правового захисту населення

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: формування розуміння сутності соціальної держави, розкриття поняття соціальної сфери, її структури та особливостей функціонування; розкрити зміст міжнародних документів, вітчизняних нормативно-правових актів, що стосуються реалізації соціальних прав;знання видів та правових засад надання соціальних послуг; засвоєння системи правових знань щодо наявної системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, державних соціальних допомог; набуття соціально-правових знан­ь у сфері захисту різних категорій населення;

практичні: виробити вміння працювати з нормативними актами, що стосуються соціально-правового захисту населення; виділяти на основі правових документів суб’єкти та об’єкти соціального захисту; оволодіти практичними уміннями та навичками організації соціально-захистної діяльності.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: поняття соціальної держави та соціальної сфери; базові соціальні державні стандарти і нормативи та механізми їй реалізації; міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти щодо гарантії соціального захисту та забезпечення реалізації цього права громадянами України; категорії населення, що потребують соціального захисту; нормативні акти щодо соціального захисту окремих соціально вразливих категорій населення.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: аналізувати міжнародну та вітчизняну нормативно-правову базу соціального захисту; оперувати законодавчими і підзаконними актами з метою соціального захисту вразливих категорій населення; надавати необхідну консультативну правову допомогу різним категоріям населення; координувати роботу організацій, установ з метою організації соціально-правового захисту особистості.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Іспит Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий

модуль 2

   
Поточний контроль МКР

 

Поточний контроль МКР    
16 16 14 14 40 100

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Актуальні проблеми соціальної політики України: навч. посібн. / А. О. Ярошенко, Н. Б. Отрешко, С. В. Толстоухова [та ін.]; за ред. А. О. Ярошенко. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – 222 с.
  2. Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. – К.: УДЦСЩ.2001. – 334 с.
  3. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. – К.: Знання, 2005. – 381 с.
  4. Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. – К.: Фенікс, 2001. 288с. – С. 184-189. Електронний ресурс. – Режим доступу: twirpx.com/file/623498/
  5. Довідник з соціальної роботи : навчальний посібник / Колектив авторів, за редакцією Л. М. Дунаєвої. – Одеса : «Одеський нацiональний унiверситет імені І. І. Мечникова», 2015. – 402 с. – Режим доступу:   http://www.uk.x-pdf.ru/5pedagogika/40184-2-dovidnik-socialnoi-roboti-navchalniy-posibnik-prisvyachu-tsya-150-richchyu-onu-imeni-mechnikova-odesa-onu-udk-3766603.php
  6. Макарова О. В. Соціальна політика в Україні: Монографія / О.В. Макарова ; Ін-т демо- графії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. — К., 2015. — 244 с. – – Режим доступу:  http://www.idss.org.ua/monografii/2015_Makarova.pdf
  7. Смагін І.І. Соціально-правовий захист дитинства. Навчально-практичний посібник / І.І.Смагін, В.Ю. Арешонков, Т.М. Смагіна. – Житомир: Полісся, 2011. – 344 с.
  8. Синчук С.М., Буряк В.Я. Право соціального забезпечення України: Навч. посіб. / За ред. Синчук С.М. – К.: Т-во “Знання” КОО, 2003. – 306 с.

 

Мова викладання: українська

 

Соціалізація особистості

Опис (анотація): дисципліна передбачає опанування загальними положеннями, віковими, соціальними особливостями соціалізації особистості в сучасному соціумі. Розглядаються складові, фактори, механізми соціалізації, її проблеми. Вивчаються особливості формування соціальної поведінки людини, засвоєння соціальних ролей, характерні риси гендерної, політичної, культурної, економічної соціалізації. Аналізується вплив типу поселення, груп однолітків, виховних організацій, контркультурних об’єднань, засобів масової комунікації, етнізації на соціалізаційні процеси.

Тип: цикл професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год. з них: денна форма навчання –  60 год. аудиторних: 30 год. лекційних, 30 год. практичних занять.

Викладацький склад: доктор педагогічних наук, професор Чобітько М.Г., кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: усвідомлення студентами важливості організованої соціалізації особистості як двостороннього взаємообумовленого процесу взаємодії людини і соціального середовища, який передбачає її включення в систему суспільних відносин шляхом засвоєння як соціального досвіду, так і самостійного відтворення цих відносин, у ході яких формується унікальна,неповторна особистість..

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: ознайомити студентів з основними теоріями соціалізації особистості; вивчити, проаналізувати та узагальнити фактори, механізми, засоби соціалізації; забезпечити усвідомлення соціалізації як стадійного процесу; вивчити вплив типу поселення, найближчого оточення (сім’я, сусіди, однолітки, навчально-виховні заклади, контркультурні організації тощо) індивіда на його соціалізацію; показати особливості засвоєння соціальних ролей та вплив національних традиції виховання на становлення особистості у сучасному світі.

практичні: вміти визначати суспільно-історичний характер соціалізації особистості, формувати проекти, програми побудови соціалізуючого середовища для дітей за місцем проживання; виконання функцій соціального працівника з попередження негативних впливів на соціалізацію дитини у навчальних закладах та за його межами.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: основні підходи до розуміння сутності соціалізації; механізми, засоби, фактори соціалізації; основні стадії соціалізації; умови перетворення людину у жертву соціалізації; особливості соціалізації в умовах різних населених пунктів; особливості соціалізації у середовищі різних мікрогруп; традиції соціалізації в народній педагогіці.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: використовуючи запропоновану літературу, вміти добирати та аналізувати інформацію про моделі та стадії соціалізації; конкретизувати та систематизувати механізми соціалізації; шляхом виявлення впливу різних умов на становлення особистості, з метою класифікації досліджуваних понять вміти визначати і аналізувати фактори та складові соціалізації; шляхом визначення місця та ролі важливих та критичних моментів розвитку особистості у процесі соціалізації відповідно вікової періодизації використовуючи метод вирішення проблемної ситуації та дидактичні матеріали, вміти виявляти фази соціалізації; у ході навчальних занять шляхом усвідомлення різних поглядів на поведінку людини, опираючись на дослідження педагогічних, природничих та соціальних наук виявляти умови, що детермінують поведінку людини; вміти визначати роль надбання культури у перетворювальних процесах та формуванні особистості; у ході практичних занять та соціально-педагогічної практичної діяльності вміти відтворювати приклади проявів духовності з метою усвідомлення варіантів закріплення у індивіда певного соціального досвіду; вміти визначати елементи традиційності та етнізації, що впливають на процес соціалізації особистості;

на основі аналізу чинників та специфіки соціально-економічних, культурних та політичних змін у суспільстві вміти приймати професійні рішення щодо корегування впливу змін на поведінку людини за допомогою моделювання соціально-педагогічної роботи

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Іспит Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий

модуль 2

   
Поточний контроль МКР

 

 

Поточний контроль МКР    
16 15 14 15 40 100

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Краснова Н. П. Соціалізація особистості : навч-метод. посіб. до семінарських занять і самост. роботи для студ. спец. „Соціальна робота” / Н. П. Краснова, Л. П. Харченко, В. М. Пігіда ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010. – 178 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ltsu.org/jspui/bitstream/123456789/2075/1/Np.pd
  2. Лавриченко Н. М. Педагогіка соціалізації: європейські обриси / Н. Лавриченко. – К. : Віра ІНСАЙТ, 2000. – 444с.
  3. Любарська О. М. Основи соціалізації особистості: навч. посіб./ О. М. Любарська. – К. : Ленвіт, 2012. – 238 с.
  4. Москаленко В.В. Соціалізація особистості: монографія / В. Москаленко. К. : Фенікс, 2013. – 540 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: lib.iitta.gov.ua/5319/1/Соціалізація_особистості.pdf
  5. Сербалюк Ю. В. Соціалізація особистості: навч.-метод. посібник / Ю. В. Сербалюк // – Кам’янець-Подільський : ПП «Медобори – 2006», 2015. – 220 с.
  6. Сушик Н.С. Основи соціалізації особистості : навч.-метод. посіб. / Н. С. Сушик; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк : Вежа-Друк, 2014. – 187 c.

 

Мова викладання: українська

 

Правове регулювання соціальної сфери

Опис (анотація): дисципліна передбачає опанування нормативно-правовою основою функціонування соціальної сфери, засвоєння базових документів, що визначають соціальні стандарти в державі та заходи щодо їх забезпечення; засвоєння правових засад реалізації основних соціальних прав – на охорону здоров’я, на освіту, на житло, а також правових засад захисту окремих категорій населення: сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з інвалідністю, малозабезпечених, бездомних, безпритульних, ветеранів праці та осіб похилого віку, внутрішньо переміщених осіб, біженців та інших; визначення системи соціального страхування та надання допомог в державі.

Тип: цикл професійної та практичної підготовки.

Термін вивчення: 3 курс (5 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 90 год. з них: денна форма навчання – 30 год. аудиторних: 12 год. лекційних, 18 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: усвідомлення студентами поняття соціальної сфери, її структури; ознайомлення з нормативно-правовою базою основних соціальних прав населення в Україні; забезпечення підготовки майбутніх соціальних працівників до реалізації професійної охоронно-захисної функції.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: формування розуміння феномену соціальної сфери, її структури та особливостей функціонування; засвоєння системи соціального страхування, системи соціальних допомог, соціально-правових знан­ь у сфері захисту різних категорій населення; розкрити зміст міжнародних документів, вітчизняних нормативно-правових актів, що стосуються реалізації соціальних прав;

практичні: виробити вміння працювати з  нормативними актами, що стосуються соціально-правового захисту; оволодіти практичними умін­нями та навичками організації соціально-правової діяльності у різних соціа­льних інститутах.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: поняття соціальної держави; категоріальний апарат соціальної сфери; базові соціальні державні стандарти і нормативи та механізми їй реалізації: міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти щодо захисту соціальних прав; категорії населення, що потребують соціальної підтримки; нормативні акти щодо захисту окремих соціально вразливих категорій населення; соціальне страхування та систему соціальних допомог в Україні.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: аналізувати нормативно-правові документи у соціальній сфері; оперувати законодавчими і підзаконними актами з метою соціального захисту вразливих категорій населення; надавати необхідну правову допомогу різним категоріям населення; координувати роботу організацій, установ з метою соціально-правового захисту особистості.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Іспит Сума
Змістовий модуль

 

   
Поточний контроль

 

МКР    
30 30 40 100

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Актуальні проблеми соціальної політики України: навч. посібн. / А. О. Ярошенко, Н. Б. Отрешко, С. В. Толстоухова [та ін.]; за ред. А. О. Ярошенко. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – 222 с.
  2. Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. – К.: УДЦСЩ.2001. – 334 с.
  3. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. – К.: Знання, 2005. – 381 с.
  4. Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. – К.: Фенікс, 2001. 288с. – С. 184-189. Електронний ресурс. – Режим доступу: twirpx.com/file/623498/
  5. Довідник з соціальної роботи : навчальний посібник / Колектив авторів, за редакцією Л. М. Дунаєвої. – Одеса : «Одеський нацiональний унiверситет імені І. І. Мечникова», 2015. – 402 с. – Режим доступу:   http://www.uk.x-pdf.ru/5pedagogika/40184-2-dovidnik-socialnoi-roboti-navchalniy-posibnik-prisvyachu-tsya-150-richchyu-onu-imeni-mechnikova-odesa-onu-udk-3766603.php
  6. Макарова О. В. Соціальна політика в Україні: Монографія / О.В. Макарова ; Ін-т демо- графії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. — К., 2015. — 244 с. – – Режим доступу:  http://www.idss.org.ua/monografii/2015_Makarova.pdf
  7. Смагін І.І. Соціально-правовий захист дитинства. Навчально-практичний посібник / І.І.Смагін, В.Ю. Арешонков, Т.М. Смагіна. – Житомир: Полісся, 2011. – 344 с.
  8. Синчук С.М., Буряк В.Я. Право соціального забезпечення України: Навч. посіб. / За ред. Синчук С.М. – К.: Т-во “Знання” КОО, 2003. – 306 с.

 

Мова викладання: українська

 

Правове регулювання соціальної сфери

Опис (анотація): дисципліна передбачає опанування нормативно-правовою основою функціонування соціальної сфери, засвоєння базових документів, що визначають соціальні стандарти в державі та заходи щодо їх забезпечення; засвоєння правових засад реалізації основних соціальних прав – на охорону здоров’я, на освіту, на житло, а також правових засад захисту окремих категорій населення: сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з інвалідністю, малозабезпечених, бездомних, безпритульних, ветеранів праці та осіб похилого віку, внутрішньо переміщених осіб, біженців та інших; визначення системи соціального страхування та надання соціальних допомог в державі.

Тип: цикл професійної та практичної підготовки.

Термін вивчення: 4 курс (7 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 108 год. з них: денна форма навчання – 48 год. аудиторних: 16 год. лекційних, 32 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: усвідомлення студентами поняття соціальної сфери, її структури; ознайомлення з нормативно-правовою базою основних соціальних прав населення в Україні; забезпечення підготовки майбутніх соціальних працівників до реалізації професійної охоронно-захисної функції.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: формування розуміння феномену соціальної сфери, її структури та особливостей функціонування; засвоєння системи соціального страхування, системи соціальних допомог, соціально-правових знан­ь у сфері захисту різних категорій населення; розкрити зміст міжнародних документів, вітчизняних нормативно-правових актів, що стосуються реалізації соціальних прав;

практичні: виробити вміння працювати з  нормативними актами, що стосуються соціально-правового захисту; оволодіти практичними умін­нями та навичками організації соціально-правової діяльності у різних соціа­льних інститутах.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: поняття соціальної держави; категоріальний апарат соціальної сфери; базові соціальні державні стандарти і нормативи та механізми їй реалізації: міжнародні та вітчизняні нормативно-правові акти щодо захисту соціальних прав; категорії населення, що потребують соціальної підтримки; нормативні акти щодо захисту окремих соціально вразливих категорій населення; соціальне страхування та систему соціальних допомог в Україні.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: аналізувати нормативно-правові документи у соціальній сфері; оперувати законодавчими і підзаконними актами з метою соціального захисту вразливих категорій населення; надавати необхідну правову допомогу різним категоріям населення; координувати роботу організацій, установ з метою соціально-правового захисту особистості.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Іспит Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2    
Поточний контроль МКР

 

Поточний контроль МКР    
15 15 15 15 40 100

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Актуальні проблеми соціальної політики України: навч. посібн. / А. О. Ярошенко, Н. Б. Отрешко, С. В. Толстоухова [та ін.]; за ред. А. О. Ярошенко. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – 222 с.
  2. Актуальні проблеми теорії та практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. – К.: УДЦСЩ.2001. – 334 с.
  3. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. – К.: Знання, 2005. – 381 с.
  4. Введення у соціальну роботу. Навчальний посібник. – К.: Фенікс, 2001. 288с. – С. 184-189. Електронний ресурс. – Режим доступу: twirpx.com/file/623498/
  5. Довідник з соціальної роботи : навчальний посібник / Колектив авторів, за редакцією Л. М. Дунаєвої. – Одеса : «Одеський нацiональний унiверситет імені І. І. Мечникова», 2015. – 402 с. – Режим доступу:   http://www.uk.x-pdf.ru/5pedagogika/40184-2-dovidnik-socialnoi-roboti-navchalniy-posibnik-prisvyachu-tsya-150-richchyu-onu-imeni-mechnikova-odesa-onu-udk-3766603.php
  6. Макарова О. В. Соціальна політика в Україні: Монографія / О.В. Макарова ; Ін-т демо- графії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. — К., 2015. — 244 с. – – Режим доступу:  http://www.idss.org.ua/monografii/2015_Makarova.pdf
  7. Смагін І.І. Соціально-правовий захист дитинства. Навчально-практичний посібник / І.І.Смагін, В.Ю. Арешонков, Т.М. Смагіна. – Житомир: Полісся, 2011. – 344 с.
  8. Синчук С.М., Буряк В.Я. Право соціального забезпечення України: Навч. посіб. / За ред. Синчук С.М. – К.: Т-во “Знання” КОО, 2003. – 306 с.

 

Мова викладання: українська

 

Психологічні основи соціальної роботи

Опис (анотація): Вплив сучасної соціальної парадигми на загальний стан молоді у суспільстві. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Модель діяльності особистості соціального працівника. Професійна компетентність соціального працівника як умова ефективної діяльності. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Роль мотивації у структурі діяльності соціального працівника. Методи професійної підготовки соціального працівника. Оволодіння професійно-значущими якостями в умовах практичної діяльності. Практичне навчання і професійне становлення майбутнього соціального працівника – взаємообумовлені компоненти. Оволодіння комунікативними професійними якостями соціального працівника як умова його успішної діяльності. Освітнє соціальне середовище в структурі життєдіяльності людини. Педагогічний вплив на процес становлення особистості. Вплив сучасної соціальної парадигми на загальний стан молоді у суспільстві. Модель діяльності й особистості соціального працівника. Професійна компетентність соціального працівника як умова ефективної діяльності.

Тип: навчальна дисципліна належить до вибіркових навчальних дисциплін, дисципліни самостійного вибору навчального закладу, дисципліни професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1, 2 семестр).

Кількість кредитів: 8,5 кредитів ЄКТС: всього 255 год., з них:

денна форма навчання – 86 год. аудиторних: 36 год. лекційних, 50 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: ознайомити студентів з генезою виникнення та розвитку соціальної роботи як особливої сфери дія­льності людини, наукової галузі, навчальної дисципліни, використовуючи системний підхід.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для формування професійного уміння допомагати клієнтам обирати перспективні для них життєві цілі та шляхи й засоби досягнення їх, самоорганізовувати та саморегулювати ефективне використання цих засобів та рух цими шляхами; розвиток мислення майбутніх фахівців;

практичні: формування практичних навиків майбутнього професіоналізму.

Результати навчання: студенти мають знати зміст основних понять курсу; історичні витоки появи та розвитку соціальної роботи в Україні; сутність соціальної роботи як відображення соціальної політики в державі; основні теоретичні моделі, закономірності, чинники та механізми розвитку складних життєвих обставин, соціального виключення, соціальної дезадаптації та формування девіантної поведінки людини; нормативно-правові засади здійснення соціальної роботи в процесі реалізації професійних обов’язків; зміст основних напрямів соціальної роботи з представниками різних соціально вразливих, незахищених, виключених і дезадаптованих груп;

Студенти мають уміти застосовувати основні підходи до аналізу чинників складних життєвих обставин, соціальної вразливості та незахищеності, особливих потреб та обмежених можливостей, соціального виключення, соціальної дезадаптації, девіантної поведінки та їх причин; визначати правовий статус, чинники соціальної дезадаптації, проблеми та потреби представників окремих категорій осіб; розробляти програми профілактики різних форм соціальної дезадаптації, соціального виключення та девіантної поведінки, запропонувати відповідний зміст, форми і методи профілактичного втручання; розробляти програму індивідуальної профілактичної роботи з представниками окремих категорій осіб, які потрапили до складних життєвих обставин, обирати та застосовувати відповідні форми та методи соціальної роботи.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури тощо.

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (40 балів) Змістовий модуль 2 (20 балів)    
Поточний

контроль

МКР Самостійна

робота

Поточний

контроль

МКР Самостійна

робота

40 100
15

балів

20

балів

5

балів

5

балів

10

балів

5

балів

   

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Капська А.Й. Соціальна робота / А.Й. Капської // Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.
  2. Карпенко О.Г. Професійне становлення соціального працівника / О.Г. Карпенко // Навчально-методичний посібник. – К. : ДЦССМ, 2004.  – 164 с.
  3. Технологізація волонтерської роботи в сучасних умовах  / за ред. проф. А.Й. Капської. – К. , 2001. – 140 с.

Мова викладання: українська.

 

Організація волонтерської діяльності

Опис (анотація): Дисципліна передбачає викладання лекцій, а також проведення соціально-педагогічних тренінгів, які презентують сучасний погляд на здоровий спосіб життя; профілактику негативних явищ серед дітей та молоді; соціальну роботу з дітьми-сиротами, дітьми-інвалідами; на усвідомлене батьківство; дозвіллєву сферу волонтерської роботи тощо.

Тип: навчальна дисципліна належить до нормативих навчальних дисциплін, дисципліни професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ЄКТС: всього 150 год., з них:

денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 26 год. лекційних, 34 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: сформувати системні знання як з дисципліни, так і з кожної теми зокрема; розвинути навички індивідуальної та групової роботи при засвоєнні навчального матеріалу.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: визначення базових понять: “волонтерство”,  “благодійність”, “філантропія”, “добровільництво”, „супервізія”, „моніторинг”; розкриття особливостей міжнародного волонтерського руху; розкриття особливостей розвитку дитини на різних вікових етапах;

практичні: аналіз різних управлінських технологій, що використовуються волонтерами; визначення суті основних послуг, що надають волонтери.

Результати навчання: студенти мають знати загальні та специфічні характеристики волонтерської діяльності на сучасному етапі розвитку держави; особливості філантропічного підходу до волонтерської діяльності; історію розвитку благодійницької діяльності та волонтерства в Україні та за кордоном; вікові, індивідуальні особливості дітей, що залишилися без батьківської опіки; вікові, індивідуальні особливості дітей з особливими потребами; цілі, завдання, зміст, форми та методи соціально-педагогічної роботи з дітьми та підлітками; законодавчу базу охорони та захисту прав дитини; основні напрямки соціальної політики стосовно дітей-сиріт, дітей-інвалідів; соціально-педагогічні технології; основи педагогічного менеджменту у волонтерській роботі; види соціальних послуг, що використовують волонтери у своїй роботі; досвід зарубіжних країн у розробці та реалізації державної та недержавної волонтерської політики, створенню систем благодійної допомоги дітям, які цього потребують.

Студенти мають уміти аналізувати та оцінювати складні життєві ситуації, в яких опинилися діти групи ризику та діти-сироти; вибирати доцільні форми, методи та засоби  волонтерської роботи з різними категоріями дітей; застосовувати на практиці індивідуальний та диференційний підходи до роботи з вихованцями дитячих будинків та притулку для неповнолітніх; професійно взаємодіяти з працівниками інших закладів, які надають допомогу дітям, що потрапили у складну життєву ситуацію (юристи, психологи, медичні працівники та ін.) для забезпечення координації успішної соціальної (соціально-педагогічної) роботи; планувати та організовувати роботу з дітьми та підлітками,які цього потребують; розробляти соціально-педагогічні тренінги за різною тематикою та проводити їх; застосовувати знання етики соціального педагога/працівника в обслуговуванні та волонтерській роботі з різними категоріями дітей; використовувати психо-  та  соціотерапевтичні методи у вирішенні   життєвих проблем дітей та молоді; спілкуватися з клієнтами різного віку (уміння встановлювати контакт, слухати, вести та завершувати бесіду).

Методи викладання дисципліни: словесні (лекція, бесіди, дискусії, інструктажі); наочні (демонстрація, ілюстрація); практичні (самостійна робота, індивідуальна робота); проблемні  (проблемне викладання, частково-пошукове, дослідне);  інтерактивні (евристична бесіда, проблемна лекція, лекція-презентація, ділова гра, мозковий штурм, сензитивний та комунікативний тренінг, методи з використанням мультимедійних технологій та ін.)

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

40

 

100

25 балів 30 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Безпалько О.В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді: теоретико-методологічні основи : монографія / О.В. Безпалько; М-во освіти і науки України; Ін-т проблем виховання Академії педагогічних наук. – К. : Наук. світ, 2006. – 363 с.
  2. Безпалько О.В. Підготовка волонтерів до роботи з дітьми обмежених функціональних можливостей: метод. реком. до проведення тренінгових занять / О.В. Безпалько, С.В. Едель. – К. : Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2001. – 32 с.
  3. Бондаренко З.П. Опорний конспект лекцій до спецкурсу “Соціально-педагогічні основи волонтерської роботи” / З.П. Бондаренко. – Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2010. – 64 с.
  4. Вайнола Р.Х. Технології соціально-педагогічної роботи: курс лекцій [для вищ. навч. закл.] / Р.Х. Вайнола. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2008. – 152 с.
  5. Волонтерський менеджмент: помічник / [упор. Ю. Мартинова]. – К. : Центр волонтеріату “Добра воля”, 2010. – 110 с.
  6. Волонтери: сила добра / під ред.: Т.П. Булата, М.В. Нестребчука, В.Д. Ритенко. – К. : Кур’єр ЮНЕСКО, 2001. – Вип. 7-8. – 163 с.
  7. Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: сучасний стан і перспективи розвитку : [монографія] / [С.В. Толстоухова, В.В. Багай, О.В. Вакуленко та ін.]. – К. : Академпрес, 1999. – 112 с.
  8. Лях Т.Л. Методика  організації  волонтерських  груп  :  Навч.  посіб.  / Т.Л. Лях. –  К. : Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. – 160 с.
  9. Методика організації волонтерських груп : навч. програма для студ. спец. 7.010105 “Соціальна педагогіка” / [уклад. Т.Л. Лях]. – К. : КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2008. – 58 с.

Мова викладання: українська.

                             

Людина в сучасному соціумі

Опис (анотація): Функціонування суспільства за доби переходу до демократично-правової держави передбачає становлення та реалізації людини в сучасному соціумі, що виступають необхідною передумовою оптимізації взаємовідносин людини та суспільства зага­лом і в соціальній сфері зокрема. Адже, пошуки людиною свого місця в світі, осмислення власного “Я”, прагнення поліпшити, удосконалити себе і світ – споконвічна проблема кожної людини. Шлях до самопізнання, самовдосконалення, світорозуміння, і самовизначення кожна людина знаходить самостійно, спираючись на історичну спадщину людства.

Тому і професійне становлення працівників соціальної сфери повинно ґрунтуватись на розумінні ролі соціуму в особистому ста­новленні людини та впливі людини на розвиток соціума. Важливими компонентами особистості працівника соціальної сфери є такі, як його світогляд, культура, гуманістична й етична спрямованості особистості. Істотно впливають на особистісні і професійні якості спеціаліста простір соціальних відносин у суспільстві, становлення нового типу взаємодії спеціаліста соціальної сфери і клієнта.

Враховуючи актуальність проблеми та необхідність духовного розвитку майбутніх працівників соціальної сфери є необхідним вивченням ними курсу “Людина в сучасному соціумі”.

Тип: навчальна дисципліна належить до дисциплін вільного вибору студентів.

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ЄКТС: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 20 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: ознайомити студентів з місцем людини в сучасному суспільстві, впливом різних сфер діяльності на стано­влення людини, розвитком людини як повноправного члена правового суспільства, впливом внутрішнього світу людини на культуру взаємин з оточуючими.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: ознайомити студентів з вченнями мислителів минулого і сучасності, на основі соціальної практики розкрити взаємовідносини між людиною, природою   і світом; виховувати у студентів здатність до самостійного, відповідного осмислення суспільно-соціальних проблем, залучати студентів до філософського аналізу і осмислення життєвих проблем, розуміння потреб сучасності.

практичні: показати, що вивчення історичного досвіду минулих років і проблем сучасності допомагає формувати світоглядну культуру у молоді і орієнтує на перспективу розвитку особистого життєвого шляху; усвідомити, що сучасна освіта і наука – це глибоко інтегроване і водночас диференційоване явище, яке стає продуктивною силою суспільства.

Результати навчання: студенти мають знати сутність, походження, становлення людини та суспільства, особливості її функціонування в різних сферах життя; основні умови повноцінного фізичного, духовного та культурного життя людини; особливості соціально-економічної сфери соціального життя.

Студенти мають уміти володіти формами, методами та прийомами спілкування з різними категоріями людей; поясненнями про сутнісне значення поняття  “людина” та “суспільство”; визначеннями важливості та актуальності людинознавства; розмежуваннями біологічних та соціальних вимірів людського існування; характеристикою складності та багатовимірності людської істоти; уявленнями про власне ставлення до проблем сутності та призначення людини; регуляцією власної поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях; осмисленням мети та сенсу власного існування.

Методи викладання дисципліни: словесні (лекція, бесіди, дискусії, інструктажі); наочні (демонстрація, ілюстрація); практичні (самостійна робота, індивідуальна робота); проблемні  (проблемне викладання, частково-пошукове, дослідне);  інтерактивні (евристична бесіда, проблемна лекція, лекція-презентація, ділова гра, мозковий штурм, сензитивний та комунікативний тренінг, методи з використанням мультимедійних технологій та ін.)

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

40

 

100

25 балів 30 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Вилков В.Ю. Человек и мир / В.Ю. Вилков. – К. : Ретіпа, 1995. – 191 с.
  2. Вілков В.Ю. Людина і світ / В.Ю. Вілков. – Харків, 2001. – 260 с.
  3. Вілков В.Ю. Людина і світ: навч. посібник: Для абітурієнтів вищих навч. закл. гуманіт. спец. – 3 вид., випр. та доп. / В.Ю. Вілков, О.І. Салтановский. – К. : Кондор, 2001. – 205 с.
  4. Вишняцкий Л.Б. Человек в лабиринте зволюци / Л.Б. Вишняцкий. – М. : Весь мир, 2004. – 154 с.
  5. Діденко В.Ф. Людина і світ: Навч. посіб. / В.Ф. Діденко. – К.: Вища школа, 2001. – 29 с.
  6. Дитина і навколишній світ. Людина і суспільство. Середня група: [навч. посіб.] / Н.В. Жир (упоряд ). – Т. : Навчальна книга – Богдан, 2008. – 48 с.
  7. Ільїн В.В. Людина і світ: Навч. посіб. / В.В. Ільїн, Ю.І. Кулагін // Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К. : КНТЕУ, 2003. – 302 с.

Мова викладання: українська.

 

Фінансове забезпечення соціальної допомоги

 

Опис (анотація):Фінансове забезпечення соціальної допомоги – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності. Передбачає формування у студентів розуміння основ та моделей фінансового забезпечення установ з надання соціальної допомоги прошаркам населення України, які потребують державного захисту; характерних особливостей джерел фінансування закладів, що надають соціальну допомогу та методів державного фінансового контролю щодо виконання державного та регіонального бюджетів.

Тип: цикл  професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год.,  з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 36 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

Мета курсу: оволодіння студентами основами знань, умінь та навичок щодо розуміння аналізу причин, особливостей формування фінансової системи держави, вивчення теоретичного інструментарію джерел фінансування місцевих та державного бюджетів.  Це є необхідним для майбутнього фахівця, щоб об’єктивно оцінювати економічні процеси, які відбуваються у суспільстві; розуміти суть і тенденції розвитку фінансових відносин та їх особливості у сфері державних фінансів та соціального захисту населення. Вивчення фінансового забезпечення соціальної допомоги передбачає засвоєння базових знань в галузі соціально-економічного забезпечення мало захищених категорій населення України.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:сформувати базові знання про сутність, особливості, проблеми системи фінансового забезпечення соціальної допомоги; щодо визначення джерел фінансування соціальної сфери; організаційно-правових засад соціальних виплат;

практичні:сформувати  у      студентів    первинні    практичні   навички      щодо застосування одержаних теоретичних знань для аналізу та дослідження ролі фінансів у суспільному відтворенні; виявленні основних механізмів формування видатків на соціальну допомогу та здатність використання базових знань в галузі соціально-економічного забезпечення мало захищених категорій населення.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні знати:сутність, особливості, проблеми системи фінансового забезпечення соціальної допомоги та види фінансових виплат соціального забезпечення,  принципи фінансової діяльності держави;принципи формуваннясоціальних норм та стандартів; джерела фінансування соціальної сфери; організаційно-правові засади соціальних виплат;

  • За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні вміти:інтерпретувати нормативно-правові акти щодо фінансування соціальної допомоги та аналізувати структуру видатків на фінансове забезпечення  заходів соціальної допомоги, застосовувати закономірності формування правового галузевого законодавства, галузевих гарантій та порядку надання соціальної допомоги відповідно до законодавства України.

Методи викладання дисципліни: пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, опрацювання нормативно-правових актів, методичної літератури,  дискусії, моделювання практичної ситуації в аудиторії.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, модульні контрольні роботи та зрізи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

 

Змістовий модуль 1

(30балів)

Змістовий модуль 2

(30 балів)

 

Іспит

 

 

 

40

Поточний контроль Самостійна робота МКР

 

Поточний контроль Самостійна

робота

МКР

 

10

балів

5

балів

15

балів

10

балів

5

балів

15

балів

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

.

  1. Булгаков С. О., Василенко Л. І. Єременко Л. В., Огонь Ц. Г., Масленнікова Т. О., Чечуліна О. О. Бюджетна система України: навч. посібн. – К.:2002. – 288с.
  2. Бюджетний менеджмент: підручник/ В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2005. – 864с.
  3. Бюджетно-податковаполітика. Навч. Посібн. / Куценко Т.Ф. – К.: КНЕУ, 2006. – 508с.
  4. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник – К.: Центра навчальноїлітератури, 2004. – 544с.
  5. Воронова Л.К., Бекерська Д.А.Фінансовеправо :навч. посібн. – К.: Вентурі, 2005. – 272с.
  6. Ганслі Т. Соціальнаполітика та соціальнезабезпечення за ринковоїекономіки. – К.: Основи , 2005 – 187с.
  7. Загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахування та пенсійнезабезпечення: у цифрах та фактах. – К., «ДержкомстатУкраїни», 2011р.
  8. Капська А.Й.Соціальнийсупровідрізнихкатегорійсімей та дітей. / А. Й. Капська, І. В. Пєша: навч. посібн. – К.: ЦУЛ, 2012. – 232с.
  9. Михасюк І., Мельник А. Державнерегулюванняекономіки. – Львів: українськітехнології, 2003. – 320с.
  10. Пасічник Ю.В.Бюджетна система України та зарубіжнихкраїн: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – 523с.
  11. Шаповалова В. Т. Фінансовезабезпеченнясоціальноїдопомоги :підручник / Т.В. Калінеску, В. Т. Шаповалова, Г.С. Ліхоносова ; М-во освіти і науки України, Східноукраїнський нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2014. – 358 с.

 

Мова викладання: українська.

Соціальний аудит

Опис (анотація):Соціальний аудит– дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності. Навчальна дисципліна передбачає формування у студентів розуміння  теоретичної сутності та практичного значення соціального аудиту, його універсальних рис і закономірностей  розвитку, проблематику формування соціального аудиту,  проблематику формування національної моделі та параметрів соціального аудиту, розгляду основних об’єктів аудиторського обстеження в системі соціального забезпечення; формування здатності студентів самостійно планувати та проводити соціальний аудит об’єктів системи соціального забезпечення населення, використовуючи нормативно-правову базу.

Тип: цикл  професійної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150  год., з них: денна форма навчання – 50 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 30 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

Мета курсу: оволодіннястудентами системою теоретичних  знань, практичних умінь та навичок щодо сутності, особливостей, проблем та тенденцій розвитку соціального аудиту як практичної діяльності у світі та в Україні, особливостей застосування соціального аудиту в системі соціального забезпечення. Вивчення даного курсу передбачає засвоєння різних видів та моделей, періодичності та етапів проведення соціального аудиту, опанування основними методами та технологією проведення. Теоретичні знання та практичні уміння, засвоєні в процесі вивчення дисципліни «Соціальний аудит» сприяють формуванню у студентів професійно важливих якостей фахівця з соціальної допомоги.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати теоретичну сутність,зміст, рівні, періодичність, види і етапи проведення соціального аудиту в системі соціального забезпечення населення.

практичні: сформувати вміння та навики використання технології та методів проведення соціального аудиту в системі соціального забезпечення, використання нормативно-правової бази під час проведення інспекційних перевірок.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні знати мету та завдання,теоретичну сутність,зміст, рівні, періодичність, види і етапи проведення соціального аудиту.

За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні вміти застосовувати технології та методи проведення соціального аудиту в системі соціального забезпечення, використовувати нормативно-правову базу під час проведення інспекційних перевірок.

Методи викладання дисципліни: пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, написання планів та програм проведення соціального аудиту та інспектування, опрацювання методичної літератури,  дискусії, моделювання навчальної ситуації в аудиторії.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування,  модульні контрольні роботи та зрізи,  написання контрольних планів та програм  проведення соціального аудиту та інспектування та їх аналізів і т. ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання Іспит

 

 

 

 

40

Змістовий

модуль 1 (30 балів)

Змістовий

модуль 2 (30 балів)

Поточний контроль Самос

тійна робота

МКР Поточний контроль Самос

тійна

робота

МКР
10

балів

5

балів

15

балів

10

балів

5

балів

15

балів

 

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Деревянко, С.І. Основи аудиту [Текст]: навч. Посібник С.І. Деревянко, С.О. Олійник, Н.П Кузик, О.М. Ганяйло. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 328 с.
  2. Звєрєва, І.Д. Оцінка потреб дитини та її сім’ї : від теорії до практики [Текст]/ І.Д. Звєрєва, З.П. Кияниця, В.О. Кузьмінський, Ж.В. Петрочко. – К. : Задруга, 2011. – 224с.
  3. Калінеску, Т.В. Соціальний аудит та інспектування: [Текст]/
    Т.В. Калінеску, Т.С. Шаповалова,        Т.С. Ліхоносова. –       Луганськ.:
  4. Східноукраїнський нац. ун-т ім. В. Даля, 2012. – 312 с.
  5. Международныестандартысоциального аудита: [Текст]/ сост.
    О.В. Мазурик, Ю.С. Билоног, Е.Г. Ярышева. – Донецк: ЦСА, 2011. – 508 с.
  6. Мельник, С.В. Концепція формування національної моделі
    соціального аудиту (проект) [Електронний ресурс] / С.В. Мельник, В.Д.
    Матросов, М.К. Гаврицька. – Луганськ, 2008.
  7. Соціальний аудит та інспектування: [Текст]/ Проект українського
    фонду соціальних інвестицій // За ред. Н.В. Кабаченко. – К.: УФСІ, 2007. –320 с.
  8. Алімова, Ю. Проведення комплексної оцінки потреб дитини в
    інтернатному закладі [Текст]/ Ю. Алімова, О. Безпалько, І. Звєрєва та ін. –К.: Видавництво ПП «Март», 2006. – 131 с.
  9. Аудит и контроллингперсоналаорганизации [Текст]: учеб. пособие / под ред. проф. Шлендера. – 2-e изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во «Инфра-М», 2012. – 261 с.
  10. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації [Текст]:
    навч.-метод. комплекс/ Авт.-упоряд.: О.В. Безпалько, І.Д. Звєрєва, З.П.
    Кияниця, Ж.В. Петрочко та ін. / За заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Ж.В. Петрочко. ‒ К.:Фенікс, 2007. ‒ 528 с.

 

Мова викладання: українська.

 

Управління персоналом в соціальній сфері

 

 Опис (анотація): Управління персоналомв соціальній сфері  дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності. Навчальна дисципліна розкриває закономірності, принципи і методи залучення,  розвитку і використання персоналу для досягнення цілей організацій соціальної сфери України та передбачає формування здатності студентіваналізувати розвиток персоналу, організовувати його відбір у конкретних умовах,  проводити оцінювання  ефективності  та результативності управління персоналом; уміти обґрунтовувати методичні принципи управління персоналом, застосовувати сучасні методи планування потреби в персоналі; організовувати набір і відбір персоналу; оцінювати працівників та результати їхньої праці, ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в управлінні персоналом.

Тип: цикл  професійної підготовки (вибіркова)

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 5кредитів ECTS: всього 150 год., з них: денна форма навчання – 50 год. аудиторних: 20  год. лекційних, 30 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

Мета курсу:є оволодіння  студентами  системою теоретичних і прикладних знань у галузі управління персоналом організацій, що функціонують у системі соціального захисту населення України та соціальній сфері. Вивчення даного курсу надає можливість сформувати у студентів  комплекс компетенцій, достатніх для початку роботи за фахом на первинних посадах під керівництвом досвідчених професіоналів чи керівників.Теоретичні знання та практичні вміння, засвоєні в процесі вивчення  дисципліни «Управління персоналом у соціальній сфері» сприяють формуванню у студентів професійно важливих якостей майбутнього фахівця з соціальної допомоги.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:знатиосновні закономірності, принципи і методи залучення, розвитку і використання персоналу для досягнення цілей організації соціальної сфери;

практичні:сформувати  у      студентів    первинні    практичні   навички      застосування закономірностей, принципів, методів залучення, розвитку і використання персоналу для досягнення цілей організації соціальної сфери; виявлення готовності до взаємодії з колегами по роботі, прийняття управлінських рішень в організації роботи виконавців, уміння ефективно працювати як індивідуально, так і у складі міждисциплінарної команди фахівців.

Результати навчання: За підсумками вивчення дисципліни студенти повиннізнатизакономірності, принципи, методи залучення, розвитку і використання персоналу для досягнення цілей організацій соціальної сфери.

За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні вмітианалізувати розвиток персоналу, організовувати його відбір у конкретних умовах,  проводити методи оцінки ефективності  та результативності управління персоналом; уміти обґрунтовувати методичні принципи управління персоналом, застосовувати сучасні методи планування потреби в персоналі; організовувати набір і відбір персоналу; оцінювати працівників та результати їхньої праці, ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в управлінні персоналом.

 Методи викладання дисципліни: пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, опрацювання методичної літератури, нормативних документів, наукових статей,  дискусії, моделювання практичної ситуації в аудиторії (ділові ігри).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування,  модульні контрольні роботи та зрізи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

Поточний і модульний контроль (100 балів)

Змістовий модуль 1

(45балів)

Змістовий модуль 2

(55 балів)

 

Залік

 

 

 

 

Поточний контроль Самостійна робота МКР

 

Поточний контроль Самостійна

робота

МКР

 

20

балів

5

Балів

20

балів

20

Балів

5

балів

30

Балів

 

Форма підсумкового контролю: залік

 

Перелік основної літератури:

  1. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Управління персоналом. Підручник. – К.: центр учбової літератури, 2011. – 468 с.
  2. Кибанов И.А. Мотивация и стимулирование трудовой деятельности: учебник/ И.А. Кибанов, И.А. Баткаева, Е.А. Митрофанова, М.В. Ловчева; под ред. А.Я. Кибанова. – М.: Инфа-М, 2011. – 528 с.
  3. Колот А.М. Мотивація персоналу: підручник / А.М.Колот, С.О. Цимбалюк. – К.:КНЕУ, 2011. – 397с.
  4. Петрова И.Л. Стратегічне управління людськими ресурсами. Навч. посіб. К.: КНЕУ, 2013. – 466 с.
  5. Управління персоналом: підручник / [В.М.Данюк, А.М.Колот, Г.С.Суков та ін.]; за заг. та наук. ред. к.е.н., проф. В.М.Данюка. – Вид. 2-ге, зі змінами. – К.: КНЕУ; Краматорськ: НКМЗ, 2014.- 666, [6]с.
  6. Цимбалюк С. О. Технології управління персоналом: навч. посібник/ С.О. Цимбалюк. – К.: КНЕУ, 2009. – 399 с.
  7. Персонал: управління на засадах самоорганізації: навч. посіб. / Г.О. Нестеренко. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – 350 с.
  8. Механізм мотивації управлінського персоналу: [монографія]/
    М.С. Дороніна [та ін.] ; Харк. нац. екон. ун-т. – Х.: [б. в.], 2010. – 240 с.
  9. Теорія і практика професійної орієнтації: навч. посіб. / Міжрегіон. акад. упр. Персоналом (МАУП); уклад.:Н.Г.Швець, Т.Д. Третьякова. – К.: Персонал, 2010. – 272 с.
  10. Управління персоналом підприємства: концептуальне визначення та механізми розвитку: [монографія] / О.О. Хандій. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – 240 с.

 

Мова викладання: українська.

 

Соціально-психологічна реабілітація

Опис (анотація): Професійна  діяльність  майбутніх  фахівців соціальної сфери   передбачає знання  та  вміння  щодо  психологічного  супроводу  реабілітаційного  процесу. Становленню  відповідних  фахових  навичок  і  умінь  студентів,  формуванню  їхньої професійної  компетентності  сприяє  оволодіння  основами  знань  та  практичних елементів  психологічної  допомоги  при  вивченні  курсу “Соціально-психологічна реабілітація”.

Тип: цикл професійної і практичної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 4 курс (7 семестр).

Кількість кредитів: 4 курс (7 семестр) напрям підготовки 6.130101 “Соціальна допомога”1,5 кредити ЄКТС: всього 54 год., з них:

денна форма навчання напрям підготовки 6.130101 “Соціальна допомога”  –  48 год. аудиторних: 18 год. лекційних, 30 год. практичних занять;

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Співак В.І., кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: розкрити  теоретичні  і практичні  аспекти  процесу  реабілітації  людини,  види  реабілітації,  досягти  рівня наукової  і  професійної  підготовки  в  цій  галузі відповідно  до  державних  та європейських  стандартів;  сформувати  практичні  навики використання  психологічних методів та технологій в системі соціально-психологічної реабілітації  людини крізь призму здійснення зв’язків з громадськістю.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: аналіз  розвитку  поглядів  на  реабілітацію  людини  в  медицині,  психології  та

педагогіці; ознайомлення з сучасними принципами та підходами в реабілітаційному процесі; орієнтування  в  основних  принципах  та  методах  психології  реабілітаційного процесу;

практичні: вивчення,  аналіз  та  узагальнення  практики,  досвіду  застосування  методів психологічного супроводу соціально-психологічної реабілітації людини.

Результати навчання: студенти мають знати теоретичні засади соціально-психологічної реабілітації; основні риси професійного надання послуг із соціально-психологічної реабілітації; національні нормативні акти, що стосуються гарантій такої діяльності та забезпечення певних стандартів виконання; соціально-психологічні умови успішної реабілітації; характеристику складних життєвих обставин;  особливості соціально-психологічної реабілітації осіб, які опинилися у різних складних життєвих обставинах; рівні соціально-психологічної реабілітації;  напрями і завдання соціально-психологічної реабілітації; специфіку роботи, засоби, форми і методи реалізації завдань соціально-психологічної реабілітації різних категорій осіб (осіб з психофізичними порушеннями, підлітків з девіантною поведінкою, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб в пенітенціарних закладах, сімей, які опинились у складних життєвих обставинах та ін.); значення соціально-психологічної реабілітації для оптимізації соціально-психологічного розвитку людини; професійні і особистісні вимоги до соціального працівника, який здійснює реабілітацію.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: надавати практичну допомогу особам, які потребують соціально-психологічної реабілітації; ефективно застосовувати форми і методи соціально-психологічної реабілітації; здійснювати підбір технологій відповідно до об’єкту соціально-психологічної реабілітації; надавати соціально-психологічну допомогу кризовим групам населення; складати індивідуальну програму соціально-психологічної реабілітації залежно від особливостей об’єкта професійної діяльності; самостійно розробляти методики соціально-психологічного відновлення, узагальнюючи досвід психологів, соціальних працівників, лікарів, педагогів та інших спеціалістів; створювати умови для оптимізації соціально-психологічної адаптації людини; проводити соціально-психологічні консультації; здійснювати соціально-психологічну діагностику; аналізувати проблемні ситуації, що виникають під час здійснення соціально-психологічної реабілітації; ставити близькі та віддалені цілі по вирішенню завдань соціально-психологічної реабілітації; самостійно робити узагальнюючі висновки щодо результатів своєї діяльності; прогнозувати та передбачати наслідки своєї діяльності; налагоджувати зв’язки з усіма суб’єктами соціально-психологічної реабілітації.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури тощо.

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

40

 

100

25 балів 30 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік, екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Войцях Т.В. Запобігання дитячій жорстокості / Тетяна Войцях. – К. : Ред. загальнопед. Газет, 2013. – 120 с.
  2. Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога / Л.М. Завацька. – К. : Слово, 2008. – 240 с.
  3. Законодавчі, адміністративні, соціальні і просвітні заходи щодо захисту дітей від жорстокого поводження з ними // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського нац. ун-ту імені Івана Огієнка : серія соціально-педагогічна / Л.П. Мельник, В.І. Співака. – Вип. ХІІІ. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О.А., 2009. – 248 с.
  4. Звєрєва І.Д. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах / І.Д. Звєрєва. – К. : Держсоцслужба, 2006. – 104 с.
  5. Капська А.Й. Соціальна робота: технологічний аспект: Навчальний посібник. / А.Й. Капська. – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 352 с.

Мова викладання: українська.

 

Практична психологія в системі соціальної роботи

 

Опис (анотація): “Практична психологія в системі соціальної роботи” займає ключове місце у навчальному процесі вузу при підготовці фахівців спеціальності 231 Соціальна робота за освітньою програмою Соціальна робота, спеціальності 232 Соціальне забезпечення за освітньою програмою Соціальна допомога, сприяє оволодінню майбутніми фахівцями соціальної сфери професійними знаннями, уміннями та навичками, що можуть бути застосовані в різних контекстах індивідуальної та групової психосоціальної роботи: психологічної допомоги, психологічного сприяння, психологічної підтримки, соціально-психологічного супроводу, а також застосовувати основні напрямки практичної психології в соціальній роботі: просвітницьку роботу, психопрофілактику, психодіагностику, психологічний розвиток, психокорекцію, психологічне консультування та немедичну психотерапію з різними категоріями клієнтів.

Тип: навчальна дисципліна належить до нормативних навчальних дисциплін, дисципліни професійної підготовки.

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 8 кредитів ЄКТС: всього 240 год., з них: денна форма навчання – 80 год. аудиторних: 30 год. лекційних, 50 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: засвоєння студентами основних теоретичних напрямків і практичних навичок практичної психології в соціальній роботі.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: вивчення функцій та завдань практичної психології в соціальній роботі; засвоєння вимог до особистості та професійної компетентності фахівця соціальної сфери в системі соціальної роботи.

практичні: оволодіння основними напрямками діяльності фахівця соціальної сфери в системі соціальної роботи; основними сферами діяльності фахівця соціальної сфери в соціальній роботі.

Результати навчання: студенти мають знати філософсько-методологічні та теоретичні засади і принципи практичної психології в соціальній роботі; психологічні основи та завдання практичної психології в соціальній роботі; історію становлення та розвитку практичної психології в соціальній роботі; психологічну проблематику в основних сферах соціальної роботи; основи організації роботи фахівця соціальної сфери; професійно важливі риси та професійного важливі якості фахівця соціальної сфери в соціальній роботі.

Студенти мають уміти застосовувати моделі соціальної роботи згідно різних парадигм психологічної практики; використовувати різні формати індивідуальної та групової психосоціальної роботи; здійснювати різні підходи психологічної практики в соціальній роботі: психологічна допомога, психологічне сприяння, психологічна підтримка і соціально-психологічний супровід; застосовувати основні функціональні напрями практичної психології в системі соціальної роботи: просвітницьку роботу, психопрофілактику, психодіагностику, психологічний розвиток і психокорекцію, психологічне консультування та немедичну психотерапію з різними видами клієнтів; здійснювати професійну діагностику та самодіагностику професійної придатності та корекційні заходи щодо виправлення професійних девіацій соціального працівника.

Методи викладання дисципліни: словесні (лекція, бесіди, дискусії, інструктажі); наочні (демонстрація, ілюстрація); практичні (самостійна робота, індивідуальна робота); проблемні  (проблемне викладання, частково-пошукове, дослідне);  інтерактивні (евристична бесіда, проблемна лекція, лекція-презентація, ділова гра, мозковий штурм, сензитивний та комунікативний тренінг, методи з використанням мультимедійних технологій та ін.)

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (20 балів)    
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

 

 

40

 

 

 

100

5 балів 10 балів 5 балів
Змістовий модуль 2 (40 балів)
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
15 балів 20 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Абрамова Г.С. Практическая психология / Г.С. Абрамова. – М., 2000. – 512 с.
  2. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб) / Л.Ф. Бурлачук, Е.П. Савченко. – К.: А.Л.Д., 1995. – 100 с.
  3. Основи практичної психології: Підручник / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва. – 2-е вид., стер. – К. : Либідь, 2001. – 536 с.
  4. Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д. Павленок. – 2-е изд. испр. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2004. – 395 с.
  5. Практическая психология / Под ред. М.К. Тутушкиной. – 3-е изд., перераб., доп. – СПб. : Изд-во “Дидактика Плюс”, 2000. – 336 с.
  6. 6. Практическая психология образования: Учебное пособие 4-е издание / Под ред. И.В. Дубровиной – СПб. : Питер, 2004. – 592 с.
  7. 7. Практична психологія та психодіагностика: посібник для лабораторних занять / Укл. Карагодіна О.Г., Шинкаренко О.Д. – К., 2002. – 123 с.
  8. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч. посіб. – К. : Либідь, 2002. – 255 с.
  9. 9. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко. – К. : Рута, 2001. – 320 с.

Мова викладання: українська.

 

Персонологічні теорії

Опис (анотація): За сучасних умов зростає питома вага працівників розумової праці, підвищується роль особистого фактора у процесі діяльності організацій. Відтак відділи управління персоналом (відділи кадрів) відходять від переважно облікової роботи, віддаючи перевагу формуванню структури персоналу, оптимізації її структури з урахуванням фізіологічних, психологічних, біосоціальних, професійних характеристик особистості.

Отже, фахівці з управління персоналом мають володіти знаннями щодо підходів про вивчення особистості в контексті життя, діяльності, взаємовідносин зі світом, самопізнання та саморозвитку.

Навчальний курс “Персонологічні теорії” передбачає поглиблене вивчення психології особистості з акцентом на інтеграцію різних теорій і підходів до вивчення індивідуума, таких як філософська антропологія, культурологія, філологія, загальнопсихологічна теорія особистості, психологія розвитку, психологія творчості.

Тип: цикл професійної і практичної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 4 курс (7 семестр).

Кількість кредитів:

4 курс (7 семестр) напрям підготовки 6.130101 “Соціальна допомога” – 4 кредити  ЄКТС: всього 144 год., з них:

48 год. аудиторних: 22 год. лекційних, 26 год. практичних занять;

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Співак В.І., кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: ознайомити студентів з провідними зарубіжними та вітчизняними психологічними теоріями особистості; дати уявлення про чинники формування психологічно здорової особи; сформувати у студентів цілісне уявлення про особистість, закономірності і механізми її розвитку і функціонування; сприяти розвитку уміння розуміти мотиви людської поведінки, як необхідної умови успішної практики в управлінні; розвивати у студентів здібності порівняльного теоретичного аналізу.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: ознайомити студентів з сучасними тенденціями розвитку персонології; освоїти структуру персонології як теоретичної і практично орієнтованої науки; сформувати уявлення щодо динаміки визначень особистості в антропології, культурології і психології; оволодіти основними категоріями персонології.

практичні: набути навичок застосування принципу синтезу різних теорій особистості в персонологічних дослідженнях; ознайомити зі способами використання підходів персонології у практиці консультування і психотерапії особистості; освоїти персонологічні підходи, засновані на теорії особистості як суб’єкта життя, теорії персонального екзистенціального аналізу, психології життя особистості, мультисуб’єктної теорії особистості, культурній психології особистості; оволодіти способами побудови теоретичних моделей персонологічних досліджень.

Результати навчання: студенти мають знати сучасні тенденції розвитку персонології; структуру персонології як теоретичної і практично орієнтованої науки; основні категорії персонології; динаміку визначень особистості в антропології, культурології і психології.

Студенти мають уміти застосувати принцип синтезу різних теорій особистості в персонологічних дослідженнях; володіти способами використання підходів персонології у практиці консультування і психотерапії особистості, персонологічними підходами, заснованими на теорії особистості як суб’єкта життя, теорії персонального екзистенціального аналізу, психології життя особистості, мультисуб’єктної теорії особистості, культурній психології особистості, способами побудови теоретичних моделей персонологічних досліджень.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури тощо.

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

100

45 балів 50 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник / Л.Ф. Бурлачук. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб. : Питер, 2008. –  384 с.
  2. Галян І.М. Психодіагностика: Навч. посіб. – К. : Академвидав, 2009. – 464 с.
  3. Гуревич П.С. Психоанализ: Учеб. пособие. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 479 с.
  4. Колпаков В.М. Управление развитием персонала: Учеб. пособие для студ. вузов. – К.: МАУП, 2006. – 712 с.

Мова викладання: українська.

 

Рекламно-інформаційні технології

 

Опис (анотація): Рекламно-інформаційні технології у діяльності соціальної роботи. Теоретико-методологічні аспекти зв’язків з громадськістю та організації рекламно- інформаційної діяльності. Паблік рилейшнз як сфера практично-прикладної діяльності. Структурна та функціональна характеристика паблік рилейшнз. Напрями та методи зв’язків з громадськістю. Методи впливу на громадськість. Вербальні комунікації: поняття, функції, види. Невербальні комунікації: поняття, функції, види. Подієва комунікація: поняття, сутність, специфіка.

Тип: цикл дисциплін математичної, природничо-наукової підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 4 курс (8 семестр).

Кількість кредитів: 4 курс (8 семестр) напрям підготовки 6.130101 “Соціальна допомога”3 кредити ЄКТС: всього 108 год., з них:

денна форма навчання напрям підготовки 6.130101 “Соціальна допомога”  –  36 год. аудиторних: 12 год. лекційних, 24 год. практичних занять;

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Ж.В.

Мета курсу: полягає у наданні студентам загальних уявлень щодо рекламно-інформаційних технологій та формування практичних навичок, які б забезпечували їх професійну діяльність у даному напрямку через призму здійснення зв’язків з громадськістю.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: надати знання про основи ПР, сутність та принципи ПР – діяльності та основи рекламно-інформаційної діяльності, методику роботи з різними групами громадськості та використання різноманітних інструментів комунікації;

практичні: сформувати у студентів практичні навички проведення досліджень громадської думки, потенційної рекламної аудиторії, обробки результатів дослідження аудиторії; навички організації зв’язків з громадськістю та використання елементарних операцій з рекламними цілями; сприяти формуванню вмінь управляти аудиторією, впливати на громадську думку, використовуючи різні засоби та прийоми.

Результати навчання: студенти мають знати сутність, принципи, структурну та функціональну характеристику ПР – діяльності; особливості організації рекламно- інформаційної діяльності; різновиди ПР – заходів.

Студенти мають уміти практично застосовувати здобуті знання у майбутній професійній діяльності; проводити дослідження громадської думки та потенційної рекламної аудиторії; вивчати документальні джерела та використовувати результати вивчення в практиці роботи; управляти аудиторією, впливати на громадську думку, використовуючи різні засоби та прийоми; використовувати подієву комунікацію (презентації, прийоми, виставки, проведення у ЗМІ тощо).

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури тощо.

Методи оцінювання: поточне оцінювання відповідей та виконання завдань на практичному занятті; оцінка за самостійну роботу; оцінка за індивідуальне завдання (реферат); модульна контрольна робота; підсумковий модульний контроль.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота  

100

45 балів 50 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Адлер А. Очерки по индивидуальной психологии / А. Адлер. – М. : Когнито-Центр, 2002. – 220 с.
  2. Булюбаш И.Д. Руководство по гештальт-терапии / И.Д. Булюбаш. – М. : Изд-во Института психотерапии, 2004. – 768 с. (Сер. : Золотой фонд психотерапии).
  3. Гулдинг М.Психотерапия нового решения. Теория и практика / М. Гулдінг, Р.Гулдинг. – М. : Класс, 1997. – 288 с.
  4. Лазарус А. Мысленным взором: Образы как средство психотерапии / А.Лазарус. – М. : Независимая фирма “Класс”, 2000. – 144 с.
  5. Ялом И. Теория и практика групповой психотерапии / И. Ялом. – СПб. : Питер, 2000. – 640 с.

Мова викладання: українська.

 

Інноваційні моделі надання соціальних послуг

Опис (анотація): курс передбачає формування у студентів базових уявлення про сучасний стан підвищення ефективності існуючих систем, що надають необхідні соціальні послуги та ресурси клієнтамта та  їх практичне використання.

Тип: цикл дисциплін математичної, природничо-наукової підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 4 курс (8 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 108 год, з них: денна форма навчання –  36 год аудиторних: 12 год лекційних, 24 год практичних занять,  0 год. лабораторних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Опалюк О.М.

Мета курсу: оволодіння студентами базових уявлення про сучасний стан підвищення ефективності існуючих систем, що надають необхідні соціальні послуги та ресурси клієнтамта та  їх практичне використання.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: поглибити професійні знання студентів, для проведення оцінки потреб клієнтів соціальних послуг; інтерв’ювання клієнтів індивідуально, у складі сім’ї або груп, для оцінки їх стану та проблем, а також визначення необхідних послуг; аналіз ситуації клієнта та визначення альтернативних підходів до вирішення проблем; надання соціальних послуг їх отримувачам згідно з укладеною угодою про надання соціальних послуг і індивідуальним планом.

практичні: формування вміння надавати консультативну допомогу, послуги з медіації, вміти проводити групові заняття з метою надання допомоги клієнтам у розвитку необхідних вмінь та формування знань, необхідних для вирішення власних соціальних та особистих проблем; планування і впровадження програм допомоги клієнтам, включаючи кризове втручання та перенаправлення до закладів, які надають фінансову і юридичну допомогу, помешкання, медичне лікування та інші послуги; оволодіння майбутніми соціальними працівниками базових знань, необхідних для формування професійного уміння допомагати клієнтам обирати перспективні для них життєві цілі та шляхи й засоби досягнення їх; допомагати клієнтам у пошуку закладів, організацій, ресурсів, які створюють додаткові можливості для подолання складних життєвих обставин.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: комплексний аналіз законодавства у сфері надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи з метою забезпечення запобігання виникненню складних життєвих обставин; порядок визначення потреби адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах; особливості планування та організації надання соціальних послуг з урахуванням визначених потреб адміністративно-територіальної одиниці та осіб; особливості залучення до планування та надання соціальних послуг, проведення моніторингу їх якості суб’єктів, що надають соціальні послуги, у тому числі громадські, благодійні та релігійні організації; особливості проведення інвентаризацію соціальних послуг і створити реєстри надавачів та отримувачів соціальних послуг; особливості забезпечення розширення переліку соціальних послуг для громадян;  особливості удосконалення порядку ведення звітності щодо надання соціальних послуг та забезпечити її прозорість;  особливості здійснення громадського контролю за наданням соціальних послуг; особливості створення інформаційної бази соціальних послуг, що дасть можливість запровадити комплексний підхід до подолання складних життєвих обставин осіб з урахуванням відомостей про надання усіх видів підтримки, у тому числі соціальних виплат, послуг і пільг; особливості забезпечення отримання соціальних послуг за принципом “єдиного вікна” для комплексного вирішення проблемної ситуації осіб; особливості удосконалення механізму координації співпраці міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування із суб’єктами, що надають соціальні послуги; забезпечити міжвідомчу співпрацю фахівців, діяльність яких пов’язана з подоланням складних життєвих обставин осіб, з метою підвищення ефективності соціальних послуг; особливості модернізації діючої системи надання соціальних послуг та створення конкурентного ринку таких послуг шляхом упровадження механізму стимулювання суб’єктів, що надають соціальні послуги, до постійного підвищення рівня якості соціальних послуг.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти:  запровадити механізм запобігання виникненню складних життєвих обставин та удосконалити систему управління, координації і взаємодії суб’єктів, що надають соціальні послуги; модернізувати наявну інфраструктуру соціальних послуг та створити конкурентний ринок зазначених послуг шляхом впровадження механізму стимулювання суб’єктів, що надають соціальні послуги, до постійного підвищення рівня якості таких послуг; розширити перелік соціальних послуг, що надаються за місцем проживання їх отримувачів; доцільно затвердити перелік соціальних послуг та запровадити їх стандартизацію з метою забезпечення надання гарантованого державою обсягу соціальних послуг; визначати критерії діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги;  розробити і запровадити методику проведення оцінки потреб дитини та її сім’ї як обов’язкову умову для планування та надання соціальних послуг; удосконалити систему проведення моніторингу та оцінки якості соціальних послуг шляхом застосування методики оцінювання результативності таких послуг, ефективності діяльності суб’єктів, що їх надають; створити незалежні інспекції та запровадити громадський моніторинг якості соціальних послуг; забезпечити оптимізацію використання коштів державного, місцевого бюджетів та інших джерел для фінансування соціальних послуг, що дасть змогу вплинути на ефективність їх надання, а також удосконалити методику проведення розрахунку вартості послуг;забезпечити підвищення статусу соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні послуги, та запровадити механізм їх соціальної захищеності; удосконалити систему підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації таких працівників та фахівців.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, виконання різноманітних методик, конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (60 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (60 балів)

 

 

60

Поточний контроль МКР Самостійна робота
20 балів 30 балів 10 балів

 

 

Форма підсумкового контролю:екзамен.

 

Перелік основної літератури:

1.Закон УкраЇни про соціальні послуги – http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=164317&cat_id=102036

  1. Сприяння реформам соціальних послуг ( інтернетних, неінтернетних, в громаді) – http://www.parlament.org.ua/docs/files/8/1174037502_ans.pdf

Мова викладання: українська

 

Фінансове забезпечення соціальної допомоги

  1. Опис (анотація):Фінансове забезпечення соціальної допомоги – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності. Передбачає формування у студентів розуміння основ та моделей фінансового забезпечення установ з надання соціальної допомоги прошаркам населення України, які потребують державного захисту; характерних особливостей джерел фінансування закладів, що надають соціальну допомогу та методів державного фінансового контролю щодо виконання державного та регіонального бюджетів.

Тип: цикл  професійної та практичної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 4 курс (7,8 семестри).

Кількість кредитів: 8 кредитів ECTS: всього 288 год.,  з них: денна форма навчання – 132 год. аудиторних: 44 год. лекційних, 88 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

Мета курсу: оволодіння студентами основами знань, умінь та навичок щодо розуміння аналізу причин, особливостей формування фінансової системи держави, вивчення теоретичного інструментарію джерел фінансування місцевих та державного бюджетів.  Це є необхідним для майбутнього фахівця, щоб об’єктивно оцінювати економічні процеси, які відбуваються у суспільстві; розуміти суть і тенденції розвитку фінансових відносин та їх особливості у сфері державних фінансів та соціального захисту населення. Вивчення фінансового забезпечення соціальної допомоги передбачає засвоєння базових знань в галузі соціально-економічного забезпечення мало захищених категорій населення України.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:сформувати базові знання про сутність, особливості, проблеми системи фінансового забезпечення соціальної допомоги; щодо визначення джерел фінансування соціальної сфери; організаційно-правових засад соціальних виплат;

практичні:сформувати  у      студентів    первинні    практичні   навички      щодо застосування одержаних теоретичних знань для аналізу та дослідження ролі фінансів у суспільному відтворенні; виявленні основних механізмів формування видатків на соціальну допомогу та здатність використання базових знань в галузі соціально-економічного забезпечення мало захищених категорій населення.

 

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні знати:сутність, особливості, проблеми системи фінансового забезпечення соціальної допомоги та види фінансових виплат соціального забезпечення,  принципи фінансової діяльності держави;принципи формуваннясоціальних норм та стандартів; джерела фінансування соціальної сфери; організаційно-правові засади соціальних виплат;

  • За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні вміти:інтерпретувати нормативно-правові акти щодо фінансування соціальної допомоги та аналізувати структуру видатків на фінансове забезпечення  заходів соціальної допомоги, застосовувати закономірності формування правового галузевого законодавства, галузевих гарантій та порядку надання соціальної допомоги відповідно до законодавства України.

Методи викладання дисципліни: пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, опрацювання нормативно-правових актів, методичної літератури,  дискусії, моделювання практичної ситуації в аудиторії.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, модульні контрольні роботи та зрізи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Змістовиймодуль 1 (100 балів)
Поточний

Контроль

Самостійна

Робота

Модульнаконтрольна робота Залік
40

Балів

10

Балів

50

балів

Іспит

 

 

40

балів

 
Змістовий

модуль 2 (30 балів)

Змістовий

модуль 3 (30 балів)

 
Поточний контроль Самостійна робота МКР Поточний контроль Самостійна

робота

МКР  
10

балів

5

Бали

15

балів

10

Балів

5

бали

15

балів

 

 

Форма підсумкового контролю:іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Булгаков С. О., Василенко Л. І. Єременко Л. В., Огонь Ц. Г., Масленнікова Т. О., Чечуліна О. О. Бюджетна система України: навч. посібн. – К.:2002. – 288с.
  2. Бюджетний менеджмент: підручник/ В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2005. – 864с.
  3. Бюджетно-податковаполітика. Навч. Посібн. / Куценко Т.Ф. – К.: КНЕУ, 2006. – 508с.
  4. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник – К.: Центра навчальноїлітератури, 2004. – 544с.
  5. Воронова Л.К., Бекерська Д.А.Фінансовеправо :навч. посібн. – К.: Вентурі, 2005. – 272с.
  6. Ганслі Т. Соціальнаполітика та соціальнезабезпечення за ринковоїекономіки. – К.: Основи , 2005 – 187с.
  7. Загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахування та пенсійнезабезпечення: у цифрах та фактах. – К., «ДержкомстатУкраїни», 2011р.
  8. Капська А.Й.Соціальнийсупровідрізнихкатегорійсімей та дітей. / А. Й. Капська, І. В. Пєша: навч. посібн. – К.: ЦУЛ, 2012. – 232с.
  9. Михасюк І., Мельник А. Державнерегулюванняекономіки. – Львів: українськітехнології, 2003. – 320с.
  10. Пасічник Ю.В.Бюджетна система України та зарубіжнихкраїн: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – 523с.
  11. Шаповалова В. Т. Фінансовезабезпеченнясоціальноїдопомоги :підручник / Т.В. Калінеску, В. Т. Шаповалова, Г.С. Ліхоносова ; М-во освіти і науки України, Східноукраїнський нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2014. – 358 с.

Мова викладання: українська.

 

Пенсійна система України

Опис (анотація):Пенсійна система України – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності в установах системи соціального захисту населення, зокрема системи пенсійного забезпечення. Навчальна дисципліна передбачає формування у студентів розуміння сутності та  структури пенсійної системи України, правових норм, які врегульовують пенсійне забезпечення населення, а також практику їх застосування та здатності застосовувати алгоритм призначення різних видів пенсій.

Тип: цикл дисциплін математичної, природничо-наукової та загальноекономічної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 4 курс (7 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 108 год., з них: денна форма навчання – 48 год. аудиторних: 14 год. лекційних, 34 год. практичних занять;

Викладацький склад: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І..

Мета курсу: оволодіння студентамиосновамитеоретичних знань та формування практичних навичок у сфері пенсійного забезпечення. Вивчення даного курсу надає студентам можливість оволодіти теоретичним підґрунтям інституту пенсійного забезпечення; засвоїти принципи формування та складові елементи пенсійної системи України; набути базових навичок практичного застосування норм права у безпосередній діяльності державних органів по реалізації конституційних прав громадян. Теоретичні знання та практичні уміння, засвоєні в процесі вивчення дисципліни «Пенсійна система України» сприяють у студентів формуванню у студентів професійно важливих якостей, необхідних у вирішенні соціальних та професійних завдань.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати сутність та  структуру пенсійної системи України, правові норми, які врегульовують пенсійне забезпечення населення, а також практику їх застосування та алгоритм призначення різних видів пенсій;

практичні: сформувати вміння та навики застосування теоретичних знань нормативного матеріалу до конкретних відносин у сфері пенсійного забезпечення; тлумачити чинне законодавство про пенсійне забезпечення; призначати різні види пенсій відповідним категоріям громадян.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні знати: структуру пенсійної системи України, основні положення Конституції України, законів України з питань пенсійного забезпечення,  підзаконних нормативно-правових актів з питань застосування пенсійного законодавства. Студенти повинні вмітиправильно застосовувати нормативний матеріал до конкретних відносин у сфері пенсійного забезпечення; тлумачити чинне законодавство про пенсійне забезпечення; призначати різні види пенсій відповідним категоріям громадян.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, обрахунків,  конспектування, робота з нормативними документами, опрацювання методичної літератури, конференції, дискусії, моделювання реальної ситуації в аудиторії,  робота з документацією, тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, модульні  контрольні роботи та зрізи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Змістовий модуль 1 (100 балів)
Поточний

Контроль

Самостійна

Робота

МКР Іспит
20

Балів

10

Балів

30

балів

40

Балів

Форма підсумкового контролю: іспит.

 

Перелік основної літератури:

  1. Реформування системи пенсійного забезпечення населення: Монографія [К.В. Васьківська, О.І. Данилюк]. – Львів: Видавництво ТзОв «Ліга-Прес», 2014. – 270 с.
  2. Пенсійна система: підручник /за ред. В.І. Грушка / Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК», 2017. – 270 с.
  3. Практика соціальногозабезпеченняконкретнихкатегорійнаселення.Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2017. – 429 с.
  4. ОхріменкоО. Для науковців, військовослужбовців та держслужбовців // Пенсійний кур’єр. – 2014. – № 18 (2-8 березня). – С. 5.
  5. ОхріменкоО. Зміни у пенсійному забезпеченні з 1 січня 2015 року // Вісник. Право знати все про податки і збори. – 2015. – № 3. – С. 38-39.
  6. ОхріменкоО. Обмеження у виплаті пенсій особам, які займають спецпосади // Вісник. Право знати все про податки і збори. – 2015. – № 14. – С. 37-39.
  7. Пилипенко П. Проблеми правового регулювання перерахунку пенсій / П. Пилипенко, О. Кульчицька // Право України: Юрид. журн. – 2012. – № 6. – С. 60-66.
  8. Федчишина К.В. Співвідношення єдності та диференціації у пенсійному забезпеченні // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. – 2015. – № 3. – С. 26-30.

Мова викладання: українська.

 

Соціальний аудит та інспектування

Опис (анотація):Соціальний аудит та інспектування – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності. Навчальна дисципліна передбачає формування у студентів розуміння  теоретичної сутності та практичного значення соціального аудиту та інспектування, його універсальних рис і закономірностей  розвитку, проблематику формування соціального аудиту та інспектування,  проблематику формування національної моделі соціального аудиту, розгляду основних об’єктів аудиторського обстеження та інспектування в системі соціального забезпечення; формування здатності студентів самостійно планувати та проводити соціальний аудит та інспектування об’єктів системи соціального забезпечення населення, використовуючи нормативно-правову базу.

Тип: цикл  професійної та практичної  підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 4 курс (7,8 семестри).

Кількість кредитів: 6 кредитів ECTS: всього 216  год., з них: денна форма навчання – 98 год. аудиторних: 32 год. лекційних, 66 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

Мета курсу: оволодіннястудентами системою теоретичних  знань, практичних умінь та навичок щодо сутності, особливостей, проблем та тенденцій розвитку соціального аудиту та інспектування як практичної діяльності у світі та в Україні, особливостей застосування соціального аудиту та інспектування в системі соціального забезпечення. Вивчення даного курсу передбачає засвоєння різних видів та моделей, періодичності та етапів проведення соціального аудиту та інспектування, опанування основними методами та технологією проведення. Теоретичні знання та практичні уміння, засвоєні в процесі вивчення дисципліни «Соціальний аудит та інспектування» сприяють формуванню у студентів професійно важливих якостей фахівця з соціальної допомоги.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати теоретичну сутність,зміст, рівні, періодичність, види і етапи проведення соціального аудиту та інспектування в системі соціального забезпечення населення.

практичні: сформувати вміння та навики використання технології та методів проведення соціального аудиту та інспектування в системі соціального забезпечення, використання нормативно-правової бази під час проведення інспекційних перевірок.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні знати мету та завдання,теоретичну сутність,зміст, рівні, періодичність, види і етапи проведення соціального аудиту та інспектування.

За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні вміти застосовувати технології та методи проведення соціального аудиту та інспектування в системі соціального забезпечення, використовувати нормативно-правову базу під час проведення інспекційних перевірок.

Методи викладання дисципліни: пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, написання планів та програм проведення соціального аудиту та інспектування, опрацювання методичної літератури,  дискусії, моделювання навчальної ситуації в аудиторії.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування,  модульні контрольні роботи та зрізи,  написання контрольних планів та програм  проведення соціального аудиту та інспектування та їх аналізів і т. ін.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання Іспит

 

 

 

 

40

Змістовий

модуль 1 (100 балів)

Змістовий

модуль 2 (60 балів)

Поточний контроль Самос

тійна робота

МКР Залік Поточний контроль Самос

тійна

робота

МКР
40

балів

10

балів

50

балів

20

балів

10

Балів

30

балів

 

Перелік основної літератури:

  1. Деревянко, С.І. Основи аудиту [Текст]: навч. Посібник С.І. Деревянко, С.О. Олійник, Н.П Кузик, О.М. Ганяйло. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 328 с.
  2. Звєрєва, І.Д. Оцінка потреб дитини та її сім’ї : від теорії до практики [Текст]/ І.Д. Звєрєва, З.П. Кияниця, В.О. Кузьмінський, Ж.В. Петрочко. – К. : Задруга, 2011. – 224с.
  3. Калінеску, Т.В. Соціальний аудит та інспектування: [Текст]/
    Т.В. Калінеску, Т.С. Шаповалова,        Т.С. Ліхоносова. –       Луганськ.:
  4. Східноукраїнський нац. ун-т ім. В. Даля, 2012. – 312 с.
  5. Международныестандартысоциального аудита: [Текст]/ сост.
    О.В. Мазурик, Ю.С. Билоног, Е.Г. Ярышева. – Донецк: ЦСА, 2011. – 508 с.
  6. Мельник, С.В. Концепція формування національної моделі
    соціального аудиту (проект) [Електронний ресурс] / С.В. Мельник, В.Д.
    Матросов, М.К. Гаврицька. – Луганськ, 2008.
  7. Соціальний аудит та інспектування: [Текст]/ Проект українського
    фонду соціальних інвестицій // За ред. Н.В. Кабаченко. – К.: УФСІ, 2007. –320 с.
  8. Алімова, Ю. Проведення комплексної оцінки потреб дитини в
    інтернатному закладі [Текст]/ Ю. Алімова, О. Безпалько, І. Звєрєва та ін. –К.: Видавництво ПП «Март», 2006. – 131 с.
  9. Аудит и контроллингперсоналаорганизации [Текст]: учеб. пособие / под ред. проф. Шлендера. – 2-e изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во «Инфра-М», 2012. – 261 с.

Мова викладання: українська.

Фінансове забезпечення соціальної допомоги

Опис (анотація):Фінансове забезпечення соціальної допомоги – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності. Передбачає формування у студентів розуміння основ та моделей фінансового забезпечення установ з надання соціальної допомоги прошаркам населення України, які потребують державного захисту; характерних особливостей джерел фінансування закладів, що надають соціальну допомогу та методів державного фінансового контролю щодо виконання державного та регіонального бюджетів.

Тип: цикл  професійної та практичної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 3 курс (5,6 семестри).

Кількість кредитів: 8 кредитів ECTS: всього 240 год.,  з них: денна форма навчання – 80 год. аудиторних: 30 год. лекційних, 50 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

Мета курсу: оволодіння студентами основами знань, умінь та навичок щодо розуміння аналізу причин, особливостей формування фінансової системи держави, вивчення теоретичного інструментарію джерел фінансування місцевих та державного бюджетів.  Це є необхідним для майбутнього фахівця, щоб об’єктивно оцінювати економічні процеси, які відбуваються у суспільстві; розуміти суть і тенденції розвитку фінансових відносин та їх особливості у сфері державних фінансів та соціального захисту населення. Вивчення фінансового забезпечення соціальної допомоги передбачає засвоєння базових знань в галузі соціально-економічного забезпечення мало захищених категорій населення України.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:сформувати базові знання про сутність, особливості, проблеми системи фінансового забезпечення соціальної допомоги; щодо визначення джерел фінансування соціальної сфери; організаційно-правових засад соціальних виплат;

практичні:сформувати  у      студентів    первинні    практичні   навички      щодо застосування одержаних теоретичних знань для аналізу та дослідження ролі фінансів у суспільному відтворенні; виявленні основних механізмів формування видатків на соціальну допомогу та здатність використання базових знань в галузі соціально-економічного забезпечення мало захищених категорій населення.

 

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні знати:сутність, особливості, проблеми системи фінансового забезпечення соціальної допомоги та види фінансових виплат соціального забезпечення,  принципи фінансової діяльності держави;принципи формуваннясоціальних норм та стандартів; джерела фінансування соціальної сфери; організаційно-правові засади соціальних виплат;

  • За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні вміти:інтерпретувати нормативно-правові акти щодо фінансування соціальної допомоги та аналізувати структуру видатків на фінансове забезпечення  заходів соціальної допомоги, застосовувати закономірності формування правового галузевого законодавства, галузевих гарантій та порядку надання соціальної допомоги відповідно до законодавства України.

Методи викладання дисципліни: пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, опрацювання нормативно-правових актів, методичної літератури,  дискусії, моделювання практичної ситуації в аудиторії.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, модульні контрольні роботи та зрізи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

 

Змістовий модуль 1

(30балів)

Змістовий модуль 2

(30 балів)

 

Іспит

 

 

 

40

Поточний контроль Самостійна робота МКР

 

Поточний контроль Самостійна

робота

МКР

 

10

балів

5

балів

15

балів

10

балів

5

балів

15

балів

 

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

.

  1. Булгаков С. О., Василенко Л. І. Єременко Л. В., Огонь Ц. Г., Масленнікова Т. О., Чечуліна О. О. Бюджетна система України: навч. посібн. – К.:2002. – 288с.
  2. Бюджетний менеджмент: підручник/ В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За ред. В. Федосова. – К.: КНЕУ, 2005. – 864с.
  3. Бюджетно-податковаполітика. Навч. Посібн. / Куценко Т.Ф. – К.: КНЕУ, 2006. – 508с.
  4. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник – К.: Центра навчальноїлітератури, 2004. – 544с.
  5. Воронова Л.К., Бекерська Д.А.Фінансовеправо :навч. посібн. – К.: Вентурі, 2005. – 272с.
  6. Ганслі Т. Соціальнаполітика та соціальнезабезпечення за ринковоїекономіки. – К.: Основи , 2005 – 187с.
  7. Загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахування та пенсійнезабезпечення: у цифрах та фактах. – К., «ДержкомстатУкраїни», 2011р.
  8. Капська А.Й.Соціальнийсупровідрізнихкатегорійсімей та дітей. / А. Й. Капська, І. В. Пєша: навч. посібн. – К.: ЦУЛ, 2012. – 232с.
  9. Михасюк І., Мельник А. Державнерегулюванняекономіки. – Львів: українськітехнології, 2003. – 320с.
  10. Пасічник Ю.В.Бюджетна система України та зарубіжнихкраїн: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – 523с.
  11. Шаповалова В. Т. Фінансовезабезпеченнясоціальноїдопомоги :підручник / Т.В. Калінеску, В. Т. Шаповалова, Г.С. Ліхоносова ; М-во освіти і науки України, Східноукраїнський нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2014. – 358 с.

 

Мова викладання: українська.

 

Методи нарахування соціальної допомоги

Опис (анотація): Методи нарахування соціальної допомоги – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності фахівця з соціальної допомоги. Навчальна дисципліна передбачає формування у студентів розуміння категорійного апарату теорії соціального забезпечення, наукового осмислення моделей та методів соціального забезпечення, технологічних аспектів з підвищення ефективності і дієвості його методів; теоретичних і практичних основ  процесу призначення, нарахування та виплати різних видів соціальної допомоги;   формування здатності реалізувати систему надання консультацій з питань соціального забезпечення різних груп населення, що опинилися в складних життєвих обставинах та здатності застосовувати методики індивідуальних обрахунків різних видів соціальної допомоги мало захищеним категоріям населення.

Тип: цикл  професійної та практичної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2-3 курс (4,5,6 семестри).

Кількість кредитів:11 кредитів ECTS: всього 330 год., з них: денна форма навчання – 110 год. аудиторних: 36 год. лекційних, 74 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

Мета курсу: оволодіння студентамиосновами  теоретичних знань, умінь та навичок процесу призначення, нарахування та виплати різних видів соціальної допомоги,  необхідних майбутнім фахівцям для професійної діяльності в установах  та організаціях соціальної сфери та системи соціального захисту населення. Вивчення даного курсу передбачає засвоєння категорійного апарату теорії соціального забезпечення, наукового осмислення моделей та методів соціального забезпечення, технологічних аспектів з підвищення ефективності і дієвості його методів; теоретичних і практичних основ  процесу призначення, нарахування та виплати різних видів соціальної допомоги. Теоретичні знання та практичні уміння, засвоєні в процесі вивчення дисципліни «Методи нарахування соціальної допомоги» сприяють формуванню у студентів професійно важливих якостей майбутнього фахівця з соціальної допомоги.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:знати основнітеоретичні і практичні основи  процесу призначення, нарахування та виплати різних видів соціальної допомоги;економічні передумови та потреби у одержанні відповідних видів державних соціальних допомог.

практичні: сформувати вміння та навики використання методів призначення, нарахування відповідних видів державних соціальних допомог та соціальних  виплат, застосовування алгоритмів нарахування соціальних виплат відповідним категоріям клієнтів.

 

Результати навчання: За результатами навчання студенти повинні знати видидержавних соціальних допомог та соціальних виплат відповідним категоріям населення та порядок, умови і алгоритми призначення  і виплати державних соціальних допомог, пільг та виплат громадянам України, що найбільш їх потребують.

За результатами навчання студенти повинні уміти застосовувати методики призначення, нараховування відповідних видів державних соціальних допомог та соціальних  виплат, застосовувати алгоритми та методи нарахування соціальних виплат відповідним категоріям клієнтів.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, конспектування,   робота з нормативними документами, рольові ділові ігри, конференції, дискусії, моделювання реальної ситуації в аудиторії, тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи, модульні контрольні роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розподіл блів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Змістовиймодуль 1 (35 балів)
Поточний

Контроль

Самостійна

Робота

Модульнаконтрольна робота
10

Балів

5

Балів

20

балів

Іспит

 

 

40

балів

 
Змістовий

модуль 2 (65 балів)Залік

Змістовий

модуль 3 (60 балів)

 
Поточний контроль Самостійна робота МКР Поточний контроль Самостійна

робота

МКР  
20

Балів

10

Бали

35

балів

20

Балів

10

бали

30

балів

 

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Практика соціальногозабезпеченняконкретнихкатегорійнаселення.Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2017. – 429 с.
  2. Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги [Текст] : офіц.текст : за станом на 01.09.2016 р. / Мінсоцполітики України, Мінекономіки з питань євроінтеграції України,  Мінфінансів України, Держкомстат України,  Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України ; Наказ 15.11.2001 № № 486/202/524/455/3370. — Доступно також з мережі Інтернет : zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02 (дата звернення 01.09.2016). — Назва з екрана.
  3. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії [закон України : офіц.текст : за станом на 7.04.2012 року] / Верховна Рада України ; Закон від  05.10.2000 № 2017-III, в редакції від 07.04.2012 р. № 4523-VI. — Доступно також з мережі Інтернет zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14 (дата звернення 01.09.2014). — Назва з екрана.
  4. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям [закон України : офіц.текст : за станом на 15.01.2016 року] / Верховна Рада України Закон від  10.2000 № 2017-III, в редакції від 06.08.2016 р. № 1462-VIІІ. — Доступно також з мережі Інтернет zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 (дата звернення 01.09.2016. — Назва з екрана.
  5. Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми[Текст] : офіц.текст : за станом на 01.09.2016 року /  Кабінет міністрів України, Постанова від 27.12.2001 № 1751.— Доступно також з мережі Інтернет : zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02:  (дата звернення 01.09.2016). — Назва з екрана.
  6. Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом “гроші ходять за дитиною”[Текст] : офіц.текст : за станом на 23.08.2016 року /  Кабінет міністрів України, Постанова від 31.01.2007 № 81, , в редакції від 01.09.2016 р. № 520. — Доступно також з мережі Інтернет : zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02:  (дата звернення 02.09.2016). — Назва з екрана.
  7. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам гарантії [закон України : офіц.текст : за станом на 01.01.2016 року] / Верховна Рада України ; Закон від  11.2000 № 21.09-ІІІ, в редакції від 01.01.2016 р. № 4523-VI. — Доступно також з мережі Інтернет zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14 (дата звернення 01.09.2016). — Назва з екрана.

 Мова викладання: українська.

 

Менеджмент соціальної роботи

Опис (анотація):передбачає формування у студентів розуміннятеоретичних аспектів, соціально-економічних та методологічних основменеджменту соціальної роботи. Основною частиною змісту дисципліни виступає обґрунтування управлінської діяльності (законів, закономірностей, принципів, категорій, механізмів, моделей тощо); практики управління організаціями, соціальними службами (працівниками, колективами працівників, групами, організацією тощо); проектування систем менеджменту (формування взаємопов’язаних і взаємодіючих управлінських важелів, які забезпечують управлінський вплив керуючої системи організації на керовану); формування здатності студентів приймати управлінські рішення в організації роботи виконавців.

Тип: цикл дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 3 курс (6 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 90 год, з них: денна форма навчання –  30 год аудиторних: 14 год лекційних, 16 год практичних занять.

Викладацький склад: кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

 

Мета курсу: оволодіння студентами основами знань системи сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі менеджменту соціальної роботи, розуміння концептуальних основ системного управління організаціями соціальної сфери, набуття умінь та практичних навичок аналізу  внутрішнього і зовнішнього середовища організації  соціальної сфери, прийняття адекватних управлінських рішень та інших компетенцій щодо менеджменту соціальної роботи. Поєднання теорії та практики менеджменту соціальної роботи  допоможе сформувати конкурентоспроможного фахівця, здатного ефективно використовувати сучасні технології роботи за відповідним напрямком фахової діяльності.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:знати основні поняття і категорії менеджменту соціальної роботи як одного із видів соціального управління,  де головним об’єктом і суб’єктом діяльності на рівні відповідної організації виступає людина;

практичні:сформувати у студентів управлінське бачення розвитку і особливостей соціальних установ та  їх середовища та сучасне управлінське мислення у галузі менеджменту соціальної роботи; розвивати уміння визначати місію організації, раціональну структуру управління, використовувати принципи менеджменту та знання стилів керівництва; уміння  планування, контролювання та мотивування соціальної роботи; основ делегування та налагоджування ефективної комунікації в процесі управління.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: мету та завдання менеджменту соціальної роботи; сутність основних понять і категорій менеджменту та  управління соціальної роботи; історію розвитку та етапи становлення менеджменту соціальної роботи; сучасні концепції менеджменту соціальної роботи; основні принципи та конкретні функції менеджменту; сутність організації та взаємозв’язок її внутрішніх елементів та зовнішнього середовища; систему методів управління у соціальній сфері; основи планування, контролювання та мотивування соціальної роботи; технологію розроблення та прийняття рішень в менеджменті соціальної роботи; стилі керівництва; основи етики та соціальної відповідальності в менеджменті соціальної роботи.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти:формулювати місію організації на підставі системного аналізупотенціалу організації та факторів зовнішнього середовища; розробляти стратегічні, оперативні та поточні плани діяльностіорганізацій , установ соціальної сфери та соціальних служб; визначати раціональну структуру управління організаціям, установами соціальної сфери та соціальними службами; аналізувати ситуації по управлінню трудовим колективом; аналізувати конфліктні ситуації в трудовому колективі; налагоджувати ефективну комунікацію у процесі управління; здійснювати делегування.

 

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, ділові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

Денна форма навчання
Змістовий модуль 1 (100 балів)
Поточний

контроль

Самостійна

робота

МКР Залік
40

балів

10

балів

50

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

 

  1. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Навчальний посібник. Менеджмент соціальної роботи: теорія та практика – К.: Каравела, 2012. – 296с.
  2. Колот А.М. Мотивація персоналу: підручник / А.М.Колот, С.О. Цимбалюк. – К.:КНЕУ, 2011. – 397с.
  3. Кравченко В.О., Пучкова С.І., Тупак С.М. Організація праці менеджера. Навчальний посібник. – Одеса: ОКФА, 2011. – 230с.
  4. Управління людськими ресурсами. Курс лекцій/М.Ф.Головатий (кер. авт. кол.), М.П.Лукашевич, Г. Дмитренко та ін. – К.:МАУП, 2004. – 368с.
  5. Навчальний посібник. Андрущенко В.П. (керівник), Бех В. П., Лукашевич М. П., Маршавін Ю. М., Мигович І.І., Михальченко М.І., Пінчук І.М., Толстоухова С.В., Туленков М.В. – К.: ДЦССМ, 2003 // Соціальна робота. Книга7. – 372 с.

 

 

Соціальна профілактика

Опис (анотація): передбачає оволодіння студентами знань про систему заходів та механізмів, що покликані забезпечити профілактику соціально-деструктивних явищ серед різних груп населення. Суттєвою частиною змісту дисципліни  виступає обґрунтування чинників, тенденцій і наслідків поширення соціальних проблем у середовищі різних груп суспільства; формування умінь та навичок аналізувати різні відхилення у поведінці людей, проектувати їх подальший особистісний та соціальний розвиток.

Тип: блок дисциплін професійної та практичної підготовки.

Термін вивчення: 4 курс (7 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 144 год,  з них: денна форма навчання –  48 год. аудиторних: 16 год. лекційних, 32 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, старший викладач  кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи  Чайковська О.М.

     Мета курсу: формування у студентів комплексу знань і вмінь, вироблення навичок до розробки і впровадження профілактичних програм, застосування сучасних методів первинної і вторинної профілактики соціальних проблем та негативних соціальних явищ.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні законодавчі акти щодо соціальної роботи по профілактиці асоціальної  поведінки  серед населення; основні форми та причини соціальної дезадаптації людини; основні напрями профілактичної роботи.

практичні: сформувати вміння та навики  аналізувати різні відхилення у поведінці людей, проектувати їх подальший особистісний та соціальний розвиток, узагальнювати та систематизувати результати проведених досліджень.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: законодавчі акти щодо соціальної роботи по профілактиці

асоціальної  поведінки  серед населення; основні форми та причини соціальної дезадаптації людини; основні напрями профілактичної роботи; методи та форми профілактики протиправної поведінки; соціально-психологічні основи допомоги різним категоріям клієнтів.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: аналізувати соціальні та особистісні чинники проблеми;  визначати обсяг необхідної соціально-психологічної допомоги;  володіти основними методами, принципами та механізмами корекції соціальних порушень і запобігання їм;  обирати адекватні методи профілактичної діяльності для відповідної цільової групи;  застосовувати профілактичні заходи при кризових станах; проводити тренінги серед учнівської та студентської молоді щодо профілактики девіантної поведінки; складати програми з соціальної профілактики.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий

модуль 1 (30 балів)

Змістовий

модуль 2 (30 балів)

Поточний контроль МКР

 

 

Самостійна робота Поточний контроль МКР

 

 

Самостійна робота  

40

 

100

10

балів

15

балів

5

балів

10

балів

15

балів

5

балів

Форма підсумкового контролю: – екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. / О.В. Безпалько. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 208с.
  2. Журавель Т.В. Соціальна профілактика як напрям соціально-педагогічної діяльності / Т.В. Журавель // Соціальна педагогіка: навч. посібник / за заг. ред. О.В. Безпалько; авт.-кол. О.В. Безпалько, І.Д. Звєрєва, Т.Г. Веретенко та ін.: − К.: Академвидав, 2013. – 312с.
  3. Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога: навчальний посібник / Л.М. Завацька. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. – 240с.
  4. 4. Капська А.Й. Соціальна робота: навчальний посібник / А.Й. Капська.− Київ: Слово, 2011.− 400 с.
  5. 5. Капська А.Й. Соціальний супровід різних категорій сімей та дітей: навчальний посібник / А.Й. Капська.− Київ: Центр учбової літератури, 2012.− 232 с.
  6. 6. Лютий В.П. Соціальна профілактика / В.П. Лютий // Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / за заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С.207.
  7. 7. Оржеховська В.М. Превентивна педагогіка: навч. посіб. / В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко. – О.: ТОВ «Інтерпрінт», 2006. – 284с.
  8. Профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі // Капська, А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: навч.- метод. посіб. / А.Й. Капська. – К.: УЦДССМ, 2001. – С.177 – 183.
  9. 9. Соціально-психологічна профілактика порушень адаптації молоді до повсякденного стресу: методичні рекомендації / за ред. Т.М. Титаренко.− Київ: Міленіум, 2010.− 84 с.
  10. 10. Система роботи шкіл з профілактики вживання учнями психоактивних речовин: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. В.М. Оржеховської. – Черкаси: „Escape”, 2006. – 192 с.

Мова викладання: українська

Основи соціальної педагогіки

 

Опис (анотація): дисципліна покликана висвітлити провідні шляхи, умов та засобів соціалізації дітей та молоді, роль і місце в цьому процесі різних суспільних інститутів. У зміст програми дисципліни передбачено дослідження основних проблемам теорії і практики соціально-педагогічної роботи, формування готовності до роботи з різними категоріями клієнтів в умовах соціально-виховних закладів.

Тип: цикл професійної  та практичної підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 3 курс (5 та 6 семестр).

Кількість кредитів: 6 кредитівECTS: всього 180 год, з них: денна форма навчання –  60 год аудиторних: 24 год лекційних, 36 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Л.П.

Мета курсу: оволодіння студентами теоретичних ос­нов соціальної педагогіки як науки та обґрунтування змісту провідних на­прямів професійної соціально-педагогічної діяльності з представниками різ­них соціальних груп.

Основні завдання дисципліни: є сприяння формуванню у студентів умінь професійного світогляду майбутнього спеціаліста з соціальної роботи, який розуміє потреби та проблеми різних соціальних груп;  формування готовності до роботи з різними категоріями клієнтів,  розвиток навичок критичного мислення та оцінювання існуючих соціальних проблем і пошуку шляхів їх розв’язання.

  • Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: сутність соціальної педагогіки як науки; принципи та методи соціально-педагогічної діяльності; особливості соціалізації особистості в різних мікро, макро соціумах; особливості попередження негативного впливу факторів соціального середовища на особистість; сутність соціальної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; теоретичні основи соціальної реабілітації дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями; особливості соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в умовах територіальної громади.

              За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти:визначати мету, принципи, категорії, зміст і засоби соціально-педагогічної допомоги в різних умовах різним категоріям населення, аналізувати різні фактори впливу на соціалізацію особистості;диференціювати зміст діяльності відповідно до різних об’єктів; суб’єктів та напрямів соціально-педагогічної роботи;добирати адекватні форми та методи соціально-педагогічної діяльності;розробляти новий зміст інформаційних технологій у відкритому суспільстві соціально-педагогічної роботи.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (30 балів) Змістовий модуль 2 (30 балів)

 

 

 

40 балів

 

 

100 балів

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
13 балів 12 балів 5 балів 13 балів 12 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен

 

Перелік основної літератури:

  1. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі. / О.В. Безпалько – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 208 c.
  2. Заверико Н.В. Соціальна педагогіка. Навч. посіб. / Н.В. Заверико – К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. – 240 с.
  3. Cоціальнапедагогіка :навч. посіб. / О.В. Безпалько, І.Д. Звєрєва, Т.Г.Веретено. ; За ред. О. В. Безпалько. – К. : Академвидав, 2013. – 312 с.
  4. Соціальна педагогіка: підручник. – 4-те вид. виправ. та доп. / За ред.проф. А.Й. Капської. – К.: Центр учбовоїлітератури, 2009. – 488 с.

Мова викладання: українська

 

Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах

Опис (анотація): Вивчення даного курсу має допомогти студентам у поповненн знань щодо актуальних проблем соціальної роботи у світовому культурно-освітньому середовищі. Курс знайомить студентів з історією і сучасними тенденціями розвитку соціальної роботи та соціальної педагогіки, концептуально-організаційними моделями соціально-педагогічної роботи з окремими категоріями клієнтів у зарубіжних країнах.

Тип: цикл професійної  та практичної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 3 курс ( 6 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредитів ECTS: всього 90 год, з них: денна форма навчання –  30 год аудиторних: 14 год лекційних, 16 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Л.П.

Мета курсу: є  розкриття теоретичних та практичних ос­нов соціальної роботи з представниками різ­них соціальних групп в зарубіжнихкраїнах.

Основні завдання дисципліни:є сприяння формуванню у студентів умінь інтеграції основнихтехнологійсоціальноїроботи, якіактуальні в світовійпрактиці у власну професійнусоціальну сферу

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: історію розвитку соціальної роботи в зарубіжних країнах, зарубіжний досвід підготовки соціального працівника, основні аспекти підтримки дітей та молоді за рубежем та сучасний стан соціальної  роботи у США, Англії, Німеччині, Нідерландах, Ізраїлі, Польщі, Китаї.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: давати об’єктивну оцінку зарубіжній соціальній політиці й уміти обґрунтовувати альтернативні її варіанти, аналізувати соціальні явища, використовувати зарубіжний досвід наданні соціальної допомоги у своїй професійній діяльності.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (60балів)  

 

40

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота

 

22 бали 26 балів 12 балів

Форма підсумкового контролю: екзамен

Перелік основної літератури:

  1. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери. – 2-ге видання / За заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої. – Київ, Сімферополь: Універсум, 2013. – 536 с.
  2. Ковчина І.М. Сучасні технології соціальної роботи за рубежем. Навчально- методичний посібник / За заг. ред. А. Й. Капської. – К.: Логос, 2001. – 96с.
  3. Євтух М.Б. Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах : навч. посіб. / М.Б. Євтух, С.В. Грищенко, Г.Й. Михайлишин. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. – 388 с.
  4. Капська А.Й. Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах: навч. посіб. / А.Й. Капська, Л.М. Завацька, С.В. Грищенко. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2011. – 248 с.
  5. Кубіцький С.О. Технології соціально-педагогічної роботи в зарубіжних країнах: Навч. посіб. / С.О. Кубіцький. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2013. – 278 с.
  6. Кубіцький С.О. Історія соціальної роботи в зарубіжних країнах: навчальний посібник / С.О. Кубіцький. – К. : ДАКККіМ, 2009. – 228с.

 

Мова викладання: українська

 

 

 

 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

підготовки магістра 

галузі знань 23 Соціальна робота 

спеціальності 232 Соціальне забезпечення

за освітньою програмою Соціальна допомога

 

Реабілітаційна діяльність фахівців соціальної сфери

Опис (анотація): передбачає формування у студентів знань щодо особливостей проведення реабілітаційної діяльності фахівців соціальної сфери, розвиток умінь підвищувати рівень соціальної адаптації та соціального статусу категорій населення, як перебувають у складних життєвих обставинах, оптимізувати їх здатність до життєдіяльності в соціальному середовищі.

Тип: цикл професійної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  40 год аудиторних: 18 год лекційних, 22 год практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Дідик Н.М.

Мета курсу: сформувати знання про особливості здійснення реабілітаційної роботи з різними категоріями осіб, дати поняття про реабілітацію як напрям діяльності фахівців соціальної сфери, відмінності її проведення залежно від об’єкту реабілітаційної діяльності, сформувати уявлення про значення реабілітації для оптимізації соціального розвитку людини; ознайомити з актуальними проблемами реабілітаційної діяльності та технологіями реабілітації з безробітними, мігрантами, біженцями, учасниками АТО, жертвами торгівлі людьми, особами, які переживають ПТСР, потерпілими від катастроф.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати актуальні проблеми сучасної реабілітації в Україні;   мету, завдання, напрями, рівні та принципи здійснення реабілітаційної діяльності фахівця соціальної сфери залежно від об’єкту надання допомоги;

практичні: сформувати вміння застосовувати інноваційні технології у вирішенні проблем реабілітаційної допомоги; розвивати навики застосування відповідних форм, методів та прийомів реабілітаційної діяльності у соціальній сфері.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: теоретичні засади реабілітаційної діяльності фахівців соціальної сфери; особливості професійного надання послуг із соціальної реабілітації; національні нормативні акти, що стосуються гарантій такої діяльності та забезпечення певних стандартів її виконання; соціально-психологічні умови успішної реабілітації; особливості реабілітаційної допомоги особам, які опинилися у складних життєвих обставинах; рівні соціальної реабілітації; напрями і завдання соціальної реабілітації; специфіку роботи, засоби, форми і методи реалізації завдань соціально-психологічної реабілітації різних категорій осіб (безробітними, мігрантами, біженцями, учасниками АТО, жертвами торгівлі людьми, особами, які переживають ПТСР, потерпілими від катастроф); значення соціальної реабілітації для оптимізації соціально-психологічного розвитку людини; професійні і особистісні вимоги до соціального працівника, який здійснює реабілітацію.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: надавати практичну допомогу особам, які потребують соціальної реабілітації; ефективно застосовувати форми і методи соціальної реабілітації; здійснювати підбір технологій відповідно до об’єкту соціальної реабілітації; надавати соціальну допомогу кризовим групам населення; складати індивідуальну програму соціальної реабілітації залежно від особливостей об’єкта професійної діяльності; самостійно розробляти методики соціального відновлення, узагальнюючи досвід психологів, соціальних працівників, лікарів, педагогів та інших спеціалістів; створювати умови для оптимізації соціальної адаптації людини; проводити соціальні консультації; здійснювати соціальну діагностику; аналізувати проблемні ситуації, що виникають під час здійснення соціальної реабілітації; ставити близькі та віддалені цілі по вирішенню завдань соціальної реабілітації; самостійно робити узагальнюючі висновки щодо результатів своєї діяльності; прогнозувати та передбачати наслідки своєї діяльності; налагоджувати зв’язки з усіма суб’єктами соціальної реабілітації.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, спостереження та аналіз соціальних явищ, конспектування, підготовка виступів та їх обговорення, опрацювання літератури, рольові ігри, дискусії, моделювання навчальних ситуацій тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних проблемних завдань, захист рефератів та програм соціальної реабілітації, написання самостійних і модульних контрольних робіт.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Поточний

контроль

МКР Самостійна робота
40 балів 50 балів 10 балів 100 балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Безпалько О. В., Гурковська Л. П., Т. В. Журавель. Комплексна допомога бездоглядним та безпритульним дітям : метод. посіб. / І. Д. Звєрєва, Ж. В. Петрочко. – К.: Видавничий дія “Калита”, 2010. – 376 с.
  2. Веремеєнко О. В. Теоретична модель формування психологічної готовності студентів-волонтерів до роботи з людьми похилого віку / О. В. Веремеєнко // Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць / С. Д. Максименко, Л. А. Онуфрієва. – Вип. 7. – Камʾянець-Подільський : Аксіома. – 2010. – С. 87-97.
  3. Герберт К. Розуміти травматичний досвід. Путівник для безпосередніх учасників та їхніх родин / пер. з англ. О. Якимець. – Львів: Свічадо, 2015. – 72 с.
  4. Дідик Н. М. Соціально-психологічна реабілітація : загальні аспекти. Навчально-методичний посібник / Н. М. Дідик. – Кам՚янець-Подільський : МЕДОБОРИ-2006, 2015. – 172 с.
  5. Звєрєва І. Д. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах / І. Д. Звєрєва. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 104 с.
  6. Калашніков Ю. В. Методичні рекомендації щодо соціальної підтримки людей, які живуть з ВІЛ / Ю. В. Калашніков. – К.: Держсоцслужба, 2005. – 116 с.
  7. Калошин В. Практика управління емоційним станом / В. Калошин. – К.: Шкільний світ, 2012. – 128 с.
  8. Лемко Г.І. Соціально-педагогічні аспекти протидії торгівлі людьми: методичні рекомендації / Г.І. Лемко. – Івано-Франківськ: НАІР, 2012. – 116 с.
  9. Мюллер М. Якщо ви пережили психотравмуючу подію / пер. з англ. Діана Бусько. – Львів: Свічадо, 2015. – 120 с.
  10. Сарджвеладзе Н., Беберашвили З., Джавахишвили Д., Махашвили Н. Травма и психологическая помощь/ Н. Сарджвеладзе. – М.: Смысл, 2007. – 180 с.
  11. Соціально-психологічна реабілітація дітей, вилучених із ситуацій торгівлі дітьми та інших форм дитячої праці. – Міністерство освіти і науки України АПН, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи : Час Друку, 2007. – 122 с.
  12. Посттравматичні стресові розлади. Подолання наслідків / Т. Ш. Червонна. – К.: Шкільний світ, 2015. – 176 с.
  13. Романовська Л. І., Джигун Л.М., Синюк Н.В. Теорія та практика реабілітаційної роботи / Л. І. Романовська, Л. М. Джигун, Н. В. Синюк. – Хмельницький: ХНУ, 2009. – 222 с.
  14. Стандарты социальных услуг в сфере противодействия торговле людьми в Украине, Молдове и Беларуси: сб. материалов междунар. семинара / Междунар. жен. правозащитн. Центр «Ла Страда – Укранина»; сост.: В.Ю. Кизим, Е.А. Козачук. – К.: Агенство «Украина», 2010. – 192 с.

Мова викладання: українська

 

Страхові послуги в соціальній сфері

 

Опис (анотація):дає студентам теоретичні знання та практичні вміння з розрахунку страхових виплат та надання соціальних послуг, управління рухом грошових коштів у системі страхових фондів і здійснення фінансового контролю за їх цільовим використанням.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(варіативна).

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредитиECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання – 40 год аудиторних: 16 год лекційних, 24 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: досягнення професійних знань, вмінь та навичок у галузі управління фінансами й аналізом соціальних послуг, який забезпечуватиме конкурентні переваги на ринку праці.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:формування системного розуміння взаємозв’язків суб’єктів у системі надання соціальних послуг та окремих спеціалізованих фінансових фондів;  визначення економічних передумов та потреб у споживанні соціальних послуг конкретними учасниками ринку та можливостей задоволення різними видами соціальних послуг; забезпечення комплексного розуміння фінансового механізму надання соціальних послуг різними страховими державними фондами цільового призначення;

практичні:розвиток навичок фінансового та порівняльного аналізу в галузі соціального страхування та забезпечення; надання можливості економічно обґрунтовано порівнювати соціальні послуги з метою вибору найбільш прийнятних конкретному споживачеві; показати роль держави та напрями державного регулювання в системі соціального страхування.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: питання, щостосуютьсяструктуритасуб’єктівринкусоціальногострахування;функціїйогоскладових;основні завдання державного регулювання у сфері соціального страхування.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:виконувати  необхідні  розрахунки  з  визначенням  внесків  у державні цільові (соціальні) фонди відповідно до встановлених соціальних нормативів;розраховувати соціальні внески та рівень соціального забезпечення згідно із розміром середньої заробітної плати в Україні;знаходити резерви додаткових надходжень до соціальних фондів;складати проекти кошторисів витрат фондів соціального страхування;складати проекти кошторисів на медичне обслуговування за кошти фондів соціального страхування;використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання для вирішення проблем фінансового управління соціальними фондами;аналізувати наукові та статистичні джерела, бухгалтерську та фінансову звітність;проводити порівняльний аналіз розвитку систем соціального страхування.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Залік
Змістовиймодуль 1

(50балів)

Змістовий модуль 2

(50балів)

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР
25

балів

25

балів

25

балів

25

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Безугла В.О. Соціальне страхування. Навч. посіб./ В.О. Безугла, Д.М. Загірняк, Л.П. Шаповал. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 208 с.
  2. Внукова Н.М. Соціальне страхування: Кредитно-модульний курс. Навч. пос. // Н.М. Внукова, Н.В. Кузьминчук. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 412 с.
  3. Григораш Г.В. Системи соціального страхування зарубіжних країн.Навч. пос./ Григораш Г.В., Григораш Т.Ф., Олійник В.Я., Субачов І.Т. —К. : Центр учбової л-ри, 2008. — 144 с.
  4. Колосок А.М. Соціальне страхування в контексті становлення соціального діалогу / Колосок А.М. //Актуальні проблеми економіки. — 2008.— №3(81). — С. 129—134.
  5. Кропельницька С.О. Соціальне страхування [текст] : навч. посіб. С.О. Кропельницька, Т.В. Солоджук [Вид. 2-ге, перероб. та доп.] – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 336 с.
  6. Юрій С.І.  Соціальне  страхуванняПідруч./  С.І.Юрій,  М.П.Шаварина, Н.В.Шаманська. — К: Кондор, 2007. — 507 с.

 

Мова викладання: українська

 

Основи професійної творчості в соціальній сфері

 

Опис (анотація):підготовка спеціалістів щодо надання соціальних послуг різним категоріям клієнтів та сімей, що потребують соціальної підтримки, що базується на вивченні базових потреб та розробці індивідуальної стратегії роботи з конкретним життєвим випадком. Соціальний супровід, як форма соціальної роботи, є технологією практичної реалізації ефективної соціальної роботи з різними категоріями клієнтів та сімей і займає чільне місце в арсеналі професійних навичок соціального працівника.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(вибіркова).

Термін вивчення: 2 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредитиECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  40 год аудиторних: 20 год лекційних, 20 год практичних занять.

Викладацький склад: доктор педагогічних наук, професор Чобітько М.Г.,кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: підготовка спеціалістів до надання практичної соціальної допомоги різним категоріям клієнтів та сімей, що здійснюється у формі соціального супроводу у соціальному забезпеченні.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:засвоєння теоретичної дисципліни, з використанням модульної технології навчання та рейтингового оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу щодо соціального супроводу у соціальному забезпеченні;

практичні:дозволять організувати роботу щодо реалізації соціального супроводу клієнтів і сімей, які потребують соціальної підтримки,  у сфері діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на міському та районному рівнях.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: методику «ведення випадку» як базової методики індивідуальної соціальної роботи; сутність соціального супроводу як технології соціальної роботи з клієнтами та сім’ями; теоретико-методологічні основи соціального супроводу; етапність здійснення соціального супроводу; принципи та механізми оцінювання ефективності реалізації соціального супроводу; функціональних обов’язків та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють соціальний супровід.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: реалізовувати соціальний супровід окремих категорій клієнтів та сімей; налагодження співпраці спеціалістів, які надають соціальну допомогу окремим категоріям населення; документально оформляти соціальний супровід клієнтів та сімей.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовиймодуль 1

(30балів)

Змістовий модуль 2

(30балів)

 

 

40

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР
15

балів

15

балів

15

балів

15

балів

 

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

1.Зберегти сім’ю, соціальна робота з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах / [автори-упорядники: Мороз О.М., Постолюк Г.І., Семигіна Т.В., Шепіленко О.С.]. – К.: ЕКМО, 2008. – 160 с.
2.Звєрєва І. Д., Безпалько О. В., Харченко С. Я.  Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / [заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової]. – К.: Наук. світ, 2003. – 117 с.
3.Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: навчально-методичний посібник. – К.: УДЦССМ, 2001. – 220 с.
4.Комарова Н. М., Пєша І. В. Посібник для соціальних працівників щодо підго­товки та соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. – К.: Держсоцслужба, 2006. – Кн. 1. – 118 с.
5.Кочубей А., Умарова Н. Визит в семью, или практика работы с семьями: Учебноепособие. – Псков: ПОИПКРО, 2002. – 118 с.
6.Методичні рекомендації для соціальних працівників щодо соціального супроводу випускників соціальних закладів (зокрема інтернатних закладів) /Т. В. Бондаренко, О. В. Вакуленко, Н. М. Комарова. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 168 с.
7.Посібник для соціальних працівників щодо підготовки та соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. / [Г. М. Бевз, Бондаренко Т. В., Комарова Н. М., Пєша І. В. та ін.]/ – К.: Держсоцслужба, 2006. – Кн. 2. – 180 с.
8.Соціальна педагогіка: Підручник / [за ред. проф. А. Й. Капської]. –  Київ: Центр навчальної літератури, 2009. – 412 с.
9.Соціальна робота в Україні: навчальний посібник / І.Д. Звєрєва,
О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін., [за заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової]. – Київ: ДЦССМ, 2004. – 256 с.
10.  Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах: Методичний посібник. / [І. Д. Звєрєва та ін.]. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 104 с.
11.  Створення та соціальний супровід прийомих сімей і дитячих будинків сімейного типу: Навч.-метод. комплекс / [за заг. ред. Г.М.Лактіонової, Ж.В.Петрочко]. – К.: Науковий світ, 2006. – 270 с.
12.  Теорії і методики соціальної роботи. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / [за ред. Т.В.Семигіної, І.І.Миговича]. – К.: Академвидав, 2005. – 328 с.
13.  Технології роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних служб для молоді : Методичний посібник / [С. В. Толстоухова, О.О. Яременко, О. В. Вакуленко та ін.]. – К.: ДЦССМ, Державний ін.-т проблем сім’ї та молоді, 2003. – 88 с.
14.  Технологиисоциальнойработи: Учебник / [подобщей ред. Е. И. Холостовой]. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 400 с.
15.  Харченко С.Я., Краснова Н.П., Харченко Л.П. Соціально-педагогічні технології: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 552 с.

 

Мова викладання: українська

 

Методика наукових досліджень

 

Опис (анотація):розвивати у студентів дослідницько-наукові вміння майбутніх спеціалістів, формування у майбутніх соціальних працівників системи знань, умінь та навичок, необхідних для забезпечення виконання завдань організації навчально-виховного процесу на дослідницькій основі в системі вищого навчального закладу.

Тип: цикл загальної  підготовки(нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредитиECTS: всього 90 год, з них: денна форма навчання – 30 год аудиторних: 16 год лекційних, 14 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С., кандидат педагогічних наук, асистент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Опалюк Т.Л.

Мета курсу: підготовка студентів до організації та проведення самостійного наукового дослідження з соціальних проблем.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:: ознайомлення з актуальними проблемами соціальної, наукової діяльності; теоретико-методологічними засадами наукових досліджень; методами та процедурами проведення наукових досліджень;

практичні:оволодіння принципами та методами наукового дослідження; ведення спостереження; організація опитування різних груп клієнтів; аналіз та узагальнення отриманих даних; розробка та реалізація рекомендацій.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: загальні характеристики наукового дослідження; процедуру наукового дослідження; методи соціального дослідження; оформлення результатів наукового дослідження;

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:обирати проблему наукового дослідження; визначати категоріальний апарат наукового дослідження;мету і завдання дослідження; працювати з першоджерелами, застосовуючи теоретичні методи дослідження; організовувати процедуру наукового дослідження;добирати оптимальні дослідницькі методики;визначати логіку дослідження;оформляти результати дослідження.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Залік
Змістовиймодуль 1

(50балів)

Змістовий модуль 2

(50балів)

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР
25

балів

25

балів

25

балів

25

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Борисова Ю. В. Методологія та методи соціальних досліджень : навч. посіб. / Борисова Ю. В. – К. : ДЦССМ, 2003. – 216 с.
  2. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – 2-е изд. – СПб. : Питер Ком, 2006. – 528 с.
  3. Волков Ю. Г. Диссертация: Подготовка, защита, оформлени : практ. пособ. / Волков Ю. Г. – изд. 2-е, испр. и доп. – М. : Инфо-М, 2008. – 176 с.
  4. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям //Семен Устинович Гончаренко. – Київ-Вінниця : Планер, 2010. – 308 с.
  5. Городяненко В. Г. Социологический практикум : учеб. метод. посіб. / Городяненко В. Г. – К. : Изд. центр «Академия», 2007. – 160 с.
  6. Науковий супровід, моніторинг та оцінка ефективності соціальних проектів / О. О. Яременко, О. Р. Артюх, О. М. Балакірєва та ін. – К. : ДЦССМ, 2009. – 132 с.
  7. Основи педагогічних досліджень : навч.-метод. посіб. / Рудницька О. П., Болгарський А. Г., Свистєльнікова Т. Ю. – К., 2008. – 145 с.
  8. Пономаренко Л. А. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня : методичні поради / Пономаренко Л. А. — К. : Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2010. – 80 с.
  9. Сисоєва С. О. Педагогічний експеримент у наукових дослідженнях неперервної професійної освіти : навч-метод. посіб. / С. О.Сисоєва, Т. Є. Кристопчук. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 460 с.
  10. Ядов В. А. Социологическоеисследование: методология, программа, методы / Ядов В. А. – Самара : СУ, 2009. – 328 с.

 

Мова викладання: українська

 

Діагностика у сфері соціального забезпечення

 

Опис (анотація):технологія діагностики у сфері соціального забезпечення як одна з провідних технологій соціальної роботи. Обумовленість застосування даної технології випливає з особливостей функціонування системи соціальної роботи, специфіки діяльності фахівців, характеристик об’єкта соціальної роботи. В першу чергу необхідність застосування технології діагностики у сфері соціального забезпечення пов’язана зі специфікою завдань, що постають перед фахівцями установ соціальної роботи, які характеризуються складною формалізацією та проблемністю здійснення кількісного аналізу.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 4,5 кредитівECTS: всього 135 год, з них: денна форма навчання – 54 год аудиторних: 24 год лекційних, 30 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: теоретичне та науково-прикладне обґрунтування засад формування діагностики у сфері соціального забезпечення; навчити студентів використовувати методи прикладної соціології для встановлення соціального діагнозу.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:: ознайомлення з метою та завданнями діагностики у сфері соціального забезпечення; визначення прикладного значення діагностики у сфері соціального забезпечення;

практичні:опанування організаційно-методичних основ проведення діагностики; ознайомлення із методами діагностики у сфері соціального забезпечення та відпрацювання навичок проведення діагностики.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: основи методології діагностики у сфері соціального забезпечення; моделі, методи збору та обробки соціальної інформації; сутність та оптимально використовуватидіагностичний інстрементарій для визначення потреб особистості у сфері соціального забезпечення;етико-професійні принципи збору соціальної інформаціїз основних етапів діагностики соціального розвитку регіону.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:застосовувати методи збору та обробки соціальної інформації;створювати банк даних і здійснювати його обробку;здійснювати аналіз, узагальнення, висновки та рекомендації;здійснювати соціальний моніторинг;втілювати методику діагностики регіонального соціального розвитку;діагностувати потреби особистості у сфері соціального забезпечення.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Залік
Змістовиймодуль 1

(50балів)

Змістовий модуль 2

(50балів)

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР
25

балів

25

балів

25

балів

25

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Білоконенко Г. В. Економічна діагностика : конспект лекцій для студ. спец. 8.050107 усіх форм навчання / Г. В. Білоконенко. – Х. : Вид-во ХНЕУ, 2006. – 136 с.
  2. Діагностика соціального розвитку регіону : наук. розробка / авт. кол. : З. В. Балабаєва, С. В. Овчаренко, І. Л. Росколотько та ін. – К. : НАДУ, 2010. – 40 с.
  3. Марков О. С. Регіональний моніторинг як механізм реалізації державної регіональної політики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 “Механізми державного управління” / О. С. Марков. – Одеса, 2009. – 20 с.
  4. Методыприкладныхсоциальныхисследований : уч.  пособие / Автор. кол. : П. В. Романов,  Е. Р. Ярская-Смирнова. – М. : ООО «Вариант», ЦСПГИ,  ООО «НортМедиа», 2008. – 215 с.
  5. Ніколіна І. І. Діагностика соціального розвитку регіону як складова механізму державного управління : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. / Ніколіна І. І. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2010. – 20 с.
  6. Оцінка потреб дитини та її сім’ї: від теорії до практики : навч. посіб. / Звєрєва І. Д., Кияниця З. П., Кузьмінський В. О., Петрочко Ж. В. – К. : «Кожній дитині», 2010. – Част.1. – 224 с.
  7. Пилипенко О. І. Навчальна програма дисципліни “Соціальна діагностика та консультування”(для бакалаврів, спеціалістів). – К.: МАУП, 2005. – 20 с.
  8. Соціальна робота (теорія і практика) / Автор. кол. : М. П. Лукашевич, Т. В. Семигіна. – К. : Каравела, 2009. – 368 с.

 

Мова викладання: українська

 

Громадський та приватний сектор в соціальній допомозі

 

Опис (анотація):дає студентам теоретичні знання та практичні вміння з розрахунку страхових виплат та надання соціальних послуг, управління рухом грошових коштів у системі страхових фондів і здійснення фінансового контролю за їх цільовим використанням.

Тип: цикл професійно-орієнтованої (професійної та практичної)  підготовки(варіативна).

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредитиECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання – 40 год аудиторних: 16 год лекційних, 24 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Гевчук Н.С.

Мета курсу: надання знань щодо особливостей діяльності громадського і приватного сектору, які сприяють вирішенню завдань соціальної допомоги, впливають на  формування соціальної політики держави і розв’язання соціальних проблем населення.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:розкрити суть та значення діяльності недержавних громадських організацій, ознайомити з їх основними видами та джерелами фінансування; ознайомити з основними благодійними фондами, що мають представництва в Україні; дати уявлення про основні передумови становлення громадського і приватного сектору в Україні; розкрити значення благодійництва та меценатства у соціальній сфері;

практичні:сформувати уявлення про соціальні проекти як основу діяльності громадських організацій; розкрити особливості організації соціальної допомоги у сільській громаді; сформувати у студентів активну громадську позицію та бажання приймати участь у діяльності недержавних громадських організацій.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: структуру, принципи та передумови становлення громадського і приватного сектора; технології взаємодії соціальної допомоги з недержавними організаціями; основні напрями соціальної допомоги, які впроваджують недержавні організації; специфіку менеджменту у НДО, показники їх життєздатності та джерела фінансування;зміст діяльності НДО у сільській громаді;особливості складання соціальних проектів та їх впровадження у практику;специфіку волонтерської діяльності як соціального ресурсу в Україні;нормативні документи, що стосуються діяльності громадського і приватного сектора в Україні.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:аналізувати діяльність НДО соціального спрямування за зазначеними критеріями;використовувати можливості громадського і приватного сектора як потенційного ресурсу у вирішенні соціальних проблем;налагоджувати партнерські стосунки з недержавними організаціями за умови соціального діалогу і посередництва;планувати професійну діяльність у взаємодії з громадським і приватним сектором;організовувати НДО на основі існуючих соціальних проблем у суспільстві з метою оптимізації їх вирішення;втілювати у практику соціальні проекти на основі діяльності відповідної НДО; займати активну громадянську позицію, виконувати обов’язки  волонтера;впроваджувати у практику інноваційні технології діяльності громадського і приватного сектору в Україні.

Методи викладання дисципліни: Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

  • словесні: лекція із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій (PowerPoint– Презентація), пояснення, розповідь, бесіда;
  • наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація;
  • практичні: вправи, кейси, проблемні ситуації, мозковий штурм, ділова гра,навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподілбалів, щоприсвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Залік
Змістовиймодуль 1

(50балів)

Змістовий модуль 2

(50балів)

 

 

100

ПК МКР

 

 

ПК МКР
25

балів

25

балів

25

балів

25

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Абетка децентралізації об’єднання громадян. Практичний посібник / Т. П. Василик. – Шепетівка, 2016. – 283 с.
  2. Вакуленко О. В. Комарова Н. М., Романова Н. Ф. Залучення місцевих громад до вирішення проблем дітей, сімей та молоді, які опинилися у складних життєвих обставинах / О. В. Вакуленко, Н. М. Комарова, Н. Ф. Романова. – К. : Держсоцслужба, 2010. – 108 с.
  3. Зелена книга української благодійності 2014. – Київ, 2015. – 46 с.
  4. Збірник проектів нормативних актів об’єднаних громад / А. Ткачук, О. Сергієнко, О. Врублевський, Н. Наталенко. – Київ: ІКЦ Легальний статус, 2016. – 143 с.
  5. Методичний посібник для розробників проектів інфраструктурного розвитку об’єднаних територіальних громад. – К.: Міністерство регіонального розвитку, 2016. – 60 с.
  6. Пріданнікова О. М. Недержавний сектор соціальної сфери : навчально-методичний посібник / О. М. Пріданнікова. – Кам՚янець-Подільський: ТОВ «Друк-Сервіс», 2014. – 76 с.
  7. Соціальна робота в Україні: перші кроки / В. Польавець. – К.: Видавничий дім «КМ Асаdemia», 2000. – 236 с.
  8. Ткачук А. Ф. Законодавство для третього сектору : необхідність та перспектива змін / А. Ф. Ткачук. – К. : Інститут громадянського суспільства, 2006. – 32 с.
  9. Ткачук І. Я. Фінансове забезпечення діяльності громадських організацій України: дис. канд. економ. наук : 08.00.08 / Ірина Ярославівна Ткачук. – Чернівці, 2015. – 285 с.
  10. Харченко Ю. Роль територіальних громад у реалізації державної політики / Ю. Харченко // Держава та суспільство. – С. 165-169.

 

Мова викладання: українська

 

Конституційно-правові основи місцевого самоврядування

Опис (анотація): У зв’язку з передачею повноважень на місця, посиленням організаційної та фінансової самостійності територіальних актуальною стає проблема долучення їх членів до активної участі у формуванні та здійсненні місцевого самоврядування. Курс знайомить з поняттям місцевого самоврядування, його природою, історією, принципами формування та функціонування. Значна увага приділена вітчизняному законодавству щодо формування органів місцевої влади її повноважень і можливостей щодо вирішення регіональних проблем, у тому числі і соціального характеру.

Тип: цикл професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год. з них: денна форма навчання –  40 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 20 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат історичних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: розкрити нормативно-правові основи місцевого самоврядування та розкрити його функції, порядок організації та можливості для реалізації соціальної політики на регіональному рівні.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: сформувати усвідомлене уявлення про історію та  про основні засади функціонування місцевого самоврядування, об’єм та характер його повноважень, можливостей вирішення соціальних проблем регіону;

практичні: сформувати вміння та навики роботи з нормативно-правовими документами у сфері місцевого самоврядування, практичної участі у виборчому процесі та активної участі у життя територіальної громади та вирішенню її соціальних проблем.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: природу, історію розвитку місцевого самоврядування в Україні і світі, міжнародно-правові та вітчизняні стандарти його організації, особливості організації та діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування в Україні.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: аналізувати і порівнювати зарубіжні моделі місцевого самоврядування; визначати актуальні питання реалізації вітчизняного місцевого самоврядування; проектування організації соціальних служб територіальних громад.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії, моделювання ситуацій тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (100 балів)

 

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

50 балів 50 балів

 

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Закон України Про місцеве самоврядування. Електронний ресурс. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр
  2. Закон України Про статус депутатів місцевих рад. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/93-15
  3. Закон України Про місцеві вибори. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/595-19
  4. Батанов О.В. Муніципальна влада в Україні: проблеми теорії та практики: Монографія / Відп. ред. М.О. Баймуратов.– К., 2010.– 656 с.
  5. Батанов О.В. Муніципальне право України: Підручник / Відп. ред. М.О.Баймуратов.– Х., 2008.– 528 с.
  6. Камінська Н. В. Місцеве самоврядування: теоретико-історичний і порівняльно-правовий аналіз: навч. посіб. – К.: КНТ, 2010. – 232 с.
  7. Компетенція місцевих органів виконавчої влади, регіональних і міських органів місцевого самоврядування у сфері господарювання / За заг.ред.В.К.Мамутова.– К.,2010.– 320 с.
  8. Лазор О. Д., Лазор О. Я., Чемерис А.О. Територіальна організація влади в Україні: Навч. посібник. – К.: Дакор, 2007. – 576 с.
  9. Прієшкіна О.В. Місцеве самоврядування в Україні: правове регулювання безпосередньої демократії: Навч. посіб.– К., 2004.– 336 с.

 

Мова викладання: українська

 

Актуальні проблеми соціальної політики

Опис (анотація): дисципліна передбачає засвоєння основних проблем соціальної політики у світовому та всеукраїнському масштабах. Розкривається еволюція світового досвіду соціальної політики, характеризуються сучасні її моделі, визначається вплив глобалізації на формування соціальної політики та загальні тенденції розвитку соціальної політики європейських держав. Здійснюється аналіз соціальної політики в Україні, ризики та виклики соціальної сфери, найважливіші проблеми соціальної сфери України та загальна характеристика основних напрямків реформування соціальної політики в Україні на сучасному етапі.

Тип: цикл загальної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год. з них: денна форма навчання –  40 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 20 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат історичних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: ознайомлення з процесом становлення соціальної політики, з актуальними проблемами соціальної політики у світі та Україні, визначення основних проблем соціальної політики у світі, Європі, Україні та визначення головних шляхів вирішення соціальних проблем.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: сформувати усвідомлене уявлення про загальні засади соціальної політики та її актуальні проблеми в світі та Україні; визначити сучасні підходи до соціальної політики в європейських країнах, розкрити проблеми і досягнення європейської соціальної моделі; виявити проблеми соціальної політики в Україні, ризики та виклики соціальної сфери та загальні характеристики основних напрямків реформування соціальної політики в Україні на сучасному етапі.

практичні: вміти визначати основні соціальні ризики та проблеми соціального характеру у світі, Європі, Україні; аналізувати звітні і статистичні матеріали соціального характеру в Україні, вміти визначати пріоритетні напрямки розв’язання соціальних проблем.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: основні напрями соціальної політики в державі; актуальні проблеми вирішення соціальних питань у Європі та Україні; механізмами форми і методи реалізації завдань гуманітарної та соціальної політики; основні шляхи вирішення проблем соціальної політики в Україні.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: виділяти соціальні проблеми глобального масштабу; аналізувати соціальні процеси в умовах трансформації в Україні та основні проблеми соціальної сфери; аналізувати статистичні показники соціального розвитку, орієнтуватися в основних напрямах соціальної політики в державі; визначати пріоритетні напрями соціальної політики в Україні, використовуючи елементи системи захисту населення, з метою формування соціального забезпечення; користуватись нормативно-правовою базою соціальної допомоги; будувати свою діяльність на основі змінюваних нормативних документів у сфері соціальної допомоги

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль та кількість вагових балів Іспит Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2    
Поточний контроль МКР Поточний контроль МКР    
10 15 20 15 440 1100

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Актуальні проблеми соціальної політики України: навч. посібн. / А. О. Ярошенко, Н. Б. Отрешко та ін..; за ред. А. О. Ярошенко. – К. НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – 222 с.
  2. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/2684/
  3. Кривоконь Н. І. Проблеми соціальної роботи та соціальної політики в Україні. Навчальний посібник / Н. І. Кривоконь. – Чернігів : Чернігівський державний технологічний університет, 2012. – 320 с.
  4. Макарова О.В. Соціальна політика в Україні: Монографія / О.В. Макарова; Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. — К., 2015. — 244 с
  5. Сербалюк Ю. В. Актуальні проблеми соціальної політики. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни. – Кам’янець-Подільський : Медоброри-2006, 2015. – 62 с.

 

Мова викладання: українська

 

Захист прав людини: міжнародні стандарти і практика

Опис (анотація): дисципліна передбачає засвоєння соціально-культурних та світоглядих передумов формування ідеї прав людини та громадянина; розкриття розвитку та становлення світової нормативно-правової бази та міжнародного механізму захисту прав людини; визначення правового статусу людини та громадянина та його принциип; розкриття правового статусу та захисту окремих категорій населення та механізми реалізації, гарантії та захист прав та свобод людини та громадянина в Україні.

Тип: цикл професійної підготовки.

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год. з них: денна форма навчання –  40 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 20 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат історичних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки та соціальної роботи Сербалюк Ю. В.

Мета курсу: ознайомлення з історією соціально-правового статусу людини в різні історичні епохи, з головними принципи сучасного соціально-правового захисту людини, з міжнародними та вітчизняними механізмами захисту її прав і собод.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: сформувати усвідомлене уявлення про історичні аспекти становлення системи захисту прав людини, знання стосовно захисту прав людини у ХХІ ст., враховуючи світовий досвід і вітчизняну практику;

практичні: вміти визначати основні механізми захисту прав людини на міжнародні арені та у вітчизняному правовому колі; вміти користуватись існуючими механізмами захисту прав людини, надавати соціальну-правову підтримку клієнтам соціального захисту.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: : основні етапи становлення ідей соціально-правового статусу особистості;  правовий статус людини у до громадянську і громадянську добу; сучасну міжнародну та вітчизняну нормативно-правову базу захисту прав людини; міжнародні та вітчизняні механізми захисту прав людини.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: визначати можливі механізми захисту прав людини; виявляти закономірності та етапи становлення соціального статусу людини; визначати шляхи соціального захисту у кожному конкретному випадку.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що при своюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (60 балів)  

 

40

100
Поточний контроль МКР
30 30

 

Форма підсумкового контролю: екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна

  1. Герасимчук М. В. Еволюція норм міжнародного гуманітарного права щодо захисту цивільного населення. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/34096.
  2. Головін А.С. Захист прав і свобод людини і громадянина при здійсненні правосуддя в рішеннях Конституційного Суду України.– К. : “Логос” 2011, 2011.– 306 с.
  3. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в України: Навч.посіб – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
  4. Мартинюк Р. С. Теорія прав людини. Навчальний посібник. – Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2009. – 218 с.
  5. Мушак Н.Б. Міжнародно-правові засади захисту та забезпечення прав людини в європейських міжнародних організаціях: Монографія / Під. ред. В.І. Муравйова.– К. : Ліра-К, 2013. – 192 с.
  6. Пустовіт Ж.М. Актуальні проблеми прав і свобод людини і громадянина в Україні : Навч. посіб.– К. :КНТ,, 2009. – 232 с.
  7. ООН та охорона прав людини. – Режим доступу: http://o-pravovedenii.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=246:oon-ta-oxorona-prav-lyudini&catid=33&Itemid=7.

 

Мова викладання: українська

 

Інноваційні технології в соціальній сфері

 

Опис (анотація): курс передбачає формування у студентів базових  знань та навичок з теоретичними основами інноваційних соціальних технологій і технологій соціальної роботи, загальними технологіями та міждисциплінарними технологіями і методиками, що  використовуються в соціальної роботі, їх основними принципами, типологією, теоретичними основами розробки;  а також розглянути конкретні технології соціальної роботи з різними категоріями соціальних клієнтів, практичний досвідом застосування технологізації у соціальній роботі на прикладах конкретних соціальних груп в різних сферах життя.

Тип: цикл  дисциплін професійної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год, з них: денна форма навчання –  50 год аудиторних: 26 год лекційних, 24 год практичних занять,  0 год. лабораторних занять.

Викладацький склад:  кандидат педагогічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Опалюк О.М.

Мета курсу: оволодіння студентами базових основою сучасних інноваційних соціальних технологій і технологій соціальної роботи, загальними технологіями та міждисциплінарними технологіями і методиками, що  використовуються в соціальної роботі, їх основними принципами, типологією, теоретичними основами розробки;  а також розглянути конкретні технології соціальної роботи з різними категоріями соціальних клієнтів, практичний досвідом застосування технологізації у соціальній роботі на прикладах конкретних соціальних груп в різних сферах життя.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: поглибити професійні знання студентів  з сутністю інноваційного технологічного підходу у пізнанні сучасної соціальної дійсності й діяльності, причини технологізації соціальної діяльності, теоретичну модель соціальної технології та етапи технологізації соціальних процесів;   визначити зміст поняття „технологізація соціальної роботи”, функції технологій соціальної роботи та моделі практики соціальної роботи;  надати базові знання, щодо загальних технологій соціальної роботи: соціальну діагностику, соціальну експертизу, соціальне передбачення і соціальне проектування, технології соціальної профілактики та адаптації, соціальної реабілітації та терапії, методу групової роботи, комунікативні технології;

 

практичні: формування навичок розробляти та аналізувати  міждисциплінарні інноваційні технології і методики, які   використовуються в соціальній роботі: організаційно-управлінські технології, соціологічні технології, соціально-педагогічні та психологічні методи в соціальній роботі; вміти проаналізувати основні технології та методики соціальної роботи з конкретними соціальними групами та в різних сферах життя.

 

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати:  сутність інноваційного технологічного підходу у пізнанні сучасної соціальної дійсності й діяльності, причини технологізації соціальної діяльності теоретичну модель соціальної технології та етапи технологізації соціальних процесів; зміст поняття „інноваційна технологізація соціальної роботи”, функції інноваційних технологій соціальної роботи та моделі практики соціальної роботи;теоретичні основи діагностики й аналізу соціальної напруженості; специфіку і теоретичні основи розробки загальних інноваційних технологій соціальної роботи, міждисциплінарних технології та методик, які використовуються в соціальній роботі; основні інноваційні технології та методики соціальної роботи, практичний досвід застосування соціальних технологій в роботі з конкретними соціальними групами та в різних сферах життя; інновації, методологію інновацій та інноваційну діяльність; інновації в соціальній сфері;інноваційний потенціал особистості; особливості інноваційного процесу в соціальній службі; принципи вимірювання і показники ефективності інноваційної діяльності.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти:  реалізувати на практиці набуті теоретичні знання з „Інноваційних технологізацій соціальної роботи” (самостійно або з залученням необхідних фахівців); аналізувати ситуацію та обґрунтовувати необхідність застосування тієї або іншої інноваційної соціальної технології в практиці соціальної роботи; застосовувати на практиці загальні інноваційні технологій соціальної роботи; застосовувати на практиці міждисциплінарні інноваційні технології і методики в соціальній роботі;  визначати комплексне застосування загальних і міждисциплінарних інноваційних технологій соціальної роботи в конкретних ситуаціях соціальної роботи з різними категоріями клієнтів; розробляти рекомендації щодо вдосконалення змісту інноваційних технологій та поліпшення використання технологій в практиці соціальної роботи з конкретними групами клієнтів. системно уявляти розвиток соціальних інновацій; володіти навичками опису інновацій та інноваційного процесу; долати перешкоди новим ідеям та новій практиці у соціальній роботі; організовувати інноваційний процес співробітників соціальної служби.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, виконання різноманітних методик, конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Поточний і модульний контроль (60 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (60 балів)

 

 

60

Поточний контроль МКР Самостійна робота
20 балів 30 балів 10 балів

Форма підсумкового контролю:екзамен.

 

Перелік основної літератури:

Основна література

1.Тексти лекцій з курсу «Соціальні технології» (для студентів 3 курсу денної

форми навчання напряму 0502 (6.030601) – “Менеджмент” спеціальності

6.050200 – “Менеджмент організацій” / Укл.: Віноградська О.М., Бєлова Л.О. –Харків: ХНАМГ, 2009. – 135 с. .

2.Чернявська О.В. Технології соціальної роботи: Навчальний посібник для  викладачів та студентів. – Харків, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 149 с.

Мова викладання: українська

 

Економіка праці у соціальному забезпеченні

 Опис (анотація):Економіка праці у соціальному забезпеченні – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності. Навчальна дисципліна передбачає формування у студентів розуміння економічних і соціальних процесів, явищ і тенденцій у соціально-трудовій сфері: праці як сфери життя людини та провідного чинника економічної діяльності, механізму регулювання соціально-трудових відносин, трудового потенціалу та його використання; формування здатності студентів використовувати здобуті знання в конкретних процесах управління працею та соціально-трудовими відносинами, забезпечення їх високої ефективності на всіх рівнях.

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр) (магістратура).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год.,  з них: денна форма навчання – 50 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 26 год. практичних занять.

Викладацький склад: доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємств Ящишина І.В.; кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

Мета курсу: оволодіннястудентамиосновамитеоретичних знань і практичних навичок щодо ефективного управління працею та регулювання соціально-трудових відносин на різних рівнях системи соціального забезпечення. Вивчення даного курсу надає можливість студентам сформувати відповідальне ставлення до власного трудового потенціалу, уміння нарощувати й ефективно використовувати свій людський капітал, забезпечувати власну конкурентоспроможність на ринку праці установ та організацій системи соціального захисту, усвідомлено досягатиреалізації своїх інтересів у соціально-трудових відносинах.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні:знати основні категорії, поняття, механізми  ефективного управління працею та соціально-трудовими відносинами в Україні на всіх рівнях соціального забезпечення;

практичні: сформувати у студентів практичних навичокита вміннящодо застосування методів і механізмів управління працею та регулювання відносин у соціально-трудовій сфері.

 

Результати навчання:За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні знатисоціальні, економічні й організаційні інструменти використання ресурсів праці, оптимізації процесу та результатів праці, формування й регулювання взаємодії у соціально-трудовій сфері.

За підсумками вивчення дисципліни студентимають умітивиявляти актуальність проблем економіки праці у соціальному забезпеченні та за допомогою соціальних, економічних й організаційних інструментів використання ресурсів праці знаходити способи їх наукового розв’язання.

 Методи викладання дисципліни: пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, опрацювання методичної літератури, нормативних документів, наукових статей,  дискусії, моделювання практичної ситуації в аудиторії.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, модульні контрольні роботи та зрізи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

 

Змістовий модуль 1

(45балів)

Змістовий модуль 2

(55 балів)

 

Залік

 

 

Поточний контроль Самостійна робота МКР

 

Поточний контроль Самостійна

Робота

МКР

 

15

балів

5

Балів

25

Балів

25

Балів

5

Балів

25

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Данюк В. М. Організація праці менеджера: навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2006. — 276 с.
  2. Герасименко О.О. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2009. — 413 [1] с.
  3. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / [А.М.Колот, О.А.Грішнова, О.О.Герасименко та ін.]; за наук. ред. д-ра екон.наук, проф. А.М.Колота. — К.: КНЕУ, 2009. — 711с.
  4. Одегов Ю.Г.,  Руденко  Г.Г.,  Бабынина  Л.С.  Экономика  труда:

Учебник. В 2 т. — М.: Издательство «Флыфа-Пресс», 2007. — Т. 2. —

924 с.

  1. Петюх В.М., Базилюк Б.Г., Герасименко О.О. Управління персоналом.

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2007. — 320 с.

  1. Управління персоналом: підручник / [В.М.Данюк, А.М.Колот, Г.С.Суков та ін.]; за заг. та наук. ред. к.е.н., проф. В.М.Данюка. – Вид. 2-ге, зі змінами. – К.: КНЕУ; Краматорськ: НКМЗ, 2014.- 666, с.
  2. Цимбалюк С. О. Технології управління персоналом: навч. посібник/ С.О. Цимбалюк. – К.: КНЕУ, 2009. – 399 с. Белкин В. Н., Белкина Н. А. Экономическаятеория труда / РАН, УрО, Ин-т экономики. — М.: Экономика, 2007. — 352 с.

 

Мова викладання: українська.

 

 

Управління людськими ресурсами в соціальній сфері

 

 Опис (анотація): Управління людськими ресурсами в соціальній сфері  дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності. Навчальна дисципліна передбачає формування у студентів розуміння особливостей управління людськими ресурсами в соціальній сфері: закономірностей, принципів і методів залучення,  розвитку і використання людських ресурсів для досягнення цілей організацій системи соціального захисту та формування здатності студентів до організаціїї та управління процесами в соціальному забезпеченні, застосовувати знання в галузі трудових ресурсів та ринку праці.

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки (нормативна)

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр) (магістратура).

Кількість кредитів: 4кредити ECTS: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 18  год. лекційних, 22 год. практичних занять.

Викладацький склад: доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємств Ящишина І.В.;  кандидат економічних наук, старший викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Данилюк О.І.

Мета курсу:є оволодіння  студентами  системою теоретичних і прикладних знань у галузі управління людськими ресурсами організацій, що функціонують у системі соціального захисту населення України та соціальній сфері. Вивчення даного курсу надає можливість сформувати у студентів  комплекс компетенцій, достатніх для початку роботи за фахом на первинних посадах під керівництвом досвідчених професіоналів чи керівників. Теоретичні знання та практичні вміння, засвоєні в процесі вивчення  дисципліни «Управління людськими ресурсами у соціальній сфері» сприяють формуванню у студентів професійно важливих якостей майбутнього фахівця з соціальної допомоги.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знатиосновні закономірності, принципи і методи залучення, розвитку і використання людських ресурсів для досягнення цілей організації соціальної сфери;

практичні:сформувати  у      студентів    первинні    практичні   навички      застосування закономірностей, принципів, методів залучення, розвитку і використання людських ресурсів для досягнення цілей організації соціальної сфери; виявлення готовності до взаємодії з колегами по роботі, прийняття управлінських рішень в організації роботи виконавців, уміння ефективно працювати як індивідуально, так і у складі міждисциплінарної команди фахівців.Результати навчання:За підсумками вивчення дисципліни студенти повинні знати закономірності, принципи, методи залучення, розвитку і використання людських ресурсів для досягнення цілей організацій соціальної сфери.

За підсумками вивчення дисципліни студенти повинніумітианалізувати розвиток людських ресурсів, організовувати відбір персоналу у конкретних умовах,  проводити методи оцінки ефективності  та результативності управління персоналом; уміти обґрунтовувати методичні принципи управління персоналом, застосовувати сучасні методи планування потреби в персоналі; організовувати набір і відбір персоналу; оцінювати працівників та результати їхньої праці,ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в управлінні персоналом..

 Методи викладання дисципліни: пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання практичних завдань, опрацювання методичної літератури, нормативних документів, наукових статей,  дискусії, моделювання практичної ситуації в аудиторії (ділові ігри).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, письмове тестування, модульні контрольні роботи та зрізи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання

 

Змістовий модуль 1

(25балів)

Змістовий модуль 2

(35 балів)

 

Іспит

 

 

 

40

Поточний контроль Самостійна робота МКР

 

Поточний контроль Самостійна

робота

МКР

 

10

балів

5

балів

10

балів

15

балів

5

балів

15

балів

 

 

 

Форма підсумкового контролю: іспит

 

Перелік основної літератури:

 

  1. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Управління персоналом. Підручник. – К.: центр учбової літератури, 2011. – 468 с.
  2. Кибанов И.А. Мотивация и стимулирование трудовой деятельности: учебник/ И.А. Кибанов, И.А. Баткаева, Е.А. Митрофанова, М.В. Ловчева; под ред. А.Я. Кибанова. – М.: Инфа-М, 2011. – 528 с.
  3. Колот А.М. Мотивація персоналу: підручник / А.М.Колот, С.О. Цимбалюк. – К.:КНЕУ, 2011. – 397с.
  4. Петрова И.Л. Стратегічне управління людськими ресурсами. Навч. посіб. К.: КНЕУ, 2013. – 466 с.
  5. Управління персоналом: підручник / [В.М.Данюк, А.М.Колот, Г.С.Суков та ін.]; за заг. та наук. ред. к.е.н., проф. В.М.Данюка. – Вид. 2-ге, зі змінами. – К.: КНЕУ; Краматорськ: НКМЗ, 2014.- 666, [6]с.
  6. Цимбалюк С. О. Технології управління персоналом: навч. посібник/ С.О. Цимбалюк. – К.: КНЕУ, 2009. – 399 с.
  7. Персонал: управління на засадах самоорганізації: навч. посіб. / Г.О. Нестеренко. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – 350 с.
  8. Механізм мотивації управлінського персоналу: [монографія]/
    М.С. Дороніна [та ін.] ; Харк. нац. екон. ун-т. – Х.: [б. в.], 2010. – 240 с.
  9. Теорія і практика професійної орієнтації: навч. посіб. / Міжрегіон. акад. упр. Персоналом (МАУП); уклад.:Н.Г.Швець, Т.Д. Третьякова. – К.: Персонал, 2010. – 272 с.
  10. Управління персоналом: теоретичні аспекти та практичні здобутки:[монографія] / С.Е. Сардак, О.О. Третьяк. – Д. : Інновація, 2009. – 157 с.
  11. Управління персоналом підприємства: концептуальне визначення та механізми розвитку: [монографія] / О.О. Хандій. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – 240 с.

 

Мова викладання: українська.

 

Актуальні проблеми соціальної допомоги

Опис (анотація):  дисципліна полягає в ознайомленні студентів із теоретичною базою, основами професійної діяльності соціальних працівників, процесом взаємодії з клієнтом, основними поняттями спеціальності «соціальне забезпечення» та її теоретичними засадами, формуванні гуманістично-орієнтованого професійного світогляду майбутнього фахівця із соціальної сфери.

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр),  2 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год., з них  60 год. аудиторних: 30 год. лекційних, 30 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Л.П.

Мета курсу: розкриття теоретико-практичних аспектів актуальних проблем соціальної допомоги та обґрунтування змісту провідних на­прямів професійної діяльності фахівців соціальної сфери.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати актуальні проблеми у системі надання соціальної допомоги; мету, завдання, напрями, рівні та принципи здійснення  соціальної допомоги;

ознайомлення студентів із основними проблемами теорії і практики соціальної роботи, формування готовності до вирішення актуальних проблем соціальної допомоги різним категоріям населення;

практичні: сформувати вміння застосовувати інноваційні технології у системі надання соціальної допомоги; розвивати навики застосування відповідних форм, методів та прийомів діяльності у соціальній сфері.

  • Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати:
  • актуальні проблеми теорії і практики соціальної допомги;
  • теоретико-праксеологічні засади соціальної допомоги;
  • проблеми професійного становлення фахівців соціальної сфери;
  • особливості соціального захисту та соціального забезпечення громадян на сучасному етапі розвитку суспільства;
  • особливості підходів до вирішення в Україні наступних проблем: бідності, людей похилого віку,соціального захисту людей з функціональними обмеженнями. учасників бойових дій, соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб.

вміти:

  • визначати мету, принципи, категорії, зміст і засоби соціальноїдопомоги в різних умовах різним категоріям населення,
  • диференціювати зміст діяльності відповідно до різних об’єктів; суб’єктів та напрямів соціальної допомоги;
  • добирати адекватні форми та методи в процесі здійснення професійної соціальної діяльності;
  • розробляти новий зміст інформаційних технологій у відкритому суспільстві соціальної роботи та соціальної допомоги.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, спостереження та аналіз соціальних явищ, конспектування, підготовка виступів та їх обговорення, опрацювання літератури, рольові ігри, дискусії, моделювання навчальних ситуацій тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних проблемних завдань, захист рефератів та програм соціальної реабілітації, написання самостійних і модульних контрольних робіт.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (30балів) Змістовий модуль 2 (30 балів)  

 

40

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота

 

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота

 

10 балів 15 балів 5 балів 10 балів 15 балів 5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен

Перелік основної літератури:

  1. Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. — К.: УДСССМ, 2001. — 334 с.
  2. Кривоконь Н.І. Проблеми соціальної роботи та соціальної політики в Україні [Текст:] навчальний посібник / Н.І. Кривоконь: .- Чернігів: Чернігівський державний технологічний університет, 2012.- 320 с.
  3. Лукашевич М.П., Семигіна Т.В. Соціальна робота (теорія і практика): Підручник. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.
  4. Соціальна робота в Україні: навч. посібник / І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, С. Я. Марченко та ін.; за заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.
  5. Соціальна робота: технологічний аспект: навчальний посібник / за ред. проф. А. Й. Капської. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 352с.

6.Теорії і методи соціальної роботи. [За ред. Т.В.Семигіної, І.І.Миговича]. – К.: Академвидав, 2005. – 328 с.

Мова викладання: українська

 

Робота з різними категоріями населення

Опис (анотація):  Дисципліна полягає у вивченні роботи з різними категоріями населення, принципами та критеріями вибору ефективних методів втручання в роботі з ними. Розглядаються чинники, які  зумовлюють появу та специфічні  проблеми різних категорій населення, визначається пріоритетність завдань, з якими має працювати працівник соціальної сфери

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр),  2 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 6 кредитів ECTS: всього 180 год., з них  72 год. аудиторних: 32 год. лекційних, 40 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри  соціальної педагогіки і соціальної роботи Мельник Л.П.

Мета курсу: обґрунтування особливостей соціальної допомоги  різним суб’єктам соціальної роботи фахівцями соціальної сфери в різних соціальних інституціях.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: поглиблення знань студентів з теоретичних засад роботи з різними категоріями населення, ознайомлення студентів із основними стратегіями соціальної роботи з клієнтами у кризові періоди їх життя; розкриття науково-методичних основ  оцінки потреб дитини та її сім’ї; організація роботи з різними категоріями населення.

практичні: сформувати вміння використовувати набуті теоретичні знання у практичній роботі та  вибирати ефективні методи втручання в роботі з різними категоріями клієнтів,  вміння застосовувати певні форми індивідуальної роботи та визначати способи інтеграції щодо особливих груп клієнтів та оцінювати їх ефективність.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен:

  • знати: законодавчі акти щодо організації соціальної допомоги різним категоріям клієнтів; психологічні та соціально-педагогічні особливості цих груп клієнтів; порядок оформлення документації соціальної служби в роботі із різними категоріями клієнтів.
  • вміти: користуватися набутими теоретичними знаннями та застосовувати їх у практичній роботі; користуватися технологіями надання соціальної допомоги різним категоріям клієнтів, оцінювати результати власної діяльності і робити прогноз на майбутнє.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), опитування, створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, спостереження та аналіз соціальних явищ, конспектування, підготовка виступів та їх обговорення, опрацювання літератури, рольові ігри, дискусії, моделювання навчальних ситуацій тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних проблемних завдань, захист рефератів, написання самостійних і модульних контрольних робіт.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

РОЗПОДІЛ БАЛІВ за змістовими модулями

Поточний і модульний контроль (60 балів) Екзамен Сума
Змістовий модуль 1 (35 балів) Змістовий модуль 2 (25 балів)  

 

40

 

 

100

Поточний контроль МКР/ CР

 

Поточний контроль МКР/ CР

 

15 балів 15 балів/5 балів 10 балів 10 балів/5 балів

 

Форма підсумкового контролю: екзамен

Перелік основної літератури:

  1. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : навч. посіб. / Безпалько О. В. – К. : Центр учбової літератури, 2003. – 134 с.
  2. Безпалько О. В. Соціальна робота в громаді : навч. посіб. [для студ. вищ.навч. закладів] / Ольга Володимирівна Безпалько. – К. : ЦНЛ, 2005. – 176 с.
  3. Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи : навч. посіб. / М. П. Лукашевич, І. І. Мигович. – 3–е вид., доп. та перероб. – К. : МАУП, 2013. –

168 с.

  1. Лукашевич М. П. Соціальна робота: теорія і практика : навч. посіб. / М. П Лукашевич, Т. В. Семигіна. – 2–е вид. – К. : Каравела, 2014. – 368 с.
  2. Пейн М. Сучасна теорія соціальної роботи / Пейн М. – К. : [б. в.], 2000. – 456 с.
  3. Семигіна Т. В. Робота в громаді: практика й політика : навч. посіб. / Семигіна Т. В. – К. : Вид. Дім „КМ Академія”, 2004. – 180 с
  4. Соціальна робота : навч. посіб. / К. М. Левківський, В. Л. Кулініченко, В. Є. Слушаєва та ін. – К. : НТУУ «КПІ», 2011. – 372 с.
  5. Соціальна робота: теорії та методи соціальної роботи : у 3–х ч. / Бойко А. М., Бондаренко Н. Б., Брижувата О. С. ; pа ред. Т. В. Семігіної,

І. М. Григи. – К. : ВД „Києво-Могилянська Академія”, 2004. – Ч. 2. – 224 с.

  1. Социальная работа: теория и практика : учеб. пособ. / отв. ред.Е. И. Холостова, А. С. Сорвина. – М. : ИНФРА-М, 2011. – 427 с.
  2. Теорії і методи соціальної роботи : підручник для студ. вищ. навч. закладів / за ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. – 3–е вид .– К. : Академвидав, 2012. – 328 с.

 

Мова викладання: українська

 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

підготовки бакалавра 

галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки 

спеціальності 053 Психологія

за освітньою програмою Психологія

 

  1. Загальна психологія

Опис (анотація)

          Загальна психологія – дисципліна, що намагається знайти відповіді на принципові питання, які постають перед психологією в цілому, виробити теоретичні принципи, обґрунтувати методи психологічного пізнання, сформулювати основні закономірності існування і розвитку психічної реальності. Загальна психологія вивчає сукупність теоретичних і експериментальних досліджень, що виявляють найбільш загальні психологічні закономірності, теоретичні принципи і методи психології, її основні поняття і категоріальний склад.

Міждисциплінарні зв’язки: з віковою психологією, соціальною, педагогічною психологією, психодіагностикою, психокорекцією та психологічним консультуванням.

Тип: цикл професійної підготовки (нормативна).

Термін навчання: І курс (1,2 семестр).

Кількість кредитів: 14 кредитів ECTS: всього 420 год., з них: денна форма навчання – 168 аудиторних: 84 год. лекційних, 84 год. практичних занять; заочна  форма навчання – 30 аудиторних: 18 год. лекційних, 12 год. практичних занять;

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та практичної психології Славіна Н.С.

       Мета дисципліни – надання студентам систематизованих знань з загальної психології, вивчення основних методологічних та теоретичних засад, методів дослідження психологічних явищ, формування професійної свідомості та самосвідомості.

Завданням курсу «Загальна психологія» є озброєння студентів-майбутніх психологів такими здобутками су­часної психологічної науки, які б сприяли їх професійному становленню, а також самоактуалізації та самореалізації май­бутнього практичного психолога.

Результати навчання.

Після вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

  • основні етапи становлення психології як науки;
  • основні теоретичні напрямки сучасної психології;
  • основні категорії, принципи, закони сучасної психології;
  • методи психологічного дослідження;
  • теоретичне обґрунтування проблеми виникнення та розвитку психіки у філогенезі;
  • виникнення, онтогенетичний розвиток, особливості свідомості людини;
  • особливості несвідомих психічних явищ;
  • поняття та теорії особистості, типи особистості, структуру особистості та індивідуально-психологічні особливості: темперамент, характер, здібності;
  • загально-психологічну теорію діяльності, операціонально-технічні та мотиваційно-особистісні аспекти діяльності;
  • закономірності та механізми мотиваційного та емоційно-вольового регулювання діяльності та поведінки людини;
  • психологічні теорії, механізми та закономірності пізнавальних процесів: відчуття, сприймання, уваги, пам’яті, мислення та мовлення, уяви людини.

вміти:

  • аналізувати психологічні факти та явища;
  • планувати та організовувати психологічне дослідження;
  • орієнтуватися в основних теоретичних напрямках сучасної психології;
  • застосовувати знання загальної психології при вивченні інших дисциплін циклу професійної підготовки.

        Методи і прийоми навчання: наочні (ілюстрація таблиць, схем, портретів психологів); словесні (бесіда, дискусія, лекція); практичні (виконання практичних і контрольних завдань, аналіз проблемних ситуацій).

       Методи оцінювання: поточне усне опитування, тестування, підсумкова модульна контрольна робота та ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання Сума
Змістовий

Модуль 1  (100 балів)

 

 

 

100

Поточний контроль

 

МКР

 

Самостійна робота
40

Балів

50

Балів

10

балів

Денна навчання Сума
Змістовий

Модуль 2  (60 балів)

 

 

 

60

Поточний контроль

 

МКР

 

Самостійна робота
20

Балів

30

балів

10

балів

Форма підсумкового контролю: залік, іспит

Перелік основної літератури:

  1. Максименко С.Д. Загальна психологія: навчальний посібник / С.Д. Максименко. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.– 272 с. (базовий підручник).
  2. Пальм Г.А. Загальна психологія: навчальний посібник / Г.А. Пальм . – Д.: Вид-во ДУЕП, 2008. – 256 с. (базовий підручник).
  3. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологію / Ю.Б. Гиппенрейтер. – М.: ЧеРо, 1997. – 275 с.
  4. М’ясоїд П.А. Загальна психологія / П.А. М’ясоїд. – К.: Вища школа, 2000. – 275 с.
  5. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. / Р.С. Немов. – М.: Владос, 1999.
  6. Общая психология / под ред. А.В.Петровского. – М.: Просвещение, 1986.
  7. Психология / под ред. А.А.Крылова. – М.: Проспект, 1999.
  8. Психологія / за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 1999.

Мова викладання: українська

 

  1. Вступ до спеціальності

Опис (анотація): Вступ до спеціальності – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності психолога; розкриває питання підготовки психологів, уміння, обов’язки і права психолога, соціальне замовлення на роботу психолога, перспективи розвитку психології в сучасному суспільстві; розкриваються критерії професійної придатності психолога, модель особистості та модель професійної діяльності психолога.

Тип: цикл професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (1семестр).

Кількість кредитів: 4,5 кредити ECTS: всього 135 год., з них: денна форма навчання – 54 год. аудиторних: 26 год. лекційних, 28 год. практичних занять; заочна форма навчання – 10 год. аудиторних: 6 год. лекційних, 4 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Жиляк Наталія Вікторівна.

Мета курсу: розкриття актуальних проблем психологічної практики в Україні; формування професійного світогляду майбутнього психолога; ознайомлення із сферами та видами професійної діяльності психолога; формування у студентів умінь наукової організації навчальної діяльності.

Завдання курсу «Вступ до спеціальності»:

  • орієнтація в основних завданнях, змісті роботи, напрямках і видах майбутньої професійної діяльності;
  • формування професійної компетентності, відповідальності за виконувану роботу;
  • дотримання Етичного кодексу психолога, принципів психологічної діяльності;
  • усвідомлення власного значного впливу на іншу особистість;
  • відмежування професії психолога від інших, суміжних їй (психотерапевта, психіатра, соціального педагога);
  • розуміння важливості діяльності практичного психолога у сучасному суспільстві;
  • розвиток прагнення до професійного особистісного зростання,
    самовдосконалення.

Вимоги до знань і умінь студентів

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

– зміст нормативно-правової документації(Етичного кодексу) психолога;

  • принципи і завдання психологічної допомоги;
  • типові проблеми, з якими працює практичний психолог;
  • основні види діяльності практичного психолога;
  • якісну характеристику діяльності психолога;

– важливі особистісні якості даного фахівця.

вміти:

  • орієнтуватись у змісті професійно діяльності практичного психолога,
    відмежовувати її від інших суміжних видів роботи;
  • розрізняти дії кваліфікованого і некваліфікованого психолога;
  • виділити модель особистості компетентного і некомпетентного
    психолога;
  • застосовувати положення Етичного кодексу психолога на практиці;
  • удосконалювати власні професійні якості.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші),створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,  конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури, рольові ігри, конференції, дискусії, моделювання навчальної ситуації в аудиторії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, модульні контрольні роботи і т. ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Іспит
20

балів

10

балів

30

балів

40

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Іспит
20

балів

10

балів

30

балів

40

балів

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Бочелюк В.Й., Зарицька В.В. Психологія: вступ до спеціальності / В.Й. Бочелюк, В.В. Зарицька. – К. : Центр учбової літератури, 2007 – 288с.
  2. Вступ до спеціальності: робочий зошит для студентів спеціальності «Психологія»: навчально-методичний посібник / [упоряд. Жиляк Н.В.]. Кам’янець-Подільський : Медобори, − 124с.
  3. Дуткевич Т.В., Савицька О.В. Практична психологія: Вступ до спеціальності / Т.В. Дуткевич, О.В. Савицька. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 256 с.
  4. Іванова О.В., Москалюк Л.М., Корсун С.І. Психологія: вступ до спеціальності: навч. посіб. / О.В. Іванова, Л. М. Москалюк, С.І. Корсун. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 184 с.
  5. Приходько Ю.О. Практична психологія: Введення у професію / Ю.О. Приходько [друге  видання]. – К. :  Каравела, 2010. – 232 с.

Мова викладання: українська.

 

 

Основи біології та генетики людини

 

Опис (анотація): передбачає формування у студентів розуміння основних закономірностей існування живих організмів, будову і функції клітини, основи генетики та специфіку індивідуального розвитку.

Суттєвою частиною змісту дисципліни  виступає засвоєння студентами систем органів організму людини та нейроендокринні механізми їх регуляції, вплив мутагенних факторів на спадковість людини та прогнозування особливостей передачі генетичних ознак.

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год., з них: денна форма навчання –  48 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 24 год. практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат медичних наук,  доцент кафедри психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи Михальський А.В.

Мета курсу: ознайомлення студенів з біологічними закономірностями функціонування людини як живого організму, формування системи знань про біологічну природу людини,  природне походження її психічних процесів та психологічних здібностей, розуміння біогенетичної детермінованості індивідуальних психофізіологічних якостей людини та її поведінки.  ознайомлення студенів з біологічними закономірностями функціонування людини як живого організму.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні поняття та методи біології та генетики, загальні принципи, закономірності та особливості біологічних і генетичних явищ, процесів та станів на різних рівнях організації живого;

практичні: сформувати вміння та навики порівнювати, аналізувати, встановлювати  причинно-наслідкові зв’язки між окремими біологічними явищами, формулювати висновки, визначати вплив основних властивостей нервової системи на формування  індивідуальних особливостей  темпераменту, інтелекту, когнітивних функцій тощо.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: біологічні системи та рівні організації живого; закономірності індивідуального розвитку організму людини; основні закономірності спадковості і мінливості; прояви біологічної мінливості в популяціях сучасної людини; методи вивчення спадковості людини; основні ознаки спадкової патології людини .

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: використовувати отримані знання про біологічні основи діяльності організму людини та його взаємодію з іншими живими організмами при вивченні та поясненні психічних функцій; адекватно оцінювати залежність психічної діяльності людини, її поведінки від віку і статі, стану здоров’я, спадкових особливостей,  середовища життя і умов праці; пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на молекулярному та клітинному рівнях; вирізняти можливі генетично обумовлені прояви психічних особливостей людини та роль різних типів мінливості у формуванні психіки.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди, створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

Денна форма навчання
Поточний і модульний контроль (100 балів)
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Сума
40

балів

10

балів

50

балів

100

балів

 

Форма підсумкового контролю: залік.

 

Перелік основної літератури:

  1. Біологія: Навч. посіб./ А.О.Слюсарєв, О.В.Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. В.О.Мотузного.- К.: Вища школа, 2007.- 622с.
  2. Дубінін С.І., Улановська-Циба Н.А., Ваценко А.В. Основи медичної біології /  С.І.Дубінін, Н.А.Улановська-Циба, А.В.Ваценко . – Полтава – 2012 – 337 с.
  3. Кузів О.Є. Основи біології та генетики людини: курс лекцій / О.Є.Кузів. – Тернопіль: ТНТУ імені Івана Пулюя, 2016. – 92 с.
  4. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Брагін Ш.Б., Воронець З.Ж., Дубінін С.І. Медична біологія: підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 656с.

Мова викладання: українська

 

 

 

  1. Історія психології

Опис (анотація): Загальнотеоретична та прикладна сфера професійної підготовки майбутнього психолога передбачає  вивчення та розуміння  закономірностей  та основних фактів історіогенеза психологічної науки. Курс «Історії  психології» дає можливість розглянути становлення психологічної науки в розвитку, боротьбу ідей  та становлення  наукових психологічних теорій.

Історія психології відноситься до базових курсів у системі підготовки психолога. Знання з історії психології виступають необхідною умовою формування професійної майстерності, важливою передумовою успішного рішення завдань будь-якого рівня – як теоретичних, так і практичних. Вона допомагає психологу здійснювати творчий діалог з минулим, служить своєрідним компасом, що дозволяє успішно орієнтуватися у великому матеріалі, накопиченому в ході історичного розвитку психологічного пізнання, використовувати продуктивні ідеї попередників при розгляді актуальних проблем психології.

Будучи невичерпним джерелом психологічних фактів і закономірностей, історія психологія виступає фундаментом для побудови системи психологічного знання, умовою розвитку психологічної теорії. Освоєння матеріалу психологічної спадщини опирається на загально-психологічні та спеціально-психологічні знання, визначається методолого-теоретичною позицією дослідника. Формування необхідних уявлень і знань з історії розвитку психології як науки, буде сприяти більш вдумливому та глибокому оволодінню усіма іншими  курсами спеціальності «Психологія».

Тип: цикл професійної та практичної підготовки (нормативна).

Термін навчання: І курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 4,5 кредити ECTS: всього 135 год., з них: 54 аудиторних: 28 год. лекційних, 26 год. практичних занять; 81 год. – самостійна робота.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Чеканська О.А.

Мета курсу історії психології: сформувати у студентів уявлення про історичний розвиток психології як науки, закономірності і динаміку її становлення.

Завдання вивчення історії психології:

  • сформувати у фахівця особливий історичний стиль мислення, що дозволяє бачити будь-яке явище в його реальній динаміці, в історичному контексті, у зв’язку з іншими явищами;
  • виявляти за сформованою системою понять, принципів і фактів науки безліч альтернативних варіантів;
  • розкривати логіко-наукові, соціокультурні й особистісні детермінанти, що лежать в основі розвитку наукового знання, здійснювати психологічний прогноз.

Пропонований курс охоплює великий матеріал від джерел зародження психологічної думки на зорі людської цивілізації і до наших днів, знайомить з історією як вітчизняної психології, так і зарубіжної. Проблемно-хронологічний принцип побудови даного курсу став основою для виділення найбільш важливих для вивчення тем. Практична робота припускає знайомство як з першоджерелами, так і з навчальними посібниками і науковою літературою з розглянутих питань.

Результати навчання.

Студент повинен знати: основні тенденції розвитку історії психології від найдавніших часів до сьогодення; особливості становлення психологічних знань у міфологічний, філософський та науковий періоди.

Студент повинен вміти: аналізувати першоджерела основних психологічних праць усіх періодів розвитку психології; розуміти особливості розвитку психологічних знань у міфологічний, філософський та науковий періоди.

Методи і прийоми навчання: наочні (ілюстрація таблиць, схем, портретів психологів); словесні (бесіда, дискусія, лекція); практичні (виконання практичних і контрольних завдань, аналіз проблемних ситуацій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, тестування, підсумкова модульна контрольна робота та ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання Сума
Змістовий

модуль 1 (45 балів)

Змістовий

модуль 2 (55 балів)

 

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
20

балів

25

Балів

25

Балів

25

балів

5

балів

Заочна форма навчання Сума
Змістовий

модуль 1 (45 балів)

Змістовий

модуль 2 (55 балів)

 

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
20

балів

25

Балів

25

Балів

25

балів

5

балів

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Ждан А.Н. История психологии / А.Н. Ждан. – М.: Академический Проект, 2007. – 360 с.
  2. Жуков С. М. Історія психології / С. М. Жуков, Т. В. Жукова. – К. : Кондор, 2009. – 232 с.
  3. Історія психології: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / уклад. О.А. Чеканська. – Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2015. – 188 с.
  4. Корольчук М. С. Історія психології: навч. посібн. / М. С. Корольчук, П.П. Криворучко – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2010. – 248 с.
  5. М’ясоїд П.Я. Психологічне пізнання : історія, логіка, психологія / П.Я. М’ясоїд. – К. : Либідь, 2016. – 560 с. : іл.

Мова викладання: українська

 

  1. Практикум з загальної психології

Опис (анотація): Практикум з загальної психології – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до опанування системою знань про закономірності процесу функціонування психіки та усвідомлення принципів дослідження психічних явищ.

Тип: цикл професійної та практичної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год., з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 6 год. лекційних, 6 год. практичних занять; 48 год. лабораторних занять; заочна форма навчання –  16 год. аудиторних: 2 год. лекційних, 2 год. практичних занять; 48 год. лабораторних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Данчук Ю.П.

Мета курсу: опанування системою знань про закономірності процесу функціонування психіки та усвідомлення принципів дослідження психічних явищ.

Основні завдання дисципліни:

1) формування уявлення про психічну активність, як засіб відображення та перетворення навколишнього світу; аналіз закономірностей функціонування психіки;

2) розширення світоглядного і професійного горизонту, в результаті ознайомлення з розвитком психології як науки;

3) ознайомлення студентів з структурними компонентами психіки та їх взаємозв’язком;

4) набуття студентами навичок дослідження особливостей перебігу психічних процесів, функціонування психічних станів та прояву психічних властивостей;

5) набуття студентами навичок пояснення і використання в практичній діяльності особливостей перебігу психічних процесів, функціонування психічних станів та прояву психічних властивостей.

Результати навчання: студенти мають знати психологічні знання і методи психології, структуру психічних явищ та їх взаємозв’язок, аналіз прояву психічних явищ та їх психологічний зміст. Студенти мають уміти проводити психологічні дослідження в якості експериментатора та експерта, отримувати, фіксувати та обробляти інформацію про прояви психічної активності;

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші),створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, систематизування отриманої інформації у вигляді конспектів та схем, оформлених лабораторних робіт; представлення отриманих результатів у вигляді публічних виступів, звітів та презентацій тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи, т. ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Залік
40

балів

10

балів

50

балів

100

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Залік
50

балів

20

балів

50

балів

100

балів

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии: Учеб. пособие. – М., 1986.
  2. Загальна психологія: навч. посіб. / Сергеєнкова О.П., Столярчук О.А., Коханова О.П., Пасєка О.В. — К. : ЦУЛ, 2012. — 296 с.
  3. Загальна психологія: Навч. посібник / О.Скрипченко, Л.Долинська,

З.Огороднійчук та інш. – Київ: Либідь, 2005 р. – 464 с.

  1. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів. / С.Д.Максименко, В.О.Зайчук, В.В.Клименко, В.О.Соловієнко. За загальною редакцією акад.. С.Д.Максименка – К.: Форум, 2000. – 543 с.
  2. Загальна психологія: Практикум. / В.Волошина, Л.Долинська, С.Ставицька, О.Темрюк – К : Каравелла, 2013. -280 с.
  3. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 204 с.
  4. Практикум із загальної психології. /Зелінська Т.М., Михайлова І.М. Навчальний посібник. — К.: Каравела, 2010. — 272 с.

Мова викладання: українська.

 

  1. Тренінг адаптації

Опис (анотація): Тренінг адаптації – дисципліна, яка практично готує студентів до формування пристосування людини до умов соціального середовища,  будувати середовище довіри та давати співрозмовнику відчуття підтримки, отримувати та надавати конструктивний зворотній зв’язок.

Тип: вибіркова дисципліна (вільний вибір студентів).

Термін вивчення: 1 курс (1 семестр).

Кількість кредитів:4 кредити ECTS: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 40 год. лабораторних занять; заочна форма навчання –  18 год. аудиторних: 18 год. лабораторних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Данчук Ю.П.

Мета курсу: формування в учасників адаптацій, необхідних для мобілізації внутрішніх резервів психіки для особистісного розвитку, вироблення навичок впевненої поведінки, розвиток особистості, що сприяє особистісному росту і максимальному використанню свого потенціалу в житті й у професійній діяльності.

Основні завдання дисципліни:

1) ознайомити студентів із складовими тренінгу комунікативних умінь;

2) надати методичні коментарі стосовно специфіки проведення тренінгу психологічної адаптації;

3) надати інформацію про ефективні адаптаційні техніки;

4) розвивати професійні комунікативні уміння та навички.

Результати навчання:  студент повинен знати: методи ефективного саморозвитку; способи ефективної мобілізації внутрішніх резервів психіки; вимоги до особистості та професійної діяльності психолога, вміти: розвивати уміння та потребу в самопізнанні; формувати життєві плани та корегувати ціннісні орієнтації; виробляти емоційну стійкість у складних життєвих ситуаціях; розвивати уміння переборювати життєві труднощі.

Методи викладання дисципліни: групова дискусія, рольова гра, психогімнастичні і релаксаційні вправи, тощо.

Методи оцінювання: перевірка щоденників особистісного росту; усне опитування. Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Ведення щоденника особистісного росту Залік
40

балів

10

балів

50

балів

100

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Ведення щоденника особистісного росту Залік
50

балів

20

балів

50

балів

100

балів

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Барна М. В. Програма соціально-психологічного тренінгу з розвитку емпатійності майбутніх практичних психологів / М. В. Барна // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – №12. – С. 50–66.
  2. Грецов А. Психологические игры для старшеклассников и студентов / А. Грецов, Т. Бедарева. – Спб.: Питер, 2008. – 190 с.
  3. Старшенбаум Г. В. Тренинг навыков практического психолога: интерактивный учебник: Игры, тесты, упражнения / Г. В. Старшенбаум – М.: Психотерапия, 2008. – 416 с.
  4. Тимошенко О. А. Психологічний тренінг “самопізнання та саморегуляція” для майбутніх практичних психологів [Електронний ресурс] / О. А. Тимошенко – Режим доступу: http://psyh.kiev.ua/nma-referats/fla-refers/lang-1/referat-116/referatpart-4/index.html
  5. Федоренко Р. П. Тренінг консультативних навичок / Р. П. Федоренко // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – №6. – С. 26–45.
  6. Федорчук В. М. Соціально-психологічний тренінг “Розвиток комунікативної компетентності викладача” / В. М. Федорчук. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2003. – 240 с.
  7. Шевцова И. В. Тренинг личностного роста / И. В. Шевцова. – СПб.: Речь, 2003. – 144 с.
  8. Шевцова И. В. Тренинг тренеров: 9 дней личностного роста / И. В. Шевцова. – СПб.: Речь, 2006. – 128 с.
  9. Яценко Т. С. Концептуальні засади і методика глибинної психокорекції: підготовка психолога-практика / Т. С. Яценко, Б. Б. Іваненко, С. М.Аврамченко та ін. – К.: Вища школа, 2008. – 342 с.
  10. Яценко Т. С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика / Т. С. Яценко. – К.: Вища школа, 2006. – 382 с.

Мова викладання: українська.

 

  1. Психотерапевтичні техніки

Опис (анотація): Курс «Психотерапевтичні техніки» покликаний сформувати у студентів професійні знання і уміння у галузі надання психологічної допомоги, сприяти більш повному і глибокому розумінню основних вимог щодо процесу проведення психотерапії, психологічних понять і категорій, їх взаємозв’язку та взаєморозвитку, збагатити науковий світогляд студентів та їх психологічну культуру.

Тип: вибіркова дисципліна (вільний вибір студентів).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр)

Кількість кредитів: 4,5 кредитів  ECTS: всього 135 год., з них: денна форма навчання – 46 год. аудиторних: 18 год. лекційних, 28 год. практичних занять; заочна форма навчання –  18 год. аудиторних: 6 год. лекційних, 12 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Данчук Ю.П.

Мета курсу: полягає у визначенні концептуальних засад і методологічних принципів психотерапії; ознайомленні студентів із сучасними підходами до практики психотерапії; виробленні базових практичних умінь і навичок; формуванні морально-етичних норм і відповідальності; усвідомленні професійної ідентичності та становленні професійної компетентності студентів.

Основні завдання дисципліни:

  1. навчити студентів визначати сфери застосування психотерапії;
  2. забезпечити взаємозв’язок теоретичного й практичного навчального матеріалу;
  3. створити цілісне уявлення про зміст, методи і принципи терапевтичного процесу;
  4. зорієнтувати студентів в особливостях надання психотерапевтичної допомоги психологами різних теоретичних напрямів і шкіл;
  5. сформувати початковий досвід та професійну позицію майбутніх психологів щодо своєї практичної діяльності;
  6. сприяти формуванню професійних критеріїв оцінки ефективності терапевтичної роботи;
  7. розвивати у студентів креативне мислення і бажання вдосконалювати власну фахову компетентність.

Результати навчання: студенти мають знати:     основні психотерапевтичні напрями, поняття і категорії.  основні концепції аналізу процесу надання психологічної допомоги, існуючі напрямки і методи вивчення життєвої ситуації клієнта (пацієнта), закономірності та механізми засвоєння людиною соціального, життєвого досвіду та його впливу на самопочування індивіда, факти та закономірності перебігу психотерапевтичного процесу, законодавчо-нормативні аспекти психотерапевтичної діяльності психолога, основні вимоги до підготовки психотерапевта.

вміти: Орієнтуватись у теоретико-практичних аспектах найбільш поширених у світовій практиці напрямках надання психологічної допомоги; застосовувати у власній практиці окремі базові методики різних напрямків психотерапії.  виокремлювати психологічні концепції, які слугують методологічною базою існуючих напрямків надання психологічної допомоги.  аналізувати психологічні аспекти психотерапевтичних технік,  орієнтуватись в сучасних напрямках та важливих для психотерапії методах вивчення, психологічного стану людини.  виокремлювати закономірності та механізми засвоєння соціального та індивідуального досвіду, на які опираються існуючі напрямки психотерапії.  здійснювати порівняльний психологічний аналіз психотерапевтичних концепцій, виокремлювати психологічні характеристики використаного психологом психотерапевтичного напрямку, його професійних якостей, особливостей комунікації.  володіти навиками постановки психотерапевтичного діагнозу, здійснювати планування можливих інтервенцій психотерапевта.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші),створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, систематизування отриманої інформації у вигляді конспектів та схем, оформлених лабораторних робіт; представлення отриманих результатів у вигляді публічних виступів, звітів та презентацій тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи, т. ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Екзамен
20

балів

10

балів

30

балів

100

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Залік
40

балів

10

балів

50

балів

100

балів

         Форма підсумкового контролю: екзамен, залік.

Перелік основної літератури:

  1. Абабков В. А. Проблема научности в психотерапии / В.А. Абабков – СПб, 1998.
  2. Александров А. А. Современная психотерапия: курс лекций / А.А. Александров – СПб, 1997.
  3. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Ю.А. Алешина – Социальное здоровье России. – М., 1994.
  4. Романин А.Н. Основы психотерапии: Учеб. пособие для студ. ВУЗов / А.Н. Романин – М.: Издательский центр «Академия», 1999. – 208 с.
  5. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика / К. Рудестам М.: Прогресс, 1990. 368 с.

Мова викладання: українська.

 

  1. Психологія спорту

Опис (анотація): Психологія спорту входить до циклу спеціально-зорієнтованих дисциплін підготовки студентів за напрямком „Психологія”. Це галузь психологічної науки, яка вивчає закономірності прояву і розвитку психіки людини, формування її особистості  у специфічних умовах спортивної діяльності.

Психології спорту орієнтована на виклад психологічних основ фізичного виховання школярів і юнацького спорту. Метою викладання навчальної дисципліни є озброїти майбутніх бакалаврів теоретичними знаннями і практичними  уміннями  аналізувати  педагогічний процес;  творчо підходити до його планування з урахуванням психологічних особливостей учнів; навчити їх свідо­мо керувати своїми психологічними особливостями в умовах  спортивної практики; вивчати  психологічні закономірності формування у спортсменів і команд спортивної майстерності та якостей, необхідних для участі у змаганнях, а також розробляти психологічно обґрунтовані методи тренувань і підготовки до змагань.

Психологія спорту є галуззю загальної психології, використовує знання природничих наук (анатомії, нейрофізіології) та є джерелом інформації для суспільних (педагогіки, теорії і методики виховання, методики викладання окремих навчальних предметів).

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

–  ознайомити студентів з основними психологічними по­няттями і категоріями, необхідними їм як майбутнім психологам у закладах освіти та спортивних командах;

–  ознайомити із  застосуванням теоретичних психо­логічних положень у практиці психології спорту в загальноосвітній та спортивній школі;

– формувати у майбутніх психологів навички  застосування психологічних знань для розроблення та удосконалення методики фі­зичного виховання в спортивній діяльності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

  • психологічні особливості формування, керування моторними діями учнів;
  • вияви психологічних особливостей фізичної підготовки у школярів щодо їх віку;
  • психологічні основи діяльності вчителя фізичної культури: (вимоги, стиль, уміння планувати урок, активізувати та мотивувати учнів).

вміти:

  • оцінювати рівень фізичних якостей школярів;
  • організовувати та проводити психологічний аналіз спортивної діяльності з урахуванням вікових психологічних закономірностей розвитку  учнів.

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення навчальної дисципліни: 1 курс (2 семестр)

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120  год.

Аудиторна робота:

денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 18 год. лекційних, 22 год. практичних занять;

заочна форма навчання – 14 год. аудиторних: 8 год. лекційних, 6 год. практичних занять.

Самостійна робота: денна форма – 80 год., заочна форма – 106 год.

Методи і прийоми навчання: наочні (ілюстрація таблиць, схем, портретів психологів); словесні (бесіда, дискусія, лекція); практичні (виконання практичних і контрольних завдань, аналіз проблемних ситуацій).

       Методи оцінювання: поточне усне опитування, тестування, підсумкова модульна контрольна робота та ін.

       Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Заочна форма навчання Сума
Змістовий Модуль   (100 балів)  

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
40

Балів

50

Балів

10

балів

Форма підсумкового контролю: залік

Викладання навчальної дисципліни «Психологія спорту» забезпечує старший викладач кафедри загальної та практичної психології, кандидат психологічних наук Шинкарюк В.А.

Перелік основної літератури.

  1. Бочелюк В.Й., Черепєхіна О.А. Психологія спорту. Навчальний посібник./ В.Й. Бочелюк, О.А. Черепєхіна. – Київ.: Центр учбової літератури. 2007. – 224с
  2. Гуменюк Н. П., Клименко В. В. Психология физического воспитания и спорта/ Н.П. Гуменюк. – К.: Высшая школа, 1985. – 311с.
  3. Ильин Е. П. Психология физического воспитания: Учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальностях. № 2114. «Физическое воспитание»/ Е.П. Ильин. – М.: Просвещение, 1987. – 287 с.
  4. Мицкан Б.М. Методичні аспекти діагностики спортивної схильності // Актуальні проблеми підготовки спеціалістів галузі фізичної культури і спорту .Тези доповідей. –Івано-Франківськ, 2000. – 78c.
  5. Онищенко І. М. Психологія фізичної культури і спорту/ І.М. Онищенко.– К.: Вища школа, 1975. – 192с.
  6. Психология. Учебник для институтов физической культуры. / Под ред. В. М. Мельникова – М.: «Физическая культура и спорт», 1987. – 367с.
  7. Психология. Учебник для институтов физической культуры. / Под ред. П. А. Рудика – М.: «Физическая культура и спорт», 1974. – 512с.
  8. Уэйнберг Р. С. Гоулд Д. Основы психологии спорта и физической культуры. / Научный ред. Г. Лоткин. – К.: Олимпийская литература, 1998. – 336с.
  9. Ханин Ю.Л. Психология общения в спорте./ Ю.Л. Ханин. – М.: ФиС,1980.
  10. Шинкарюк А. І. Психомоторика. Методичні рекомендації./ А.І. Шинкарюк. – Кам’янець – Подільський, 1996. – 22с.
  11. Шинкарюк А.І. Психомоторно-рівнева структура активності та свободи суб’єкта/ А.І. Шинкарюк. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2005. – 448 с.

Мова викладання: українська

 

  1. Математичні методи в психології

Опис (анотація): Математичні методи у психології розкривають для студентів особливості використання математичних методів у психологічних дослідженнях, поняття сукупностей та вибірки, склад психолого-педагогічного дослідження: синтез даних, порівняння даних, співставлення даних, передбачення; поняття вимірювання, шкали вимірювань (шкала найменувань (номінальні вимірювання), порядкові вимірювання, інтервальні вимірювання, вимірювання відношень); поняття змінних та їх вимірювання, види змінних (неперервні та дискретні); поняття суми, властивості суми; способи представлення даних.

Тип: цикл професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 4,5 кредити ECTS: всього 135 год., з них: денна форма навчання – 54 год. аудиторних: 16 год. лекційних, 16 год. практичних занять, 22 год. лабораторних занять; заочна форма навчання –  14 год. аудиторних: 4 год. лекційних, 4 год. практичних занять, 6 год. лабораторних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Жиляк Наталія Вікторівна.

Мета курсу — ознайомлення студентів з математичними методами, що використовуються в психологічних дослідженнях та формування умінь застосування отриманих знань під час їх практичного використання.

Завдання курсу математичних методів у психології:

  1. Оволодіння майбутніми психологами теоретичними знаннями та практичними уміннями в області використання методів математичної статистики у психології.
  2. Ознайомлення студентів з первинними та вторинними статистичними методами і способами їх використання у сфері психологічних досліджень.
  3. Стимулювання творчих пошуків студентів у використанні методів математичної статистики та активізація їх науково-дослідних умінь.
  4. Формування теоретичних знань і практичних навичок професійної роботи, які необхідні для використання методів математичної статистики, універсальних і спеціалізованих інформаційних технологій та систем в психології.

Вимоги до знань і умінь студентів

Студенти повинні знати:

  • предмет та завдання методів математичної статистики у психології;
  • основні вимірювальні шкали (номінальні вимірювання, порядкові вимірювання, інтервальні вимірювання, вимірювання відношень);
  • різноманітні способи наочного представлення отриманих результатів експериментального дослідження у вигляді таблиць, графіків, діаграм (в т.ч. за допомогою ЕОМ);
  • первинні статистичні методи — міри центральної тенденції (мода, медіана і середнє арифметичне) та міри змінності (дисперсія, стандартне і середнє відхилення) як характеристики експериментальних даних;
  • вторинні статистичні методи — коефіцієнт кореляції Пірсона, його інтерпретацію, інші міри зв’язку;
  • основні методи перевірки гіпотез.

Студенти повинні вміти:

  • доцільно використовувати статистичні методи відповідно до завдань, цілей та типів даних експериментальних психологічних досліджень;
  • наочного представляти отримані результати експериментального дослідження у вигляді таблиць, графіків, діаграм (в т.ч. за допомогою ЕОМ);
  • правильно добирати, обчислювати та інтерпретувати міри центральної тенденції (моду, медіану, середнє арифметичне) та міри змінності (дисперсію, стандартне та середнє відхилення) для характеристики вибірок;
  • вміти перевіряти наявність чи відсутність зв’язків між характеристиками об’єктів дослідження за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона з використанням комп’ютерної програми «Коефіцієнт кореляції Пірсона»;
  • представляти кореляційний зв’язок між змінними у вигляді діаграми розсіювання; інтерпретувати отриманий коефіцієнт кореляції;
  • вміти використовувати основні методи перевірки гіпотез.

Методи викладання дисципліни: лекції, практичні та лабораторні заняття.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, модульні контрольні роботи і т. ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Залік
40

балів

10

балів

50

балів

100

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Залік
40

балів

10

балів

50

балів

100

балів

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3-х кн. – 3-е изд. — М.: гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 3: Психодиагностика.. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. – 640с.
  2. Сидоренко Е.В. Методы математической статистики в психологии. – СПб: Речь, 1998. – 350 с.

Мова викладання: українська.

 

  1. Кризова психологія

Опис (анотація): дисципліна «Кризова психологія» передбачає формування у студентів розуміння особливостей професійної діяльності психолога у сфері психологічної допомоги людям. У дисципліні висвітлюються деякі важливі теоретичні аспекти переживання кризових травматичних ситуацій; розглядається практика надання психологічної допомоги різним категоріям постраждалих

Тип: цикл професійної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 4,5 кредити ECTS: всього 135 год, з них: денна форма навчання –  46 год аудиторних: 18 год лекційних, 28 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, доцент кафедри  загальної та практичної психології Михальська С.А.

Мета курсу: передбачає навчання студентів теоретичних та практичних навичок розпізнавання життєвих криз особистості та надання психологічної допомоги різним категоріям постраждалих від наслідків впливу кризових ситуацій.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні поняття та методи кризової психології;

практичні: сформувати вміння та навики використання психодіагностичних методик при діагностиці психічних розладів; проводити організацію психологічної допомоги різним категоріям постраждалих у кризових ситуаціях.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: поняття психологічної кризи та критичної ситуації, типологія кризових станів особистості, характеристику психічних розладів в наслідок кризових ситуацій, принципи та методи психологічної експрес-допомоги, зміст психологічної допомоги різним категоріям постраждалих у кризових ситуаціях.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: проводити діагностику психічних розладів; формувати групи психологічної експрес-допомоги; володіти основними експериментально-психологічними методиками, направленими на дослідження психічних функцій, процесів і станів; проводити організацію психологічної допомоги різним категоріям постраждалих у кризових ситуаціях; використовувати основні методи психологічної допомоги в роботі з клієнтами.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, конспектування, опрацювання методичної літератури, дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (25 балів)

Змістовий

модуль 2 (35 балів)

 

 

60

Поточний контроль МКР Самостійна робота Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
7 балів 15 балів 3 балів 10 балів 20 балів 5 балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Байєр О. О. Життєві кризи особистості : навчальний посібник / О. О. Байєр. – Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2010. – 244 с.
  2. Кризова психологія: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. О.В. Тімченка. – Х. :  НУЦЗУ, 2010. – 401 с. – ISBN 978-966-1664-72-1.
  3. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій : методичний посібник / З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, Г. П. Лазос, Л. І. Литвиненко… Царенко Л. Г.; за ред. З. Г. Кісарчук. – К. : ТОВ “Видавництво “Логос”, 2015. – 207 с. – ISBN 978-966-171-878-3.
  4. Психологическая помощь в кризисных ситуациях / И.Г.Малкина-Пых. – М. : Эксмо, 2008. – 928 с.
  5. Психосоціальна допомога в роботі з кризовою особистістю : навчальний посібник / наук. ред. та керівник проблем. групи – Л. М. Вольнова. – К. , 2012. – 275 с. – ISBN 978-966-660-782-2.

Мова викладання: українська

 

  1. Експериментальна психологія

Опис (анотація): предметом вивчення навчальної дисципліни є: умови, закономірності, принципи експериментального дослідження психіки.

Тип: дисципліни професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 1 курс (2 семестр).

Кількість кредитів: 4,5 кредити  ECTS: всього 135 год., з них: денна форма навчання – 54 год. аудиторних: 26 год. лекційних, 28 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та практичної підготовки Сімко Р.Т.

Мета курсу: оволодіння знаннями, а також набуття вмінь і навичок експериментального дослідження психіки.

 Основні завдання дисципліни: розкрити особливості становлення і розвитку експериментального методу в психології; висвітлити типи, основні етапи й умови проведення експериментального методу дослідження психіки; навчити студентів аналізувати й оцінювати валідність проведених психологічних експериментів, достовірність отриманих результатів і можливість їхнього застосування у психологічній практиці; сформувати у студентів навички та вміння експериментального, квазіекспериментального й кореляційного дослідження психіки.

Результати навчання: За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: принципи та структуру наукового дослідження; метод експерименту та його типи; питання надійності та валідності психологічного експерименту; метод спостереження; емпіричні методи; виміри у психології.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: застосовувати напрацьовані програми та проводити психологічні дослідження у різних галузях психології; проводити спостереження за психологічним станом особистості, оцінювати рівень розвитку пізнавальних процесів особистості; здійснювати вимір індивідуально-психологічних показників особистості, ї пізнавальної та емоційно-вольової сфери, виявляти схильності і здібності людини та резервів її розвитку; здійснювати документальний, фактографічний та семантичний пошук інформації, узагальнювати соціально-психологічну інформацію, формувати висновки та пропозиції; використовувати у соціальній практиці психологічні технології та методики психологічного дослідження, виділяти і оцінювати соціальні, політичні, культурні, вихідні складові соціально-психологічних явищ.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші),створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, виготовлення роздавального матеріалу, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури, конференції, дискусії.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, модульна контрольна робота, практична перевірка, метод самоконтролю і самооцінки.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий модуль 1 (100 балів)  

 

100

Поточний контроль МКР Самостійна робота Екзамен
20 балів 30 балів 10 балів 40 балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія: Курс лекцій / О. І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2003. – 120 с.
  2. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология: учебник для вузов / В. Н. Дружинин. – СПб. : Питер, 2003. – 319 с.
  3. Максименко С. Д. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): навч. посібник / С. Д. Макисменко, Е. Л. Носенко. – К. : МАУП, 2002. – 128 с.
  4. Сімко Р.Т. Історія експериментальної психології (від передумов до перших наукових шкіл) : навчально-методичний посібник / Р. Т. Сімко, А. І. Шинкарюк. – Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друк-Сервіс», 2014. – 120 с.

5.Шинкарюк А. І. Практикум з психомоторики: навчальний посібник / А. І. Шинкарюк. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006. – 136 с.

 Мова викладання: українська.

 

 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

підготовки бакалавра 

галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки 

спеціальності 053 Психологія

за освітньою програмою Психологія

 

  1. ПСИХОЛОГІЯ СІМЇ

Опис (анотація)

Курс «Психологія сім’ї» входить в цикл дисциплін, спрямованих на практичну підготовку студентів-психологів. Змістовно курс пов’язаний із загальною, віковою, соціальною психологією тощо і забезпечує практичне спрямування, засвоєних в рамках цих дисциплін теоретичних понять.

Програмно-цільові установки курсу визначаються відповідно до вимог професійної діяльності сучасного  психолога.

Вивчаючи курс, майбутній спеціаліст повинен знати:

Предмет, мету та завдання психології сім’ї. Основні поняття: сім’я, шлюб, види сімей, класифікація сімей, структуру сімей.  Професійно-етичні принципи психодіагностичного обстеження. Етапи постановки психологічного діагнозу. Основні підходи та методи психодіагностики сім’ї. Основні прийоми консультування сім’ї. Основні принципи та стадії сімейної психотерапії.

Курс «Психологія сім’ї» спрямований також і на формування професійних умінь студентів-психологів:

Користуватися різними психодіагностичними методиками дослідження подружніх відносин. Проводити психодіагностичне обстеження. Робити психодіагностичні умовисновки, здійснювати постановку психологічного діагнозу. Проводити психологічне консультування сімей. Навчитись самостійно аналізувати і корегувати сімейно-шлюбні проблеми.

Міждисциплінарні зв’язки: з віковою психологією, соціальною, педагогічною психологією, психодіагностикою, психокорекцією та психологічним консультуванням.

Тип: цикл професійної підготовки (вибіркова).

Термін навчання: 2 курс (3,4 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год., з них: 8 аудиторних: 8 год. лекційних, 8 год. практичних занять; 112 год. – самостійна робота.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та практичної психології Славіна Н.С.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є: теоретико-методологічні основи, закономірності розвитку сім’ї, типові проблеми подружніх та батьківсько-дитячих відносин.

Метою викладання навчальної дисципліни  «Психологія сім’ї»   є ознайомлення студентів з основними проблемами сучасної сім’ї, з тенденціями розвитку сімейно-шлюбних відносин, а також з методами вивчення і корекції сімейних проблем.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Психологія сім’ї» є:

  1. Ознайомлення студентів з основними проблемами сучасної сім’ї, з тенденціями розвитку сімейно-шлюбних відносин.
  2. Сформувати навички використання методів діагностики подружніх стосунків.
  3. Навчити прийомам визначення причин подружніх конфліктів.

Результати навчання.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

  1. основні поняття: сім’я, шлюб, види сімей, класифікація сімей, структура сімей;
  2. основні вітчизняні та зарубіжні праці з психології сім’ї, а також психологічного консультування сімей;
  3. основні прийоми консультування сімей;
  4. відмінності психологічного консультування сімей від психотерапії.

вміти:

  1. проводити психологічну діагностику сім’ї;
  2. володіти основними психологічними методами, спрямованими на дослідження сімейних стосунків.

Методи і прийоми навчання: наочні (ілюстрація таблиць, схем, портретів психологів); словесні (бесіда, дискусія, лекція); практичні (виконання практичних і контрольних завдань, аналіз проблемних ситуацій).

       Методи оцінювання: поточне усне опитування, тестування, підсумкова модульна контрольна робота та ін.

       Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Заочна форма навчання Сума
Змістовий Модуль   (100 балів)  

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
40

Балів

50

Балів

10

балів

Форма підсумкового контролю: залік

Перелік основної літератури:

  1. Андреева Т.А. Семейная психология: учеб.пособие / Т.А. Андреева. − СПб: Речь, 2004. − 244с.
  2. Боднарчук О.І. Психологія сім’ї: курс лекцій / О.І. Боднарчук. – К.:МАУП, 2001. − 96с.
  3. Психология семейных отношений с основами семейного консультирования: учеб.пособие / под ред. Е.Г.Силяевой. – Из. Центр «Академия», 2002. – 192с.
  4. Афанасьева Т.М. Семья / Т.М. Афанасьева. –  К.: Рад.шк.,1986. – 145с.
  5. Алешина Н.Е. Семейное и индивидуальное консультирование / Н.Е. Алешина, К. Е. Данилин, Е.М. Дубовская. – М.: Из. МГУ, 1989. – 192с.

Мова викладання: українська

 

  1. Основи психологічної практики

Опис (анотація): програма з основ психологічної практики є складовою стандарту освіти вищого навчального закладу. Вона дає змогу сформувати  знання про теоретико-методологічні основи практичної психології. Курс вводиться з метою ознайомлення студентів з різними галузями практичної психології та опанування загальних положень, що визначають специфіку, форми та методи діяльності практичного психолога у рамках цих галузей. Навчальна дисципліна “Основи психологічної практики” забезпечує наступність та єдність професійно-практичної підготовки студентів, формує необхідні міждисциплінарні зв’язки, виховує розуміння суспільної значущості своєї праці та позитивну мотивацію до професії. Вивчення дисципліни дає можливість отримати загальне уявлення про професію практичного психолога та створює передумови для усвідомленого вивчення базових навчальних дисциплін.

Тип: цикл загальної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  40 год аудиторних: 20 год лекційних, 20 год практичних занять; заочна форма навчання –  16 год аудиторних: 8 год лекційних, 8 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, доцент кафедри  загальної та практичної психології Гончарук Н. М.

Мета курсу: оволодіння студентами основами знань, умінь, навичок з практичної психології, необхідними для виконання професійної діяльності практичного психолога.  Вивчення даного курсу надає можливість студентам отримати загальне уявлення про професію практичного психолога та створює передумови для усвідомленого вивчення базових навчальних дисциплін.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні поняття та методи практичної психології;

практичні: сформувати вміння та навики використання методів практичної психології в системі освіти.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: У результаті засвоєння курсу студент повинен знати: вимоги до діяльності психологів освітньо-виховних установ; класифікацію психологічних проблем; етапи психологічної роботи та їх загальну характеристику; завдання, принципи та методи дослідження психодіагностики; завдання, принципи та методи дослідження психоконсультування; завдання, принципи та методи дослідження психологічної корекції; завдання, принципи та методи дослідження психотерапії; завдання, принципи та методи дослідження психореабілітації;

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен мати такі вміння та навички: збір анамнезу;    складання програми психодіагностичного обстеження;   використання психодіагностичних методик з орієнтацією на  прин¬ципи психологічного обстеження; написання психологічного діагнозу за результатами психологічного дослідження; складання програми корекційної роботи; підготовка конспектів психокорекційних занять; організація корекційних занять  з  орієнтацією  на зону найближчого розвитку дитини та з опорою на збережені  сторони психіки; психологічне  консультування  старших   школярів, батьків, педагогів; організація психопрофілактичних та  просвітницьких заходів.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

 

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

 

 

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (30 балів)

Змістовий

модуль 2 (20 балів)

Екзамен  

 

100

Поточ. контроль МКР Самост. робота Поточ. контроль МКР

 

Самост. робота
10 балів 15 балів 5 балів 10 балів 15 балів 5 балів 40 балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Абрамова Г. С. Практическая психология : учеб. для студ. вузов / Г. С. Абрамова. — изд. 6-е, перераб. и доп. — М. : Академический проект, 2001. — 480 с.
  2. Анастази А. Психологическое тестирование : в 2 кн., Кн. 2. / А. Анастази. — М. : Педагогика, 2003. — 318 с.
  3. Анастази А. Психологическое тестирование : в 2 кн., Кн. 1. / А. Анастази. — М. : Педагогика, 2003.  — 316 с.
  4. Андреева Т. В. Семейная психология : учеб. пособие / Т. В. Андреева. — СПб. : Речь, 2004. — 244 с.
  5. Ануфриев А.Ф. Психологический диагноз /А.Ф. Ануфриев. ― М. : Ось-89, 2006. ― 192 с.
  6. Битянова М. Р. Организация психологической работы в школе / М. Р. Битянова. — М. : 1998. — 298 с.
  7. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. ― 3-е изд. — СПб. : Питер, 2008. ― 688 с.
  8. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика : учеб. для вузов / Л. Ф. Бурлачук. — СПб. : Питер, 2006. — 351 с.
  9. Васьковская С. В. Психологическое консультирование : ситуационные задачи / С. В. Васьковская, П. П. Горностай. — К. : Вища школа, 1996. — 192 с.
  10. Гамезо М. В. Атлас по психологи : информ.-метод. материалы к курсу “Общая психология” : учеб. пособие / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. — М. : Просвещение, 1986. — 272 с.
  11. Дубровина И. В. Руководство практического психолога: Психологические программы развития личности в подростковом и старшем школьном воздасте / И. В. Дубровина. — М. : Академия, 1995. — 124 с.
  12. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія : навч. посіб. / Т. В. Дуткевич. — К. : Центр учбової літератури, 2012. — 424 с.
  13. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение / Ю. Н. Емельянов. — Л. : ЛГУ, 1985. — 198 с.
  14. Забрамная С. Д. Психолого-педагогическая диагностика умственного развития / С. Д. Забрамная. — М. : Просвещение, Владос, 1995. — 111 с.
  15. Кащенко В. П. Педагогическая коррекция: Испр. недостатков характера у детей и подростков : кн. для учителя / В. П. Кащенко. — 2 изд. — М. : Просвещение, 1994. — 223 с.
  16. Квинн В. Прикладная психология / В. Квинн. — СПб. : Питер, 2000. — 560 с.
  17. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики / В. И. Курбатов. — Л., 1984. — 216 с.
  18. Марцинковская Т. Д. Детская практическая психология : учеб. / Т. Д. Марцинковская. ― М. : Гардарики, 2000. — 255 с.
  19. Овчарова Р. В. Практическая психология в начальной школе / Р. В. Овчарова. — М. : Сфера, 1999. — 240 с.
  20. Овчарова Р. В. Технологии практического психолога образования : учеб. пособие [для студ. вузов и практ. работн.] / Р. В. Овчарова. — М. : Сфера, 2000. — 448 с.
  21. Осипова А.А. Общая психокоррекция : учеб. пособие / А. А. Осипова. — М. : Сфера, 2002. — 510 с.
  22. Практикум по психодиагностике. Психодиагностика мотивации и саморегуляции / [ред. колл. : А. И. Зеличенко, И. М. Карлинская, С. Р. Пантелеев и др.]. — М. : МГУ. — 1990. — 160 с.
  23. Практикум по социально-психологическому тренингу / [под ред. Б. Д. Парыгина]. — СПб. : Изд. Михайлова В. А., 2000. — 352 с.
  24. Практическая психодиагностика / [сост. Д. Я. Райгородский. — Самара : Бахрах, 1998. — 668 с.
  25. Рабочая книга практического психолога: модель, алгоритм, технология эффективной профессиональной деятельности / [отв. ред. А. Г. Латнев. — М. : Красная площадь, 1996. — 496 с.
  26. Рабочая книга школьного психолога / И. В. Дубовина, М. К. Акимова, Е. М. Борисова и др.; [под ред.. И. В. Дубровиной]. — М. : Международная педагогическая академия, 1995. — 376 с.
  27. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика : методики и тесты / Д. Я. Райгородский. — М. : Бахрах, 2006. — 672 с.
  28. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога : учеб. пособие : в 2 кн. /Е. И. Рогов. — Кн. 1 : Система работы психолога с детьми разного возраста. ― М. : ВЛАДОС, 1999. — 384 с.
  29. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога : учеб. пособие : в 2 кн. /Е. И. Рогов. — Кн. 1 : Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. ― М. : ВЛАДОС, 1999. — 480 с.
  30. Хухлаева О. В. Основы психологического консультирования и психологической коррекции / О. В. Хухлаева. — М. : Академия, 2001. — 208 с.
  31. Цимбалюк І. М. Психологічне консультування та корекція : Модульно-рейтинговий курс: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закладів] / І. М. Цимбалюк. ― К. : Професіонал, 2005. ― 656 с.
  32. Чистякова М. И. Психогимнастика / М. И. Чистякова; [под ред. М. И. Буянова]. — 2-е изд. — М. : Просвещение: ВЛАДОС, 1995. — 160 с.
  33. Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання : навч. посіб. / Т. С. Яценко. — К. : Вища школа, 2004. — 679 с.

Мова викладання: українська

 

  1. Психологія інтелекту

Опис (анотація): «Психологія інтелекту» є складовою частиною дисциплін психологічного циклу. Виділення даного курсу як самостійного обумовлене необхідністю оволодіння студентами основи механізмів інтелектуальної активності особистості. Засвоєння поняття про обдарованість та її психологічні особливості. Закріплення сновних принципів проведення психодіагностичного дослідження інтелекту та етапів аналітичної частини експериментальної роботи з дослідження інтелекту.

Курс знайомить студентів зі специфікою експериментальної роботи з дослідження інтелекту різних категорій клієнтів.

Тип: цикл професійної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 4,5 кредитів ECTS: всього 135 год., з них: денна форма навчання – 46 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 22 год. практичних занять; заочна форма навчання – 8 год. аудиторних: 4 год. лекційних, 4 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Жиляк Наталія Вікторівна.

Мета курсу: підготовка спеціалістів до аналітичної частини експериментальної роботи з дослідження інтелекту різних категорій клієнтів.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Психологія інтелекту”є оволодіння студентами основи механізмів інтелектуальної активності особистості. Засвоєння поняття про обдарованість та її психологічні особливості. Закріплення сновних принципів проведення психодіагностичного дослідження інтелекту та етапів аналітичної частини експериментальної роботи з дослідження інтелекту.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

  • моделі структури інтелекту;
  • теорії інтелекту;
  • основні принципи проведення психодіагностичного дослідження інтелекту;
  • основні завдання обробки і аналізу результатів..

вміти:

  • проводити діагностику інтелекту та досліджувати його структуру;
  • представляти стимульний матеріал та фіксувати в протоколі відповіді;
  • прогнозувати кінцевий результат дослідження;
  • інтерпретувати результати проведеного дослідження, узагальнювати матеріали дослідження.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, рольові ігри, конференції, дискусії, моделювання навчальної ситуації в аудиторії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, модульні контрольні роботи і т. ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Іспит
20

балів

10

балів

30

балів

40

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Іспит
20

балів

10

балів

30

балів

40

балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Копець Л.В. Психологія особистості: Навч.посіб.для студ.вищ.навч.закл // Л.В. Копель. – 2-ге вид. – К. : Вид.дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 458 с.
  2. Степанова Е.И. Структура интеллекта взрослых / Е.И. Степанова. – М. : НИИ ООВ, 2010. – 354с.
  3. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования // М.А. Холодная. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб. : Питер, 2002. – 272 с.

 Мова викладання: українська.

 

  1. Теорія і практика введення тренінгу

Опис (анотація): У курсі поєднується розгляд як теоретичних, так і практичних аспектів роботи тренінгових груп. Такий підхід є можливим на основі аналізу загальних питань та проблем всіх тренінгових груп – членство у групах, керівництво ними, завдання, зміст роботи, процеси та етика груп – демонстрації технічних прийомів та методів різних психологічних підходів, а також безпосередньої участі студентів у груповій роботі та можливості відчути себе членами групи. Студенти через свій клієнтський досвід починають краще розуміти зміст різних психологічних підходів та їх ефективність у тренінговій роботі. Цей курс має переважно практичну спрямованість, так як протягом його студенти не тільки коригують, формують, розвивають власні навички успішного спілкування і адекватного пізнання себе та інших, а й тренують своє вміння управляти груповою динамікою та застосовувати в різних ситуаціях доцільні методи й прийоми психокорекції і психотерапії.

Тип: вибіркова дисципліна (вільний вибір студентів).

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 90 год., з них: денна форма навчання – 30 год. аудиторних: 14 год. лекційних, 16 год. практичних занять; заочна форма навчання –  10 год. аудиторних: 4 год. лекційних, 6 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Данчук Ю.П.

Мета курсу: підготувати студентів до теоретичного та практичного застосування  психотренінгові технологій

Основні завдання дисципліни:

1) будувати сценарії тренінгових занять;

2) керувати груповими процесами;

3) сприяти згуртованості тренінгової групи;

4) використовувати у проведенні занять загальні тренінгові методи: групову дискусію, ігрові методи, методи, спрямовані на розвиток соціальної перцепції, медитативні техніки;

5) проводити ігри на розігрів, психотехніки, ігри, орієнтовані на отримання зворотного зв’язку, ігри соціально-перцептивної спрямованості, комунікативні ігри;

6) застосовувати на практиці тренінгових груп гештальт-підхід, трансактний аналіз, психодраматичний та тілесно-орієнтований підходи, нейролінгвістичне програмування, арт-терапію;

7) визначати сутність особистісних проблем членів групи та підбирати відповідні техніки і методики різних психологічних підходів для ефективного їх вирішення;

8) сприяти особистісному розвитку членів групи та розвитку їх самосвідомості.

Результати навчання:  студент повинен знати: теоретичні основи соціально-психологічного тренінгу, його мету, завдання та характеристику; основні етапи розвитку групи у тренінгові; підготовку ведучого тренінгових груп, його ролі, характеристику та стилі керівництва; різні види соціально-психологічного тренінгу, особливості їх процедур та методів; про можливості поєднання різних напрямків психології у роботі тренінгових групп; особистість та індивідуальність людини, гармонійний розвиток особистості; шляхи налагодження взаємостосунків в сім’ї та  в колективі; особливості педагогічного спілкування; шляхи формування системи ідеалів та цінностей людини.  вміти: здійснювати корекцію самооцінки; розвивати уміння та потребу в самопізнанні; формувати життєві плани та корегувати ціннісні орієнтації; виробляти емоційну стійкість у складних життєвих ситуаціях; розвивати уміння переборювати життєві труднощі.

Методи викладання дисципліни: наочні (ілюстрація таблиць, схем, портретів психологів); словесні (бесіда, дискусія, лекція); практичні (виконання практичних і контрольних завдань, аналіз проблемних ситуацій).

Методи оцінювання: поточне усне опитування, тестування, підсумкова модульна контрольна робота та ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Залік
40

балів

10

балів

50

балів

100

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Залік
50

балів

20

балів

50

балів

100

балів

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Барна М. В. Програма соціально-психологічного тренінгу з розвитку емпатійності майбутніх практичних психологів / М. В. Барна // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – №12. – С. 50–66.
  2. Грецов А. Психологические игры для старшеклассников и студентов / А. Грецов, Т. Бедарева. – Спб.: Питер, 2008. – 190 с.
  3. Старшенбаум Г. В. Тренинг навыков практического психолога: интерактивный учебник: Игры, тесты, упражнения / Г. В. Старшенбаум – М.: Психотерапия, 2008. – 416 с.
  4. Тимошенко О. А. Психологічний тренінг “самопізнання та саморегуляція” для майбутніх практичних психологів [Електронний ресурс] / О. А. Тимошенко – Режим доступу: http://psyh.kiev.ua/nma-referats/fla-refers/lang-1/referat-116/referatpart-4/index.html
  5. Федоренко Р. П. Тренінг консультативних навичок / Р. П. Федоренко // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – №6. – С. 26–45.
  6. Федорчук В. М. Соціально-психологічний тренінг “Розвиток комунікативної компетентності викладача” / В. М. Федорчук. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2003. – 240 с.
  7. Шевцова И. В. Тренинг личностного роста / И. В. Шевцова. – СПб.: Речь, 2003. – 144 с.
  8. Шевцова И. В. Тренинг тренеров: 9 дней личностного роста / И. В. Шевцова. – СПб.: Речь, 2006. – 128 с.
  9. Яценко Т. С. Концептуальні засади і методика глибинної психокорекції: підготовка психолога-практика / Т. С. Яценко, Б. Б. Іваненко, С. М.Аврамченко та ін. – К.: Вища школа, 2008. – 342 с.
  10. Яценко Т. С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика / Т. С. Яценко. – К.: Вища школа, 2006. – 382 с.

         Мова викладання: українська.

 

  1. Психологічна служба МНС

Опис (анотація): передбачає формування у студентів розуміння теоретичних основ  організації психологічної служби Державної служби з надзвичайних ситуацій України (ДСНС), її предмет, мету, завдання та структуру; ознайомлення студентів з вимогами до особистості психолога структури ДСНС як суб’єкта психологічної служби та організації його роботи, з моделями діяльності психологічної служби в рятувальних підрозділах.

Тип: цикл професійної підготовки  (вибіркова).

Термін вивчення: 2 курс (3 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год, з них: денна форма навчання –  40 год аудиторних: 18 год лекційних, 22 год практичних занять; заочна форма навчання –  8 год аудиторних: 4 год лекційних, 4 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, доцент кафедри  загальної та практичної психології Гоцуляк Н.Є.

Мета курсу: узагальнення теоретичних та практичних знань з різних психологічних дисциплін, навчитися використовувати їх на практиці з метою ефективної організації психологічної служби ДСНС.

Вивчення даного курсу надає можливість студентам оволодіти знаннями про вимоги до особистості психолога як суб’єкта психологічної служби та організації його роботи; про основні напрямки діяльності психолога в системі ДСНС: психодіагностику, психокорекцію, психологічну консультацію, профілактичну роботу; про роботу психолога з рятувальниками, їх проблематику, діагностику та засоби корекції; про методику роботи психолога з сім’ями постраждалих; про психологічну роботу з колективом.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні поняття та види психологічної служби ДСНС;

практичні: сформувати вміння та навики використання отриманих знань на практиці.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: про теоретичні основи  організації психологічної служби, її предмет, мету, завдання та структуру; про вимоги до особистості психолога як суб’єкта психологічної служби та організації його роботи; про основні напрямки діяльності психолога в системі ДСНС: психодіагностику, психокорекцію, психологічну консультацію, профілактичну роботу; про роботу психолога з рятувальниками, їх проблематику, діагностику та засоби корекції; про психологічну роботу з колективом; про організацію діяльності психологічних служб різних сфер людської діяльності.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: планувати діяльність психологічної служби ДСНС; працювати з документацією психологічної служби ДСНС; виконувати свою роботу відповідно до етичного кодексу психолога; презентувати роботу психологічної служби ДСНС; ставити вірний психологічний діагноз на основі отриманої психодіагностичної інформації; ідентифікувати акцентуації за словесними характерологічними портретами службовців ДСНС; коригувати психологічні порушення службовців ДСНС; відбирати та використовувати у своїй практиці спеціальні вправи та методики для реалізації певних завдань психологічної корекції.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (30 балів)

Змістовий

модуль 2 (70 балів)

 

 

100

Поточний контроль МКР Самостійна робота Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота екзамен  
15 балів 10 балів 5 балів 15 балів 10 балів 5 балів 40 балів  

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Гоцуляк Н.Є. Психологічна служба рятувальних підрозділів: навчально-методичний посібник / Н.Є. Гоцуляк. – Кам’янець-Подільський : ПП Медобори-2006, 2017. – 204 с.
  2. Екстремальна психологія: Підручник / За заг. ред. проф. О.В.Тімченка. – Х. : УЦЗУ, 2007. – 502 с.
  3. Корольчук М.С. Теорія і практика професійного психологічного відбору: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / М.С. Корольчук. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 536 с.

Мова викладання: українська

 

  1. Зоопсихологія та порівняльна психологія

Опис (анотація): предмет «Зоопсихологія та порівняльна психологія» як наука розглядає прояви, закономірності та еволюцію психічного відображення на рівні тварин, походження і розвиток в онто- і філогенезі психічних процесів у тварин та про передумови в передісторії людської свідомості; розглядає основні історичні етапи розвитку зоопсихології та її сучасного формування як науки, що об’єднує ідеї та методи когнітивної етології і експериментальної порівняльної психології; виділяє актуальні проблеми сучасної зоопсихології та аналіз питань, від взаємодії людей із тваринами у сучасній культурі до витоків та причин межуючих станів людської психіки.

Тип: цикл професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (4-й семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 48 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 24 год. практичних занять; заочна форма навчання – 14  год. аудиторних: 8 год. лекційних, 6 год. практичних занять.

Викладацький склад: С.О. Ренке, кандидат психологічних наук, старший викладач

Мета курсу: розвиток у студентів інтересу до фундаментальних знань, стимулювання потреби до аналізу еволюційного коріння психічних процесів у людини.

Основні завдання дисципліни:

  • виділення предмету зоопсихології як науки про прояви, закономірності та еволюцію психічного відображення на рівні тварин, походження і розвиток в онто- і філогенезі психічних процесів у тварин та про передумови в передісторії людської свідомості;
  • виділення основних історичних етапів розвитку зоопсихології та її сучасного формування як науки, що об’єднує ідеї та методи когнітивної етології і експериментальної порівняльної психології;
  • виділення актуальних проблем сучасної зоопсихології та аналіз питань, від взаємодії людей з тваринами у сучасній культурі до витоків та причин межуючи станів людської психіки.

Результати навчання: студенти повинні:

знати: сучасний стан зоопсихології, її теоретичне значення та можливість практичного застосування, про функції цієї науки у сучасній культурі; знати про історію становлення та розвиток порівняльної психології та про її теоретичне та практичне значення.

вміти: застосовувати природнонауковий підхід, оснований на порівняльному аналізі явищ та на розробці експериментальних схем, для розгляду проблем і можливого пошуку нестандартних вирішень в своїй спеціальності.

Методи викладання дисципліни:

Словесні (лекція, дискусії, інструктажі);

Наочні (демонстрація, ілюстрація);

Практичні (індивідуальна самостійна робота);

Проблемні (проблемне викладання із застосуванням власного досвіду);

Інтерактивні (лекція-презентація, методи з використанням мультимедійних технологій та ін.).

Методи оцінювання: Самостійна робота, реферати, доповіді, модульна контрольна робота.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота
30

балів

10

балів

60

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота
30

балів

10

балів

60

балів

Форма підсумкового контролю: залік.

Перелік основної літератури:

  1. Зоопсихология. Элементарное мышление животных: Учебное пособие / З.А.Зорина, И.И.Полетаева. – М.: Аспект Пресс, 2007. – 320 с.
  2. Зоопсихологія та порівняльна психологія: Навчально-методичний посібник / С.А.Михальська. – Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2012. – 140 с.
  3. Ступина С.Б., Филипьечев А.О. Зоопсихология: Пособие для сдачи экзамена. – М.: Юрайт-Издат, 2006. – 176 с.
  4. Фабри К.Э. Основы зоопсихологии: Учебник для студентов высших учебных заведений, обучающихся по специальностям «Психология», «Биология», «Зоология» и «Физиология». – 3-е изд. – М.: Российское психологическое общество, 1999. – 464 с.

 Мова викладання: українська.

 

  1. Диференціальна психологія

Опис (анотація): Знання диференційної психології є особливо важливими для практичного психолога, який працює з індивідуальністю людини. Диференціюючи особливості кожного, можна висловити гіпотези виникнення проблеми, і, відповідно, орієнтовний план надання психологічної допомоги.  Тому в роботі практичного психолога важливо враховувати індивідуальні відмінності між клієнтами, що сприятиме оптимальному вирішенню психологічної проблеми кожного. Якщо психолог не диференціюватиме індивідуальних відмінностей між людьми, то це призведе до одноманітності поглядів на особистість. А майбутній фахівець повинен розуміти різносторонність розвитку індивідуальності, її неповторність і самобутність

Диференційна психологія – дисципліна, яка спрямована на засвоєння студентами сучасних уявлень про індивідуальні, типологічні та групові психологічні відмінності між людьми, ознайомлення з класичними та новітніми класифікаціями. Досліджує аналіз науково-теоретичних і практичних основ у галузі психології індивідуальних відмінностей, загальних уявлень про властивості нервової системи, типологічних особливостей їх прояву, розкриває основні закономірності індивідуальних проявів психіки, знайомить з індивідуальними відмінностями в поведінці та діяльності, обґрунтовує вплив соціального оточення та культури на прояв індивідуальних ознак.

Тип: цикл професійно-орієнтованих дисциплін (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр)

Кількість кредитів: 2,5 кредити ECTS: всього 90 год., з них: 48 аудиторних: 26 год. лекційних, 22 год. практичних занять; 42 год. – самостійна робота.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Чеканська О.А.

Мета курсуаналіз структури індивідуальності на основі вивчення індивідуальних, типологічних і групових відмінностей між людьми методом порівняльного аналізу, вивчення механізмів становлення і розвитку людської індивідуальності як цілісного феномена, що існує в полі взаємодії суб’єктивної і об’єктивної реальностей. Засвоєння сучасних уявлень про відмінності між людьми, ознайомлення з класичними та новітніми їх класифікаціями.

Основні завдання дисципліни: встановити закономірності виникнення і прояву індивідуальних відмінностей у психіці людини; вивчити різні джерела варіабельності (різносторонність форм людської поведінки) серед ознак, що вимірюються; дослідити співвідношення між вимірними характеристиками; аналізувати груповий розподіл ознак; розробляти теоретичні основи психодіагностичних досліджень і психокорекційних програм; вирішувати ряд практичних завдань (відбір і навчання персоналу; діагностика і прогноз розвитку здібностей індивідів і т.д.); розвивати прагнення до особистісного і професійного зростання та самовдосконалення майбутніх практичних психологів.

Результати навчання: студенти мають знати: закономірності виникнення і прояву індивідуальних відмінностей у психіці людини; різносторонності форм людської поведінки серед ознак, що вимірюються; співвідношення між вимірними характеристиками; аналіз досліджуваних ознак; оформлення результатів дослідження. Студенти мають вміти: визначати закономірності виникнення і прояву індивідуальних відмінностей у психіці людини; працювати з різносторонностями форм людської поведінки серед ознак, що вимірюються; визначати співвідношення і аналізувати вимірні характеристики; оформляти результати дослідження.

         Методи викладання дисципліни: наочні (ілюстрація таблиць, схем); словесні (дискусія, усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди); практичні (виконання практичних і контрольних завдань, аналіз проблемних ситуацій, конспектування, робота за підручниками і посібниками).

Методи оцінювання: тести, індивідуальне та фронтальне усне опитування, вирішення проблемних задач, написання самостійних і контрольних робіт, захист індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

Робота

Модульна контрольна робота Іспит
20

балів

10

балів

30

балів

40

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Іспит
10

балів

20

балів

30

балів

40

балів

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Анастази А. Дифференциальная психология / Анастази А.. – М., 2001. – 745 с.
  2. Батаршев А.В. Психология индивидуальных различий: от темперамента – к характеру и типологии личности / Батаршев А.В. – М.: Владос, 2001. – 450 с.
  3. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология / Ильин Е.П. – СПб, 2001. – 290 с.
  4. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология / Рыбалко Е.Ф. – СПб, 2001. – 330 с.
  5. Чеканська О.А. Диференційна психологія / Чеканська О.А., Дідик Н.М. – Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2016. – 210 с.

Мова викладання: українська

 

  1. Психологія девіантної поведінки

Опис (анотація): Мета вивчення навчальної дисципліни:   формування у студентів теоретичних знань про психологічні механізми, закономірності девіантної поведінки, вироблення умінь щодо попередження та подолання відхилень у поведінці, з’ясування особливостей психологічної роботи з підлітками та дорослими, схильними до різних форм девіантної поведінки. Міждисциплінарні звязки: загальна психологія, соціальна психологія, вікова психологія, диференційна психологія, психологія особистості, юридична психологія, психологія аномального розвитку, практична психологія та її галузі.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:     загальні уявлення про психологію девіантної поведінки та її завдання; мету і завдання психології девіантної поведінки; різницю між нормою та відхиленням; фактори ризику, типи та специфічні ознаки девіантної поведінки; динаміку формування відхилень у поведінці неповнолітніх; класифікації видів відхиленої поведінки; загальну характеристику залежної поведінки; чинники залежної поведінки особи; типології суїцидів; стратегії соціально-психологічного втручання при різних формах відхиленої поведінки.

уміти: класифікувати види девіантної поведінки за складністю і першопричинністю; проводити профілактичну роботу відхиленої поведінки; стимулювати позитивні мотивації; вміти використовувати на практиці методи погашення відхиленої поведінки; вміти використовувати на практиці методи формування позитивної поведінки.

Тип: цикл дисциплін загальної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення навчальної дисципліни: 2 курс (4 семестр)

Кількість кредитів ЄКТС: 4 кредити ECTS: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 20 год. практичних занять; 80 год. самостійної роботи; заочна форма навчання – 16 год. аудиторних: 8 год. лекційних, 8 год. практичних занять; 104 год. самостійної роботи;

Методи і прийоми навчання: наочні (ілюстрація таблиць, схем, портретів психологів); словесні (бесіда, дискусія, лекція); практичні (виконання практичних і контрольних завдань, аналіз проблемних ситуацій).

       Методи оцінювання: поточне усне опитування, тестування, підсумкова модульна контрольна робота та ін.

       Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Заочна форма навчання Сума
Змістовий Модуль   (100 балів)  

 

 

100

Поточний контроль МКР

 

Самостійна робота
40

Балів

50

Балів

10

балів

Форма підсумкового контролю: залік

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології В. А. Шинкарюк.

Перелік основної літератури:

  1. Галинский Я.И. Соціологія девіантної поведінки / Я.И. Галинский, В.С. Афанасьєв. – Спб., 1993. – 165 с.
  2. Девиантология: хрестоматія / авт. – сост. ред. Ю.А. Клейберг. – СПб. : Речь, 2007. −411 с.
  3. Короленко Ц.П. Сім шляхів катастрофи: деструктивна поведінка в сучасному світі / Ц.П. Короленко, Т.А. Донських. – Новосибірськ, 1990. − 145 с.
  4. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология / В.Н. Кудрявцев. – М. : Просвещение, 1982. – 95 с.
  5. Максимова Н.Ю. Психологія адитивної поведінки: навч. посіб. / Н.Ю. Максимова. − К. : Київський університет, 2002. − 308 с.
  6. Раттер М. Допомога важким дітям / М. Раттер. – М. : Просвещение, 1987. – 115 с.
  7. Соціальні відхилення / під ред. В.Н. Кудрявцева. – М. : Просвещение, 1989. – 155 с.

Мова викладання: українська

 

  1. Теорії особистості

Опис (анотація): предметом вивчення навчальної дисципліни є: узагальнення і осмислення низки сучасних відомих теорій особистості розроблених в психології.

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки (вибіркова).

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредита  ECTS: всього 120 год., з них: денна форма навчання – 40 год. аудиторних: 20 год. лекційних, 20 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та практичної підготовки Сімко Р.Т.

Мета курсу: полягає у з’ясуванні особливостей об’єкта, що є предме­том вивчення, системи феноменів, досліджуваних сучас­ною психологією, і специфіки методів психологічного дослід­ження.

Основні завдання дисципліни: оволодіння майбутніми психологами теоретичними знаннями основних світових теорій особистості та практичними уміннями в області дослідження особистості людини; ознайомлення студентів з методиками і тестами, які використовуються у сфері психологічних досліджень особистості; стимулювання творчих пошуків студентів у використанні теорій особистості та активізація їх науково-дослідних умінь; формування теоретичних знань і практичних навичок професійної роботи з особистістю людини, які необхідні майбутнім практичним психологам.

Результати навчання: За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: предмет та завдання психології особистості; основні авторські теорії особистості; різноманітні підходи до розуміння природи особистості;

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти: доцільно використовувати теоретичні та практичні знання теорій особистості відповідно до завдань, цілей та типів експериментальних психологічних досліджень.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші),створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, конспектування, виготовлення роздавального матеріалу, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури, конференції, дискусії.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, модульна контрольна робота, практична перевірка, метод самоконтролю і самооцінки.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий модуль 1 (100 балів)  

 

100

Поточний контроль МКР Самостійна робота Екзамен
20 балів 30 балів 10 балів 40 балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Варій М. Й.  Психологія особистості : навчальний посібник / М. Й. Варій. –  К. : Центр учбової літератури, 2008. – 592 с.
  2. Вікова та педагогічна психологія: навч. посібник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. . –  К. : Просвіта, 2001. – 416 с.
  3. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: навчальний посібник / П. А. М’ясоїд. – К.: Вища школа, 1998. – 479 с.
  4. Психологія особистості : словник-довідник / За ред. П. П. Горностая. – К. : Рута, 2001. – 320 с.
  5. Теорії особистості : навчальний посібник / Укладач Руслан Теодорович Сімко. – Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2016. – 128 с.
  6. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл. – СПб. : Питер, 2007. – 607 с.

Мова викладання: українська.

 

  1. Психодіагностика

Опис (анотація): Навчальна дисципліна «Психодіагностика» є необхідною складовою професійної підготовки майбутніх психологів. Психодіагностична діяльність становить ключовий – часто і початковий і кінцевий елемент в роботі психолога. Проведення психодіагностичного обстеження необхідне при психологічному консультуванні, психотерапії та інших видах діяльності в усіх напрямах практичної психології. Отже наявність глибоких знань та практичних вмінь здійснення психодіагностичної діяльності є невід’ємною складовою професіоналізму  психолога.

Тип: цикл професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредити ECTS: всього 150 год., з них: денна форма навчання – 60 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 16 год. практичних, 20 лабораторних занять.

Викладацький склад:    кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної і практичної психології Гудима О.В., кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної і практичної психології Шинкарюк В.А., кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної і практичної психології Ренке С.О.

Мета курсу: підготовка студентів до діагностичної роботи, при оволодінні майбутньою професією.

Основні завдання дисципліни: навчити користуватися різними психодіагностичними методиками; навчити проводити психодіагностичне обстеження; навчити робити психодіагностичні умовисновки, здійснювати постановку психологічного діагнозу; навчити здійснювати психодіагностику особистості обстежуваного та його проблеми; навчити використовувати індивідуальні та групові форми психодіагностичного обстеження.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: предмет, мету та завдання психодіагностики; основні психодіагностичні ситуації та їх специфіку; професійно-етичні принципи психодіагностичного обстеження; етапи постановки психологічного діагнозу; основні психодіагностичні підходи та методи; змінні психодіагностичного обстеження; методи та методики діагностики інтелекту; методи та методики діагностики особистості та міжособистісних стосунків.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: користуватися різними психодіагностичними методиками; проводити психодіагностичне обстеження; робити психодіагностичні умовисновки, здійснювати постановку психологічного діагнозу; здійснювати психодіагностику особистості обстежуваного та його проблеми; використовувати індивідуальні та групові форми психодіагностичного обстеження.

Методи викладання дисципліни: Усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, написання лекцій і планів практичних занять, аналіз та самоаналіз лекцій тощо.

Методи оцінювання: Поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, модульна контрольна робота та ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (60 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (60 балів)

100
Поточний контроль МКР Самостійна робота Іспит
20 балів 30 балів 10 балів 40 балів

Форма підсумкового контролю: іспит.

Перелік основної літератури:

  1. Галян І.М. Психодіагностика: навчальний посібник / І.М. Галян. – К.: Академвидав, 2009. – 464с.
  2. Гудима О.В. Психодіагностика (курс лекцій) : Навчальний посібник / О.В. Гудима, Ю.П. Данчук / Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2014. – 132 с.
  3. Гудима О.В. Психодіагностика (практикум): Навчальний посібник / О.В. Гудима, Ю.П. Данчук / Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2014. – 274 с.
  4. Моргун В.Ф. Основи психологічної діагностики: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.Ф. Моргун, І.Г. Тітов. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009. – 464 с.
  5. 5. Психологическая диагностика: Учебник для вузов / Под ред. М.К.Акимовой, К.М.Гуревича. – СПб.: Питер, 2008. – 652 с.

Мова викладання: українська

 

  1. Педагогічна психологія

Опис (анотація): Педагогічна психологія – дисципліна, в якій розкриваються психологічна суть навчання як процесу організації, стимуляції та управління учбовою діяльністю, класифікація типів навчання, психологічні теорії, що їх репрезентують, психологічні закономірності управління процесом формування знань, вмінь та навичок.

Тип: цикл дисциплін професійної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 2 курс (4 семестр).

Кількість кредитів: 4 кредити ECTS: всього 105 год., з них: денна форма навчання – 48 год. аудиторних: 24 год. лекційних, 24 год. практичних занять; заочна форма навчання – 16 год. аудиторних: 6 год. лекційних, 6 год. практичних занять.

Викладацький склад: кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри загальної та практичної психології Ренке Сергій Олександрович.

Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни

Основна мета курсу педагогічної психології полягає в тому, щоб озброїти майбутнього фахівця знаннями про психологічні основи процесів учіння, навчання і виховання. У процесі засвоєння курсу студенти оволодівають знаннями психологічних засад процесів навчання, виховання, педагогічної діяльності і т.д.

Завдання курсу «Педагогічна психологія»:

  1. Оволодіння майбутніми фахівцями теоретичними знаннями та практичними уміннями з педагогічної психології.
  2. Ознайомлення студентів з психологічними основами процесів навчання та виховання.
  3. Формування теоретичних знань та практичних навичок професійної роботи, спрямованих на виявлення особливостей психічного та особистісного розвитку учня та вчителя в умовах навчання і виховання.
  4. Стимулювання творчих пошуків студентів та активізація їх науково-дослідних умінь в процесі виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань та під час самостійної роботи.

Вимоги до знань і умінь студентів

Студенти повинні знати:

  • значення теоретичних і практичних засад педагогічної психології у професійній діяльності майбутнього фахівця;
  • основні засоби і методи дослідження педагогічної психології, можливінапрями використання;
  • поняття та структурну будову процесів учіння, учбової діяльності; психологічні особливості та основні механізми засвоєння знань, вмінь та навичок в учнів;
  • характеристику основних видів та типів навчання; психологічні закономірності управління процесом формування знань, вмінь та навичок;
  • поняття і основні види виховання (моральне, статеве), виховні впливи та особливості їх використання;
  • поняття, функції та психологічну структуру педагогічної діяльності; особливості особистості та індивідуального стилю педагогічної діяльності вчителя; психологічні умови і принципи педагогічного спілкування вчителя з учнями; психологічні чинники конфліктів в системах «вчитель-учень», «вчитель-вчитель», «учень-учень», шляхи їх попередження та вирішення.

Студенти повинні вміти:

  • використовувати отримані теоретичні знання на практиці, зокрема під час проходження психологічних практик в дошкільних навчальних закладах, школах;
  • використовувати основні методи дослідження особливостей розвитку людини на різних вікових етапах;
  • самостійно опрацьовувати теоретичні джерела з педагогічної психології;
  • самостійно проводити дослідження, спрямовані на виявлення особливостей психічного та особистісного розвитку учня та вчителя; особливостей процесів навчання і виховання; проблем у спілкуванні вчителя з учнями.

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші),створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,  конспектування, робота за таблицями, опрацювання методичної літератури, рольові ігри, конференції, дискусії, моделювання навчальної ситуації в аудиторії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, модульні контрольні роботи і т. ін.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Денна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Екзамен
20

балів

10

балів

30

балів

100

балів

Заочна форма навчання
Поточний

контроль

Самостійна

робота

Модульна контрольна робота Залік
40

балів

10

балів

50

балів

100

балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури

  1. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб./ О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.— К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

Мова викладання: українська.

 

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ

підготовки бакалавра 

з галузі знань 0301 Соціально-політичні науки 

за напрямом 6.030102 Психологія*

 

  1. Соціальна психологія

Опис (анотація): навчальний курс «Соціальна психологія» допомагає студентам оволодіти знаннями про закономірності діяльності людини в умовах взаємодії в соціальних групах.

Тип: цикл професійної та практичної підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 3 курс (5 семестр).

Кількість кредитів: 3,5 кредитів ECTS: всього 105 год, з них: денна форма навчання –  42 год аудиторних: 22 год лекційних, 20 год практичних занять; заочна форма навчання –  14 год аудиторних: 8 год лекційних, 6 год практичних занять;

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, доцент кафедри  загальної та практичної психології Гончарук Н. М.

Мета курсу: формування уявлень про соціально-психологічні процеси суспільства та особистості у системі соціальних взаємовідносин, оволодіння практичними уміннями та навичками дослідження соціально-психологічних явищ та управління ними.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: визначення теоретичних основ та практичних положень соціальної психології;          з’ясування соціально-психологічних явищ у великих групах: проблем масової комунікації, закономірностей поширення суспільних настроїв, обрядів, звичаїв.              вивчення соціально-психологічних явищ у малих групах, які включають проблеми психологічної сумісності, міжособистісних відносин, лідерства;

практичні: формування вмінь та навиків використання методів соціальної психології у прикладних галузях науки, соціальні дослідження суспільних, міжособистісних взаємовідносин, визначення місця людини в системі соціальних взаємин.

Результати навчання. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: У процесі вивчення курсу необхідно знати: основні    методи    дослідження    соціально-психологічних    явищ, структури групи,  закономірностей групової динаміки,  вивчення особистості; основні напрямки розвитку соціально-психологічних теорій; структуру, засоби, компоненти, механізми та прийоми спілкування, соціальної перцепції та впливу;         види і структури груп, феномени групової динаміки, лідерства; основні    передумови    виникнення    та    розв’язання    конфліктів, прийоми запобігання виникненню конфліктів;        визначення особистості в соціальній психології, системи установок, інтересів, цінностей;     прикладні аспекти соціальної психології;        теоретичні основи загальної теорії комунікацій, види та особливості засобів масової комунікації;

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен За підсумками вивчення дисципліни студент повинен вміти:        оперувати      понятійно-категоріальним       апаратом       соціальної психології; складати програму  і самостійно проводити соціально-психологічні дослідження; проводити    психодіагностику    особистості,    взаємовідносин    у колективі, малих групах, сім’ї; використовувати   прийоми   ефективного   слухання,   перцепції  та психологічного впливу на клієнтів; ефективно   розв’язувати   міжособистісні,   групові  та  між групові конфлікти й запобігати їх виникненню; створювати    сприятливий    соціально-психологічний    клімат    у   колективі;

Методи викладання дисципліни: усне слово викладача, пояснення, різні види бесіди (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ,   конспектування, опрацювання методичної літератури, рольові ігри,  дискусії, моделювання навчальних ситуацій  тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, виконання практичних та тестових завдань, модульні контрольні роботи.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів) Сума
Змістовий

модуль 1 (30 балів)

Змістовий

модуль 2 (20 балів)

Екзамен  

 

100

Поточ. контроль МКР Самост. робота Поточ. контроль МКР

 

Самост. робота
10 балів 15 балів 5 балів 10 балів 15 балів 5 балів 40 балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

  1. Андреева Г. М. Социальная психология : учеб. / Г. М.Андреева – М. : Аспект-Пресс, 2008. – 363 с.
  2. Андриенко Е. В. Социальная психология : учеб. пособ. / Е. В. Андриенко. – К. : Кондор, 2010. – 320 с.
  3. Ануфрієва Н. М. Соціальна психологія : навч.-метод. посіб. / Н. М. Ануфрієва, Т. М. Зелінська, Н. О. Єрмакова – К. : Каравелла, 2009. – 216 с.
  4. Введение в практическую социальную психологію / [под ред. Жукова Ю.М.]. – М. : 1996. – 373 с.
  5. Волянська О. В. Соціальна психологія : навч. посіб. / О. В. Волянська, А. М. Ніколаєвська – К. : Знання, 2008. – 275 с.
  6. Еникеев М. И. Социальная психология : учеб. для вузов / М. И. Еникеев. – М. : Изд-во ПРИОР, 2000. – 160 с.
  7. Зелінська Т. М. Соціальна психологія : навч. посіб. / Т. М. Зелінська – К. : Кондор, 2010. – 216 с.
  8. Крысько В. Г. Социальная психология : учебн. для вузов / В. Г. Крысько. – М. : ВлаДос-Пресс, 2007. – 448 с.
  9. Коваленко А. Б. Соціальна психологія : підруч. / А. Б. Коваленко, М. Н. Корнєв – К. : Геопринт, 2006. – 393 с.
  10. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс [пер. с англ. ]. – СПб. : Питер, 1996. – 684 с.
  11. Москаленко В. В. Соціальна психологія : підруч. / В. В. Москаленко. – К. : Центр учбової літератури, 2005. – 624 с.
  12. Немов Р. Социальная психология. Краткий курс : учеб. пособ. / Р. Немов. – СПб. : Питер, 2008. – 208 с.
  13. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : навч. посібник / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К. : Академвидав, 2005. – 448 с.
  14. Пайнс Э. Практикум по социальной психологии / Э. Пайнс, К. Маслэч : – СПб. : Питер,  2000, – 528 с.
  15. Парыгин Б. Д. Социальная психология : учеб. пособие / Б. Д. Парыгин. – СПб. : ГУП, 2003. – 616 с.
  16. Циба В. Т. Соціальна психологія : навч. посіб. / В. Т. Циба, Ю. Ж. Шайгородський. — Полтава : Дивосвіт, 2009. – 335 с.
  17. Швачко О. В. Соціальна психологія : навч. посіб. / О. В. Швачко. – К. : Вища школа, 2002. – 111 с.

Мова викладання: українська

 

  1. Клінічна психологія

Опис (анотація): Клінічна психологія – область, яка межує між клінічною медициною і психологією. Сучасна клінічна практика вимагає відновлення  у хворого не тільки соматичного здоров’я, а також оптимального психологічного і соціального функціонування. Клінічна психологія вивчає психологічні особливості людей, які страждають різними хворобами, методи і способи діагностики психічних відхилень, диференціації психологічних феноменів і психопатологічних симптомів і синдромів, психопрофілактичні і психокорекційні засоби допомоги пацієнтам, а також теоретичні аспекти психосоматичних і соматопсихічних взаємовпливів. Навчання студентів і вивчення клінічної психології має за мету збагатити студентів знаннями і навичками, які необхідні для формування психологічної освіти.

Тип: цикл професійної та практичної підготовки  (нормативна).

Термін вивчення: 3 курс (6 семестр).

Кількість кредитів: 5 кредитів ECTS: всього 150 год, з них: денна форма навчання –  60 год аудиторних: 28 год лекційних, 32 год практичних занять.

Викладацький склад:  кандидат психологічних наук, доцент кафедри  загальної та практичної психології Михальська С.А.

Мета курсу: ознайомлення   студентів з професійними та етичними засадами діяльності клінічного психолога, зв’язком соматичних і психічних явищ, впливом соматичної хвороби на психіку.

Основні завдання дисципліни:

теоретичні: знати основні поняття та методи клінічної психології;

практичні: сформувати вміння та н